Тема 1. Техніка безпеки при роботі з пестицидами

ВСТУП

ФІТОФАРМАКОЛОГІЯ

Теоремы Шеннона

• Прямая и обратная теоремы Шеннона для источника общего вида — о связи энтропии источника и средней длины сообщений.
• Прямая и обратная теоремы Шеннона для источника без памяти — о связи энтропии источника и достижимой степени сжатия с помощью кодирования с потерями и последующего неоднозначного декодирования.
• Прямая и обратная теоремы Шеннона для канала с шумами — о связи пропускной способности канала и существования кода, который возможно использовать для передачи с ошибкой, стремящейся к нулю (при увеличении длины блока).

В теории информации, по традиции, утверждения типа «для любого кода имеет место некоторое свойство» называются обратными теоремами, а утверждения типа «Существует код с заданным свойством» — прямыми теоремами^[2].

• Теорема Найквиста — Шеннона (в русскоязычной литературе — теорема Котельникова) — об однозначном восстановлении сигнала по его дискретным отсчётам.
• Теорема Шеннона об источнике шифрования (или теорема бесшумного шифрования) устанавливает предел максимального сжатия данных и числовое значение энтропии Шеннона.
• Теорема Шеннона — Хартли

(ХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН)

Методичні рекомендації для лабораторно-практичних робіт

студентів спеціальності «Агрономія», «Плодоовочівництво і виноградарство» ОКР- бакалавр денної та заочної форм навчання

Львів 2010

ББК 44.1 Рекомендовано до друку методичною

радою Львівського національного

аграрного університету

Протокол № ___від __________2010р.

Укладач: к. б. н., в.о.доцента Г.О. Косилович

Рецензент: к. с.- г. н., доцент Р.С.Добровольський

Методичні рекомендації видані за редакцією автора

© Косилович Г.О., 2010

Захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів є важливою ланкою у системі виробництва рослинницької продукції. Серед методів захисту провідне місце належить хімічному. Хімічний метод захисту рослин від шкідників, хвороб, бур’янів полягає у застосуванні хімічних засобів – пестицидів, що здатні спричиняти загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток. Швидкість і надійність одержання захисного ефекту при застосуванні пестицидів, їх висока біологічна та економічна ефективність, а також швидкий прогрес у вдосконаленні хімічних засобів є гарантією інтенсивного розвитку і застосування цього методу і в майбутньому.

Минуло більше півстоліття від початку застосування сучасних пестицидів. Вони замінили старі пестициди рослинного походження, такі як нікотин та інші хімічні пестициди, включаючи солі миш'яку. Багато зі старих сполук були високотоксичними. Відкриття ДДТ з його широким спектром дії здавалося б повинно було принести багатообіцяючий результат у захисті сільськогосподарських культур від шкідників.

Слідом за хлорорганічними пестицидами з’явилися фосфорорганічні, потім карбамати, відбувся зріст у якості та кількості врожаю. Не підлягає сумніву, що світ не зміг би підтримувати необхідний рівень харчування для всезростаючої кількості населення без застосування сучасних пестицидів. Питання безпеки пестицидів вирішується нормуванням вмісту їх залишків у природних середовищах, продуктах харчування та відповідною регламентацією хімічних обробок сільськогосподарських культур. Перевага надається засобам захисту рослин, що швидко розкладаються в об’єктах довкілля та селективним токсикантам у більш екологічно безпечних препаративних формах. Оптимізація хімічного захисту рослин відбувається за рахунок використання нових високоефективних пестицидів, удосконалення технічних засобів їх застосування та надійного прогнозу розвитку небезпечних видів комах і збудників хвороб. Сьогодні хімічний метод захисту рослин розглядається не як засіб тотального знищення, а як інструмент регулювання чисельності шкідливих організмів на господарсько невідчутному рівні. Основними вимогами до організації робіт із хімічного захисту рослин є визначення доцільності застосування пестицидів, проведення заходів в оптимальні фенологічні строки, дотримання санітарних правил з охорони праці та гігієнічних параметрів застосування пестицидів.

На даний час надзвичайно важливим у хімічному захисті рослин є підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних успішно застосовувати теоретичні знання і практичні навички на практиці, а також самостійно впроваджувати у виробництво досягнення сучасної науки і передового досвіду. Цьому певною мірою повинні сприяти методичні рекомендації для лабораторних і практичних робіт з курсу „Хімічний захист рослин” для студентів факультету агротехнологій та екології.

Головна мета лабораторних занять – освоєння студентами техніки безпеки при роботі з пестицидами, принципів їх класифікації, визначення препаративних форм, способів і ефективності застосування пестицидів, методів приготування робочих розчинів. За час лабораторних чи практичних занять студенти повинні вивчити правила і порядок застосування, транспортування, зберігання пестицидів, навчитися використовувати індивідуальні засоби захисту, розраховувати необхідні кількості пестицидів, витрати робочої рідини та їх концентрації, давати вичерпну характеристику сучасних пестицидів різних хімічних груп і регламентів їх застосування.

У методичних рекомендаціях подано коротке пояснення тем лабораторних робіт, а також зміст, опис і послідовність їх виконання з курсу „Хімічний захист рослин”. Методичні рекомендації призначені для самостійної аудиторної і позааудиторної роботи студентів агрономічного факультету денної та заочної форм навчання спеціальностей 6.130.100 - „Агрономія” та „Плодоовочівництво і виноградарство”.

Відповідно до реалізації основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців у Львівському національному аграрному університеті дані методичні рекомендації адаптовані до вимог кредитно-модульної системи.

Робота №1. Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами, їх

транспортуванні та зберіганні

Мета роботи: вивчити основні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами, порядок застосування пестицидів, вимоги до транспортування та зберігання пестицидів.

Тривалість заняття: 2 академічні години.

Матеріали та інструменти: нормативні документи – Закон України „Про пестициди і агрохімікати”; Державні санітарні правила „Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві; „Инструкция по технике безопасности при хранении, транспортировке, и применению пестицидов в сельском хозяйстве” (М., 1985); „Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (К., 2004).

Загальні відомості. Пестициди, що застосовуються з метою захисту рослин від шкідливих організмів, є токсичними речовинами. Вони діють не лише на ті об’єкти, проти яких їх використовують, а є потенційно небезпечними для здоров’я людини і довкілля.

Загальні заходи безпеки при роботі з пестицидами

Відповідальність за охорону праці і техніку безпеки при роботі з пестицидами покладається на керівництво господарств і організацій, що їх застосовують. Усі роботи з хімічного захисту рослин проводяться під керівництвом дипломованого спеціаліста із захисту рослин.

Особи, які залучаються до роботи з пестицидами, щорічно в обов’язковому порядку проходять медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки.

До роботи з пестицидами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні і жінки-годувальниці, а також особи, що мають медичні протипоказання.

Особи, які виконують роботи, пов’язані з контактом із пестицидами, обов’язково повинні користуватися засобами індивідуального захисту.

Тривалість робочого дня при роботі з високотоксичними пестицидами – 4 години, з менш токсичними – 6 годин.

Не ближче, як за 200 м від місця роботи з пестицидами (з навітряного боку), слід обладнати майданчики для відпочинку з питною водою, умивальником, милом, індивідуальними рушниками та шафкою для аптечки першої долікарської допомоги.

Після першої скарги працюючого керівник робіт зобов’язаний звільнити його від подальшої роботи, надати першу медичну допомогу, викликати лікаря.

Працюючі з пестицидами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Під час робіт забороняється їсти, пити, курити, знімати засоби індивідуального захисту. Усе це можна робити лише на спеціально обладнаному майданчику після ретельного миття рук, порожнини рота й носа.

Порядок застосування пестицидів

Пестициди необхідно застосовувати лише у разі необхідності, дотримуючись регламентів, рекомендованих офіційними виданнями Управління безпеки хімічних речовин Мінекоресурсів („Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” та „Доповнення до Переліку...”), а також керуючись рекомендаціями фірм-виробників щодо застосування окремих препаратів.

Перед початком робіт необхідно перевірити роботу обприскувача, використовуючи воду.

Обприскування рослин пестицидами в спекотну погоду слід проводити в ранні або вечірні години, коли утримується нижча температура, мала сонячна інсоляція, мінімальний вітер.

Не можна обприскувати посіви сільськогосподарських культур, розташовані з навітряного боку щодо площ, на яких вирощують овочі, фрукти, виконують ручні роботи чи збирають урожай. Санітарно-захисна зона в даному випадку за наземного обприскування – не менше 300 м, за авіаційного – 1000 м. Обприскувати культури поблизу населених пунктів слід за напрямом вітру від населеного пункту.

Необхідно суворо дотримуватися строків виходу людей на оброблені пестицидами площі для ручних (залежно від препарату, що застосовується – від 7 до 20 днів) і механізованих (від 3 до 7 днів) робіт.

Обпилювання рослин наземною апаратурою допускається за швидкості вітру до 3 м/с; обприскування з використанням вентиляторних обприскувачів – до 3 м/с (дрібнокраплинне) і до 4 м/с (великокраплинне), а з використанням штангових обприскувачів – до 4 м/с (дрібнокраплинне) та до 5 м/с (великокраплинне).

Робочі рідини слід готувати на спеціальних розчинних вузлах чи заправних майданчиках. Кількість препаратів на робочому майданчику не повинна перевищувати денної норми використання. Забороняється залишати без нагляду пестициди, робочі рідини чи тару. Заправний майданчик повинен бути розміщений в полі, далеко від населеного пункту, доріг, пасовищ. Його необхідно обгородити та заасфальтувати. Поруч встановити щит з протипожежним інвентарем, умивальник, шафу для одягу. Перед початком приготування робочих рідин необхідно перевірити справність змішувачів, наявність фільтрів, роботу мішалок.

Доставка пестицидів і заправка обприскувачів здійснюється за допомогою спеціально обладнаних або пристосованих заправників. Не допускається наповнення резервуарів вручну за допомогою відер. Наповнювання місткостей контролюється рівнеміром. Забороняється відкривати люк і перевіряти заповнення окомірно. При наповненні місткостей необхідно перебувати з навітряного боку.

Щоб попередити отруєння бджіл, великої рогатої худоби при обприскуванні полів пестицидами треба завчасно оповістити про це населення господарства. На оброблених полях слід розмістити попереджувальні знаки.

Насіння і садивний матеріал протруюють на спеціальних заасфальтованих майданчиках під навісом або у спеціально призначених приміщеннях за наявності в них вентиляції. Пункти протруювання повинні бути розташовані не ближче, як за 200 м від житлових і тваринницьких будівель, джерел водозабезпечення, місць зберігання продуктів харчування і фуражу. Насіння протруюють за допомогою спеціальних машин. Забороняється використовувати протруєне насіння для харчових потреб, на корм тваринам, птиці. Затарювати і перевозити протруєне зерно дозволяється лише у мішках зі щільної тканини, синтетичної плівки, у крафт-мішках з написом „Протруєно”.

Правила транспортування і зберігання пестицидів

Для перевезення пестицидів повинен бути виділений спеціальний транспорт. Не можна перевозити пестициди разом із продуктами, медикаментами, одягом або у пошкодженій тарі. Цілісність і герметичність тари – головна умова збереження препаратів. У пошкодженій тарі діюча речовина розкладається під дією вологи, кисню та вуглекислого газу. Крім того, із водних розчинів чи концентратів емульсії випаровується вода та органічні розчинники, змінюючи концентрацію рідин.

Після перевезення транспорт необхідно старанно помити на спеціальному майданчику з твердим покриттям і зливом для води (глибина зливної ями – не менше 1м), а у випадку протікання пестициду – провести знезаражування транспорту, використовуючи 3%-й розчин їдкого калію, кальцинованої соди або хлорне вапно (1кг на 4л води).

Збереження пестицидів на складах господарства дозволяється лише після того, як приміщення оглянув представник санітарної служби і на нього складено паспорт. Склад пестицидів розміщують на віддалі не менше 200 м від житлових і господарських будівель. Пестициди на складі слід зберігати в тарі з певним маркуванням на кожній пакувальній одиниці: фірма-виробник і його товарний знак; назва препарату і вміст діючої речовини у відсотках; група пестициду; знак небезпечності; маса нетто; номер партії; дата виготовлення; позначення нормативно-технічної документації; напис „Вогненебезпечно” або „Вибухонебезпечно”, якщо препарат має ці властивості. На тарі може бути застережна смуга, колір якої відповідає групі пестициду: червона – гербіциди; чорна - інсектициди і нематоциди; зелена – фунгіциди; синя – протруйники; жовта – родентициди; біла - дефоліанти. До кожної затареної одиниці додається або наноситься на тару інструкція щодо застосування препарату. Препарати на складі розміщують на стелажах або на підлозі (цементованій) на піддонах. Вентиляція у складах природна або з допомогою вентилятора.

Тривалість зберігання – важлива умова збереження якості препаратів. Для кожного пестициду є свій термін зберігання, що залежить від його фізичної та хімічної стійкості, леткості, стабільності та інших властивостей.

Пестициди можуть зазнавати дії низьких температур, особливо ті препарати, що містять воду. Водні розчини, мінерально-масляні емульсії, пасти, концентровані емульсії слід зберігати за температури не нижчої 0°С. Від перемерзання масляні емульсії розшаровуються, рідкі препарати згущуються, що ускладнює їх використання.

Дата добавления: 2014-12-10