Модель Якобсона

II. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Комунікація як об’єкт дослідження. Моделі комунікації. Етапи розвитку комунікації. Науки, що вивчають комунікацію. Методи комунікативного аналізу. Елементарні складники комунікативного процесу. Комунікативні дискурси.

Комунікація як об’єкт дослідження може бути систематизована в різний спосіб [6]. Наприклад, відрізняють принципово різні типи комунікації: вербальну (мовну) і невербальну (міміка, жести, пози, одяг тощо). Можливі й інші види класифікації комунікації: усна та письмова, формальна та неформальна. За кількістю співрозмовників відрізняють:

· внутрішню комунікацію

· особистісну (участь беруть дві особи)

· комунікацію у малих групах (3 – 5 осіб)

· публічну (20 – 30 осіб з функціональним розподілом на активного промовця і пасивну аудиторію),

· організаційну (від 100 осіб)

· масову (1000 і більше)

Комунікація – складний процес, тому різні фахівці підкреслювали у своїх визначеннях різні її аспекти. Наприклад, Дж.Фіске поділяв всі теорії і моделі комунікації на два загальні класи: 1)передача повідомлення і 2) виробництво значень та обмін ними.

Моделі комунікації

Р.Якобсон виділив такі 6 чинників комунікації:

	Контекст
Адресант	Повідомлення	Адресат
Контакт
	Код

Реальна комунікація може актуалізувати один з чинників, і, залежно від цього, існує 6 функцій комунікації:

1 - емотивна (при опорі на адресанта, наприклад, вправа за системою К.Станіславського, коли потрібно вимовити фразу із 40-ка або 60-ма інтонаціями);

2 - референтна (денотативна, при підкресленні контексту);

3 - конативна (при опорі на адресата, наприклад, наказ);

4 - поетична (при опорі на повідомлення, коли на перший план виходить форма, а вже потім - зміст);

5 - металінгвістична (при опорі на код, наприклад, вихід за межі бесіди);

6 - фатична (при опорі на контакт, коли важливо не те, про що саме говориться, а те, щоб контакт не перервався; наприклад, це відбувається при проведенні будь-яких переговорів).

Модель К.Шеннона-В.Вівера

Джерело інформації

Передавач

Сигнал

Канал

Одержувач

Місце призначення

Джерело шуму

Отриманий сигнал

Порівняно з іншими моделями, новим у моделі Шеннона-Вівера є складова «джерело шуму». Наприклад, різні мови мають різний ступінь передбачуваності, англійська – 50%, тобто при наявності сторонніх ефектів, що заважають, половини слів достатньо для розуміння змісту повідомлення.

Модель Т.Ньюкома

Ця модель має такі складові: комунікатор, адресат та об’єкт, про який йдеться.

Графічно модель Т.Ньюкома має вигляд трикутника:

Знаки «+» або «–» означають ставлення комунікатора та адресата до об’єкта, і, якщо воно протилежне, виникає конфлікт, і це відображає незбалансованість трикутника.

Наприклад, ситуація на Близькому Сході за допомогою наведеної моделі може бути описана таким чином: К – уряд Ізраїлю, А – представники Палестини, О – спірні території, знаки «+» та «–» в цьому випадку свідчать про протилежне ставлення сторін до статусу територій. Таким чином, модель Ньюкома палестино-ізраїльського конфлікту має вигляд незбалансованого трикутника:

Всі незбалансовані варіанти прагнутимуть вирівнювання. Таким чином, головне у моделі Ньюкома – аспект: позитив/негатив.

Дата добавления: 2014-12-10