Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів за об'єктами промислової власності

ВСТУП

Як показують дослідження, поняття "ринок" сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це, насамперед, стрімким (як для масштабів відповідних процесів у інших країнах) переходом України до ринкової економіки, ринкових відносин. Проте не завжди є одноманітне розуміння, що ж насправді значить це поняття. В економічній літературі наводяться різні визначення ринку. Його визначають як сферу обміну або місце зустрічі покупців i продавців товарів i послуг, або сукупність угод купівлі i продажу товарів тощо. Ці визначення обмежують ринок виключно сферою обміну, кутвлнпродажу, що не відображає його дійсної суті.

Як економічна категорія поняття "ринок" відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб'єктами економічної системи (виробниками i покупцями) з приводу обміну результатами i умовами (факторами) виробництва.

Економічні відносини завжди проявляються як економічні інтереси (усвідомлень людиною потреби, спонукальні мотиви господарської діяльності). Тому ринок - поняття, яке відображає процес взаємодії економічних інтересів суб'єктів господарської системи.

В останній час досить активно розвивається саме ринок об'єктів інтелектуальної власності, як урегульовані нормами права та договірними домовленостями сторін відношення між суб'єктами з приводу набуття, відчуження та передачі у тимчасове користування прав на об'єкти авторського права та об'єкти права промислової власності.

Згідно статистики в 90-х роках двадцятого сторіччя було зафіксовано значний прогрес у галузі науки і техніки, розширення світової торгівлі завдяки глобалізації світової економіки. Проте, останнім часом світову економіку усе частіше охоплюють кризові явища, що помітно впливає на глобальний економічний простір. В цих умовах, економічні та соціальні успіхи держав будуть багато в чому залежати від їх здібності конкурувати в межах економічної інтеграції на основі більш високої продуктивності, винахідництва, інтелектуальних ресурсів та, насамперед, завдяки індустрії створення нових знань. За прогнозами, індустрія створення нових технологій та ринок їх передачі разом з послугами в галузі інформаційних технологій стануть домінуючими в майбутньому.

Розвиток правовідносин в сфері міжнародної торгівлі ліцензіями обумовлений щодалі більш поглибленим суспільним поділом праці. На певній стадії розвитку продуктивних сил та виробничих відносин в суспільстві виник спочатку внутрішній (в межах держави), потім міждержавний, а на даному етапі - глобальний суспільний поділ праці. При економічному укладі товарного виробництва, цей розподіл більше стосувався промислового виробництва, що породило внутрішню і зовнішню торгівлю матеріальними товарами. При переході до інформаційного суспільства, більш актуальним стає суспільний поділ праці в галузі науково-дослідних і конструкторських робіт, в галузі виробництва інформації та знань, що призводить до активізації спочатку внутрішньої, а потім до міжнародної та глобальної торгівлі нематеріальними ідеями — результатами досліджень розробок, що містять винаходи, промислові зразки, комерційні таємниці та інші об'єкти інтелектуальної власності.

Проте, недостатньо лише створити об'єкт інтелектуальної власності. В сфері промислового виробництва творчість заради «чистої творчості» в сучасному світі навряд чи можлива і економічно обґрунтована. Створення нових об'єктів інтелектуальної власності спрямоване або на самостійне їх впровадження з метою отримання певної економічної вигоди, або на передання створених об'єктів для впровадження іншим особам, на умові отримання розробником відповідної адекватної матеріальної компенсації за свою роботу. І якщо в першому випадку права об'єкт інтелектуальної власності залишаються у особи, яка їх створила, то у другому випадку, ця особа має розпорядитися цими правами, тобто передати їх або надати іншій особі ліцензію на їх використання. При цьому, вступаючи в такі досить складі в матеріальному та процесуальному плані правовідносини, необхідно володіти комплексом технічних, правових та комерційних знань, тому що помилка при здійсненні прав на об'єкт інтелектуальної власності може дуже дорого коштувати сторонам.

Правомірне використання прав на об'єкти інтелектуальної можливе лише за умови правомірного їх набуття. У світовій практиці обміну науково-технічними досягненнями застосовується або відчуження прав на об'єкти (передання виключних майнових прав), 8 або передання таких прав у тимчасове використання (ліцензія). Зважаючи на це, в останні роки торгівля результатами науково- технічної діяльності набула широкого поширення. Це пов'язано з декількома аспектами. Наприклад, з тим, що науково-технічні дослідження потребують багато часу і дуже часто, коли технічна розробка об'єкту техніки підходить до свого логічного завершення виявляється, що вона вже морально застаріла. Тому підприємство у кожному конкретному випадку стоїть перед вирішенням питання: що більш економічно обґрунтовано? Чи укласти ліцензійний договір (майже миттєво одержавши найсучасніші технології), чи почати власні дослідження (що пов'язано з значним фінансовим ризиком у випадку негативного результату). Причому навіть отриманий позитивний результат у створенні науково-технічної розробки може не компенсувати понесених витрат на організацію і впровадження результатів досліджень.

Тому для вибору вірного управлінського рішення необхідні серйозні маркетингові дослідження, оцінка технічних і економічних аспектів способу використання, який планується застосувати, дослідження ринків збуту та умов конкуренції, консультації юристів і патентознавців, оцінка можливості залучення початкового капіталу та збір іншої інформації.

Придбання прав інтелектуальної власності є засобом стратегії розвитку суб'єкта господарювання, спрямованої на оптимальне економічне використання такого об'єкту не тільки в інтересах сторін договору, але й в інтересах широкої громадськості.

Міжнародна торгівля об'єктами інтелектуальної власності в основному здійснюється між науково та промислово розвинутими країнами, частково між промислово розвинутими і тими, що розвиваються, значно менше — між країнами, що розвиваються. Останні роки вона все більше розвивається у рамках технічно- наукових комплексів а в окремих країнах міжкорпоративна торгівля досягає більш 80%. Рівень і обсяг обміну знаннями в країнах світу визначається рівнем розроблювальної, удосконаленої та застосованої техніки і технології.

За цих умов ринок об'єктів інтелектуальної власності стає об'єктивною необхідністю для усіх країн світу незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку і починає здійснюватися на комерційній основі, як у самій країні, так і між країнами шляхом укладання ліцензійних угод. Більше половини всієї, в основному новітньої «машинно-технічної» продукції, виготовляється за міжнародними ліцензійними угодами, і обмін науково-технічними досягненнями між промислово розвинутими капіталістичним країнами на їх базі, прийняв глобальний характер. Міжнародна торгівля інтелектуальною власністю стала головним чинником впливу не тільки на рівень і якість розроблювальної і застосовуваної нової техніки і технології в країнах світу, але і на темпи науково-технічного прогресу в них, а також на всі зовнішньоторговельні операції, так чи інакше пов'язані з новітньою технологією.

Досвід розвитку новітніх «економічних тигрів» (насамперед азійських), наочно продемонстрував, що жодна країна світу не може ефективно розвиватися без участі в міжнародній торгівлі об'єктами інтелектуальної власності. Продаж науково-технічних досягнень, винаходів, «ноу-хау», прав на використання винаходів, промислових зразків і товарних знаків на базі ліцензійних угод може здійснюватися практично за всіма видами зовнішньоторговельних і внутрішніх угод. Участь у міжнародній і внутрішній торгівлі ліцензіями бажана, а часто навіть життєво необхідна, для всіх науково-дослідних установ, конструкторських бюро, підприємств, бірж, банків і інших організацій незалежно від їх форм власності. Для України це особливо важливо в умовах стрімкого посилення міжнародної конкуренції, удосконалювання зовнішніх і внутрішніх економічних, науково- технічних і виробничих зв'язків.

В ХХ сторіччі науково-технічний прогрес став фактором, що визначає подальший поступ людства. Умови ринкової економіки суттєво збільшили значення всіх аспектів охорони прав інтелектуальної власності: набуття прав, їх використання та захист. Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ст. 54 встановлює конституційну гарантію захисту інтелектуальної власності та законних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

В першу чергу це стосується об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, недобросовісної конкуренції, які займають окреме місце в системі 10 права інтелектуальної власності. Це пов'язано з тим, що ці об'єкти мають велике значення саме для виробничої сфери. Поруч з ними стоять нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності: сорти рослин та топографії інтегральних мікросхем, правова охорона та правовий режим використання яких мають багато спільного із об'єктами промислової власності. Все більше значення в умовах науково- технічного прогресу набувають такі об'єкти авторського права як комп'ютерні програми.

Україна має значні досягнення в галузі науки і техніки, які можуть бути успішно реалізовані. В той же час розробники науково- технічної продукції і автори створених об'єктів промислової власності в більшості випадків не можуть ефективно розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної діяльності. Великий науково- технічний потенціал не знаходить собі застосування, в першу чергу із-за відсутності інформації про створені об'єкти у потенційних споживачів, а також тому, що власники об'єктів не можуть правильно визначити сферу застосування створеного нововведення, вірно обрати коло потенційних споживачів, розрахувати попит і визначити канали розповсюдження товару на ринку.

Є усвідомлення важливості цього процесу і в нашій державі. Це підтверджується постійним зростанням як зареєстрованих об'єктів інтелектуальної власності, так і кількості передач майнових прав на такі об'єкти.

Загальна кількість реєстрацій договорів щодо розпоряджання майновими правами на ОПВ за період 1995 - 2007 роки (станом на 01.07.2007) склала 8481, та має постійну позитивну динаміку.

Діаграма 1. Динаміка реєстрації договорів щодо розпоряджання майновими правами промислової власності у 1995-2007 (станом на 01.07.2007)

Що стосується якісних показників цього процесу, то можна констатувати, що постійно зростає кількість зареєстрованих договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Кількість ліцензійних договорів, зареєстрованих Державним департаментом інтелектуальної власності, на протязі 1996-2003 років мала стійку тенденцію до зростання, а після 01 січня 2004 року ста­білізувалась і залишається на рівні близько 150 договорів на рік. Це має своє об'єктивне підґрунтя. Згідно вимог цивільного законодав-

ства, яке діяло до 2004 року, реєстрація ліцензійних договорів була практично обов'язковою. З набуттям чинності нового Цивільного Ко­дексу України ситуація дещо змінилась. Це пов'язане з тим, що стат­тею 1114 ЦК було встановлено, що ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності не підлягає обов'язковій державній реєстрації та здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у по­рядку, встановленому законом. Тією ж статтею встановлено, що факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до закону є чинними після їх державної реєстрації, підля­гає державній реєстрації.

Відповідно, враховуючи, що кількість державної реєстрації фактів передання виключних майнових прав на об'єкти інтелекту­альної власності зростає, можна припустити, що кількість ліцензійних договорів також зростає, приблизно з тією ж динамікою, проте в офі­ційній статистиці цей процес відображення не знаходить.

Аналізуючи загальні данні щодо зареєстрованих договорів сто­совно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності за об'єктами промислової власності, можна констатувати, що най­більша кількість реєстрацій здійснюється саме відносно торговель­них марок. Кількість таких реєстрацій приблизно втричі перевищує реєстрації договорів, об'єктом яких є винаходи та корисні моделі.

Таблиця. 1. Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг

Вид дого­

ю

со

г-

СП

1 ^10

^ог

СП

СП

сп

СП

СП

о

вору

СП

СП

СП

СП

СП

^1

^1

^1

В

невиключні ліцензії

-

виключні ліцензії

-

передання прав

ВСЬОГО:

Таблиця 2 Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей.

Вид договору

Всього

невиключні ліцензії

виключні ліцензії

передання прав

відкриті ліцензії

ВСЬОГО:

Показовою є також динаміка Державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Загальна кіль­кість реєстрацій авторського права на твір за період вересень 1995 року - 2007 роки (станом на 01.07.2007) склала 20737. Враховуючи, що згідно чинного законодавства така реє стація не є обов'язковою, зростання реєстрацій може свідчити про зростаючу довіру авторів до механізмів державної реєстрації цих прав та про зростання творчої активності в нашій державі.

Таблиця 3. Розподіл зареєстрованих договорів щодо розпоряджання майновими правами за об'єктами промислової власності

Вид договору	Кількість реєстрацій за період з 1995 по 2007 роки (станом на 01.07.2007)	ВСЬОГО
Винаходи та корисні моделі	Промислові зразки	Знаки для товарів і послуг
невиключні ліцензії
виключні ліцензії
передання права власності
«відкриті» ліцензії			-
ВСЬОГО:

Діаграма 2. Динаміка реєстрації авторського права на твір у 1995-2007 (станом на 01.07.2007)

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки

Загальна кількість реєстрацій договорів, які стосуються прав автора на твір, за період вересень 1995 року - 2007 роки (станом на 01.07.2007) склала 2014. Середня кількість реєстрацій становить близько 150 фактів. Винятковим був лише 2001 рік, коли кількість ре­єстрацій більш ніж у три рази перевищила середній рівень.

Діаграма 3. Динаміка реєстрації договорів, які стосуються прав автора на твір, у 1995-2007 (станом на 01.07.2007)

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки

Зараз у світі діє більше 250 тис. угод і договорів про міжна­родну передачу технологій. Навіть найбільш розвинені індустріальні країни є не тільки експортерами, а й імпортерами технологій. Голов­ною країною в цьому відношенні є США. На її частину припадає біля 50% обсягу світової торгівлі технологіями, у тому числі приблизно 40% світового експорту ліцензій. Взагалі продаж ліцензій, разом з повною передачею прав, - це типова форма передачі технологій. У сучасних умовах передача і використання виключних прав на винаходи, про­мислові зразки, товарні знаки та інші об'єкти часто супроводжуються передачею ноу-хау, технічної документації, наданням технічної допо­моги тощо. Найбільш поширеними стали невиключні ліцензії на виго­товлення і реалізацію продукції.

Головну роль у здійсненні технічного розвитку і співробітництва з метою стимулювання процесу розвитку в країнах відіграє Організа­ція Об'єднаних Націй (ООН) і система міжнародних організацій, най­більш значними з яких, зокрема, є ГАТТ (Генеральна угода про тарифи і торгівлю) - глобальний міжнародний багатосторонній дого-

вір (система міжнародно-правових актів), що містить принципи і пра­вила міжнародної торгівлі, якими повинні керуватися країни, що бе­руть участь у ньому. Невід'ємною складовою частиною системи ГАТТ/СОТ є Угода з торгових аспектів права інтелектуальної власності - ТРІПС; ПРООН (Програма розвитку ООН); ЮНКТАД (Конференція ООН із питань торгівлі і розвитку); ЮНІДО (спеціалізована організація ООН із питань промислового розвитку).

Аналіз світової практики обміну науково-технічними досягнен­нями, винаходами, ноу-хау, промисловими зразками і товарними зна­ками між окремими фірмами і монополістичними об'єднаннями, як в країні, так і між країнами свідчить про те, що в основі виникнення і розвитку сучасної міжнародної торгівлі правами інтелектуальної влас­ності лежать об'єктивні економічні фактори. Цей ринок виник багато пізніше власне товарного ринку, у період, коли капіталістична система господарювання досягла високого рівня економічного розвитку. Цей розвиток супроводжувався розподілом суспільної праці не тільки в га­лузі промислового виробництва, але й в галузі науково-дослідних, проектних і конструкторських робіт і їхнього промислового освоєння. Поряд зі спеціалізацією і концентрацією наукових досліджень і роз­робок швидко прогресує нерівномірність розвитку науки і техніки по країнах світу, а розрив у рівні досліджень і розробок має тенденцію до збільшення. Це породжує конкуренцію в дослідженнях та розроб­ках і визначає нерівномірний випереджальний розвиток промисло­вого виробництва в тій чи іншій країні, області науки і техніки.

Проте в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції ніхто не чекає нашу державу з "розкритими обіймами" в клубі країн - світових лідерів розвитку наукомістких інтелектуальних технологій. Навіть на­впаки. Так, наприклад, під час Американсько - Українського інвести­ційного симпозіуму, що відбувся в жовтні 2005 року в Бостоні (США) до обговорення були запропоновані лише теми, що стосуються ін­вестицій в сільське господарство, хімічну промисловість, машинобу­дування, енергетику та металургію. Тому вирішення завдань стосовно розвитку індустрії високих технологій має бути одним з пріоритетів ді­яльності нашої держави. Одним з шляхів досягнення мети є саме ак­тивна участь країни в ринкові об'єктів інтелектуальної власності і не лише в якості покупця (ліцензіата), а і у якості продавця (ліцензіара). Вирішення завдань щодо суттєвої реконструкції промислових під­приємств на базі новітніх досягнень науки і техніки, поряд з іншими факторами, може і повинне бути забезпечене за рахунок науково об­ґрунтованого й економічно ефективного розширення експорту й ім­порту нової техніки (технології) і нових матеріалів, у тому числі науково-технічних досягнень по ліцензіях, що забезпечує можливість не тільки ліквідувати сформоване відставання, що намітилося на ок­ремих напрямках науково-технічного прогресу, але й у перспективі ви­рватися вперед, перевершити останні досягнення світової науки і техніки, забезпечивши зростання темпів науково-технічного прогресу.

Проте, без ґрунтових та глибоких знань світової практики, за­гальних правил та законодавчих норм в галузі торгівлі об'єктами ін­телектуальної власності та надання ліцензій на них така діяльність може бути не завжди корисною для підприємства, а інколи, навіть шкідливою. Не загубитись в хитросплетіннях та казусах процесів, пов'язаних з розпорядженням майновими правами на об'єкти інте­лектуальної власності, прийняти виважене та вірне управлінське рі­шення і правильно викласти його умови в договорі і повинен допомогти майбутнім фахівцям-патентознавцям цей курс.

Дата добавления: 2014-12-16