Поняття, ознаки та види соціальних норм

Процес виникнення держави і права відбувався при їх взаємному впливі один на одного і був викликаний такими причинами.

1. Потребами економічних відносин, що складалися при наявності приватної власності, поділу праці, товарного виробництва і обороту; необхідністю закріплення економічного статусу товаровласників, забезпечення для них стійких і гарантованих економічних зв'язків, умов для економічної самостійності.

2. Необхідністю підтримувати стабільність і порядок у суспільстві в умовах поглиблення та загострення соціальних протиріч і конфліктів.

3. Організацією публічної влади, відокремленої від населення та здатної санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми і забезпечувати втілення їх у життя.

4. Перетворенням людини на відносно самостійного індивіда. Не можна шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих суб'єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства.

Таким чином, виникнення права було пов'язано з:

(1) якісним ускладненням виробництва, політичного та духовного життя суспільства;

(2) відокремленням особи як учасника суспільних відносин із своїми домаганнями на автономність існування (соціальну свободу);

(3) формуванням держави, якій знадобився новий нормативний соціальний регулятор, в змозі виконати такі завдання:

а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати в ньому порядок і стабільність;

б) закріпити та забезпечити індивідуальну свободу автономної особи.

Виконати такі завдання було не під силу нормативним регуляторам первіснообщинного ладу — нормам-звичаям. Цю роль узяло на себе юридичне право, що формувалося, визначальною рисою якого став державий примус.

Причини виникнення права:

1) переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми;

2) правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;

3) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що є обов’язковою для вирішення аналогічних справ (так званий прецедент).

У суспільстві повинні існувати норми, які регулюють функціонування даного суспільства, тобто соціальні норми. Право не є єдиним регулятором суспільних відносин, тобто стосунків, які виникають між людьми; ці стосунки регулюються також й іншими соціальними нормами.

Соціальні норми — це норми, які визначають поведінку людини у суспільстві і, відповідно, її ставлення до інших людей.

Основні види соціальних норм:

1. моральні норми — це вид соціальних норм, які визначають ставлення людини до людини, як індивіда, і визначають у цих стосунках поняття добра і зла, обов'язку, справедливості і забезпечуються моральними факторами, такими як громадська думка, моральний осуд тощо;

2. норми-звичаї – правила поведінки, які внаслідок багаторазового повторення і використання протягом тривалого часу закріпилися в свідомості та поведінці людини і виконуються не в силу примусу, а в силу особистого переконання;

3. норми-традиції – правила поведінки, які закріплюються в свідомості людей та виконуються ними не в силу необхідності, а в силу власного переконання і передаються із покоління в покоління в сім’ї, у певній місцевості тощо;

4. релігійні норми — це норми, встановлені для регулювання суспільної і особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило, закріплюються у відповідних канонічних текстах;

5. корпоративні норми — це правила поведінки внутрішнього характеру, що встановлюють, регулюють та забезпечують діяльність об’єднань громадян, трудових колективів і спрямовані на досягнення тієї мети, заради якої вони були створені.(норми різного виду об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій).

6. політичні норми – правила поведінки, що регулюють відносини між суб’єктами політики (політичними партіями, громадськими організаціями та іншими учасниками цих відносин) щодо реалізації ними політичної влади;

7. норми права – це встановлені або санкціоновані державою, загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які мають на меті впорядкування відносин між людьми;

8. соціально-технічні норми – це правила поведінки, які регулюють діяльність людини з використання нею предметів праці, техніки, засобів виробництва (наприклад, інструкції з експлуатації машин та механізмів тощо).

Дата добавления: 2014-12-16