Сутність та структура платіжного балансу. Економічна рівновага платіжного балансу

ТЕМА 11. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

Контрольні запитання

1. Що являють собою міжнародні розрахунки?

2. Хто є суб’єктами міжнародних розрахунків?

3. Визначте основні форми міжнароднихрозрахунків.

4. Які фактори впливають на вибір форми міжнародних розрахунків?

5. Які недоліки інкасової форми розрахунків?

6. Яка форма міжнародних фінансових розрахунків найвигідніша для експортера?

7. Яким документом регламентується використання акредитивів для міжнародних розрахунків?

8. Проаналізуйте можливі наслідки «дедоларизації» міжнародних розрахунків.

11.1. Сутність та структура платіжного балансу. Економічна рівновага платіжного балансу.

11.2. Фактори впливу на стан платіжного балансу.

11.3. Регулювання платіжного балансу.

Будь-яка систематична звітність неминуче ґрунтується на добре відомих бухгалтерських тотожностях.

Платіжний баланс - ключове поняття міжнародної економіки, оскільки він систематизує статистичну звітність про зовнішньоекономічні операції і тому дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Практично лише на основі вивчення платіжного балансу уряд в стані зрозуміти поставлені перед ним макроекономічні проблеми, не тільки з точки зору своїх чисто національних інтересів, але й з точки зору багаточисельних зв'язків країни з міжнародною економікою в цілому.

Платіжний баланс - статистичний звіт, у якому в систематизованому порядку наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнам світу за певний період часу; співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб'єктами (громадянами, фірмами та державними установами) даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).

Платіжний баланс:

- у більшості країн оприлюднюється;

- у країнах з розвинутою ринковою економікою розробляється за схемою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом;

- чітко відображає економічне становище країни;

- широко використовується для прогнозування та макроекономічного регулювання.

Стан платіжного балансу країни визначають:

- економічний потенціал;

- особливості структури економіки;

- участь у міжнародному поділі праці;

- зв'язки зі світовим ринком позичкових капіталів;

- стан державного регулювання економіки.

Оскільки платіжний баланс - це статистичні зведення операцій країни із зовнішнім світом, тому кожна операція повинна відноситися до того чи іншого розділу згідно певних принципів класифікації.

Стандартний платіжний баланс складається з двох розділів: 1) рахунку поточних операцій, що показують міжнародний рух реальних матеріальних цінностей (перш за все товарів і послуг) і 2) рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій, що показують джерела фінансування руху реальних матеріальних цінностей.

Чисті помилки та упущення (статистична похибка - СП) - стаття платіжного балансу, що відображає пропуски платежів, котрі з певних причин не були записані в статті платіжного балансу, і помилки, що потрапили в записи окремих платежів.

Чисті помилки та упущення можуть виникати в таких випадках. Якщо тільки дебет або тільки кредит за конкретною угодою був записаний в платіжному балансі, або з певних причин записаний кредит не дорівнює дебету. Побудова платіжного балансу грунтується на системі подвійного запису, визначає економічну територію країни, проводить розмежування між резидентами і нерезидентами, ґрунтується на ринкових цінах.

Платіжний баланс інтегрує рахунки багатьох секторів і тому ґрунтується на митній статистиці, статистиці грошового сектора в тій мірі, в якій вона враховує міжнародні операції, статистиці зовнішнього боргу, статистичних оглядах, що проводяться перш за все в секторі послуг, і статистиці операцій з іноземною валютою.

В агрегованому вигляді платіжний баланс складається з таких операцій та рахунків:

І. Рахунок товарів та послуг — відображає операції з експорту та імпорту товарів та послуг і визначає товарний торговельний баланс та баланс торгівлі товарами та послугами (пп. 1–6 табл. 10.1).

ІІ. Рахунок односторонніх трансфертів — відображає трансферти за кордон та з-за кордону (пп. 7–8 табл. 10.1). Операції категорій І та ІІ становлять поточний платіжний баланс або баланс поточних операції (БПО).

ІІІ. Рахунок довгострокових операцій з капіталом (пп. 10–11 табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Структура платіжного балансу країни (млн ум. од.)

№ з/п	Статті платіжного балансу	Кредит	Дебет
	Рахунок поточних операцій Товарний експорт +250	+250
	Товарний імпорт		–400
	Сальдо балансу зовнішньої торгівлі		–150
	Експорт послуг	+70
	Імпорт послуг		–80
	Сальдо балансу товарів та послуг		–160
	Чисті доходи від інвестицій	+10
	Чисті грошові перекази		–10
	Сальдо рахунку поточних операцій (БПО)		–160
	Рахунок операцій з капіталом Приплив капіталу	+200
	Відтік капіталу		–50
	Сальдо рахунку руху капіталу (БРК)	+150
	Сальдо рахунків поточних операцій і руху капіталу (БПО + БРК)		–10
	Рахунок офіційних резервів (БОР)	+10

IV. Рахунок короткострокових операцій з приватним капіталом (пп. 10–11 табл. 10.1).

Операції категорій ІІІ та IV становлять баланс руху капіталів (БРК), оскільки вони спричиняють рух фінансових активів.

Операції категорій І, ІІ, ІІІ належать до так званого балансу руху поточних коштів та довгострокового капіталу, який називають базовим основним платіжним балансом.

Операції категорій І, ІІ, ІІІ, ІV разом являють собою загальний платіжний баланс (ПБ).

V. Рахунок короткострокових операцій з офіційним (державним) капіталом відображає офіційні резервні операції і є балансом офіційних резервів (БОР) (п. 14 табл. 10.1).

Взаємозв’язок між окремими складовими платіжного балансу можназаписати у вигляді формул:

БПО + БРК + СП + БОР = 0, (10.1)

де СП — статистична похибка.

Спираючись на цю рівність:

БПО + БРК + СП = БОР. (10.2)

У спрощеному вигляді:

БПО = NX, БРК = (S – I), NX = S – I,

де NX — сальдо рахунку поточних операцій (або чистий експорт товарів і послуг);

(S – I) — сальдо рахунку руху капіталів або чистий приріст зовнішньої заборгованості країни;

S — обсяг заощаджень; I — обсяг інвестицій.

Платіжний баланс країни відображає баланс між усіма надходженнями, отриманими країною від інших країн, та всіма платежами цієї країни всім іншим країнам.

Система подвійного запису. Оскільки платіжний баланс є бухгалтерською балансовою тотожністю, то кожна відображена в ньому операція повинна бути здійснена двома записами, що мають однакове вартісне вираження. Один з цих записів позначається як кредит зі знаком плюс, інший - як дебет зі знаком мінус. По кредиту реєструються статтями руху реальних ресурсів - експорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових ресурсів - операції, що ведуть до скорочення міжнародних активів даної країни або до збільшення її зовнішніх зобов’язань, пасивів. Для активів, незалежно від того, чи вони є реальними або фінансовими, позитивне число в кредиті означає зменшення їх запасів, тоді як від’ємне число в дебеті - їх приріст. По дебету реєструються статтями руху реальних ресурсів - імпорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових засобів - операції, що ведуть до збільшення міжнародних активів резидентів або до скорочення зовнішніх зобов’язань країни.

Резидентом вважається домашнє господарство або юридичні особи (корпорації, окремі зарубіжні фірми, некомерційні організації, органи державного управління), що знаходяться в країні більше року і мають в ній центр своєї економічної зацікавленості. Права володіння власністю (землею, спорудами тощо) достатньо для того, аби вважати, що дана особа має центр економічної зацікавленості в даній країні. Якщо фізична особа знаходиться за межами економічної території країни більше року, вона перестає вважатися резидентом. Туристи, сезонні робітники, прикордонні робітники, місцевий персонал іноземних посольств, команди кораблів і екіпажі літаків продовжують рахуватися резидентами тієї країни, котра їх відрядила.

Ринкова ціна. Для реєстрації операцій в платіжному балансі використовуються ринкові ціни - сума грошей, котру покупець може добровільно заплатити за товар, куплений у продавця, готового, у свою чергу, добровільно продати йому цей товар, тобто та ціна, за котрою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем.

Час реєстрації. Оскільки кожна операція в платіжному балансі повинна бути представлена двома записами, ці обидва записи в ідеалі повинні бути зроблені одночасно, в момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідовуються.

Розрахункова одиниця. При підготовці платіжного балансу країни потрібно використовувати ту розрахункову одиницю, яка застосовується у внутрішніх розрахунках і обліку. Для перерахунку даних в долари рекомендується використовувати курс національної валюти до долара, що фактично діє на ринку на дату складання платіжного балансу. Для перерахунку кожного компоненту платіжного балансу повинен використовуватися один валютний курс.

Рівновага платіжного балансу має місце, коли надходження (доходи) та видатки збалансовані, й офіційні резерви не змінюються.

Розрізняють п’ять основних джерел нерівноваги платіжного балансу:

1) сезонна та випадкова нерівновага;

2) циклічна нерівновага;

3) структурна нерівновага;

4) дестабілізуючі валютні спекуляції та відтік капіталу;

5) неадекватний економічній ситуації валютний курс.

Сальдо у міжнародних розрахунках - різниця між обсягом експорту та імпорту.

Види експортно-імпортного сальдо:

- сальдо торговельного балансу;

- сальдо балансу послуг;

- сальдо балансу послуг та некомерційних операцій;

- сальдо балансу поточних операцій;

- сальдо платіжного балансу.

Перевищення надходжень з-за кордону над платежами за кордон — позитивне сальдо платіжного балансу, що призводить до зростання курсу національної валюти. Перевищення платежів за кордон над надходженнями — дефіцит платіжного балансу, що призводить до падіння курсу національної валюти. Скорочення офіційних резервів показує величину дефіциту платіжного балансу, а їх зростання — величину активного сальдо платіжного балансу (табл. 10.1).

Наслідки дефіциту платіжного балансу:

- посилення валютного контролю;

- зниження курсу національної валюти;

- зростання обсягу позик за кордоном;

- проблема економічної залежності.

Наслідки надлишку платіжного балансу:

- тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання;

- перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Функціонально платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснені між національною економікою та економіками інших країн світу. Така модель створюється з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо.

Дата добавления: 2014-12-10