КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття, ознаки та види соціальних норм
Процес виникнення держави і права відбувався при їх взаємному впливі один на одного і був викликаний такими причинами. 1. Потребами економічних відносин, що складалися при наявності приватної власності, поділу праці, товарного виробництва і обороту; необхідністю закріплення економічного статусу товаровласників, забезпечення для них стійких і гарантованих економічних зв'язків, умов для економічної самостійності. 2. Необхідністю підтримувати стабільність і порядок у суспільстві в умовах поглиблення та загострення соціальних протиріч і конфліктів. 3. Організацією публічної влади, відокремленої від населення та здатної санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми і забезпечувати втілення їх у життя. 4. Перетворенням людини на відносно самостійного індивіда. Не можна шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих суб'єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства. Таким чином, виникнення права було пов'язано з: (1) якісним ускладненням виробництва, політичного та духовного життя суспільства; (2) відокремленням особи як учасника суспільних відносин із своїми домаганнями на автономність існування (соціальну свободу); (3) формуванням держави, якій знадобився новий нормативний соціальний регулятор, в змозі виконати такі завдання: а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати в ньому порядок і стабільність; б) закріпити та забезпечити індивідуальну свободу автономної особи. Виконати такі завдання було не під силу нормативним регуляторам первіснообщинного ладу — нормам-звичаям. Цю роль узяло на себе юридичне право, що формувалося, визначальною рисою якого став державий примус.
Причини виникнення права: 1) переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми; 2) правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб; 3) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що є обов’язковою для вирішення аналогічних справ (так званий прецедент).
У суспільстві повинні існувати норми, які регулюють функціонування даного суспільства, тобто соціальні норми. Право не є єдиним регулятором суспільних відносин, тобто стосунків, які виникають між людьми; ці стосунки регулюються також й іншими соціальними нормами.
Соціальні норми — це норми, які визначають поведінку людини у суспільстві і, відповідно, її ставлення до інших людей. Основні види соціальних норм:
1. моральні норми — це вид соціальних норм, які визначають ставлення людини до людини, як індивіда, і визначають у цих стосунках поняття добра і зла, обов'язку, справедливості і забезпечуються моральними факторами, такими як громадська думка, моральний осуд тощо;
2. норми-звичаї – правила поведінки, які внаслідок багаторазового повторення і використання протягом тривалого часу закріпилися в свідомості та поведінці людини і виконуються не в силу примусу, а в силу особистого переконання;
3. норми-традиції – правила поведінки, які закріплюються в свідомості людей та виконуються ними не в силу необхідності, а в силу власного переконання і передаються із покоління в покоління в сім’ї, у певній місцевості тощо;
4. релігійні норми — це норми, встановлені для регулювання суспільної і особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило, закріплюються у відповідних канонічних текстах;
5. корпоративні норми — це правила поведінки внутрішнього характеру, що встановлюють, регулюють та забезпечують діяльність об’єднань громадян, трудових колективів і спрямовані на досягнення тієї мети, заради якої вони були створені.(норми різного виду об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій).
6. політичні норми – правила поведінки, що регулюють відносини між суб’єктами політики (політичними партіями, громадськими організаціями та іншими учасниками цих відносин) щодо реалізації ними політичної влади;
7. норми права – це встановлені або санкціоновані державою, загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які мають на меті впорядкування відносин між людьми; 8. соціально-технічні норми – це правила поведінки, які регулюють діяльність людини з використання нею предметів праці, техніки, засобів виробництва (наприклад, інструкції з експлуатації машин та механізмів тощо).
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 1303; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |