Поняття, твердження
| Визначення
|
Соціологія
| наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства, соціальних спільностей, соціальних відносин і соціальних інститутів
|
Соціальний закон
| об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами
|
Категорії соціології
| певна сукупність загальнонаукових і специфічних понять
|
Соціальна структура суспільства
| стійкий зв'язок елементів у суспільній системі, який означає об'єктивний (реальний) розподіл суспільства на окремі соціальні спільності (класи, шари, прошарки, верстви і групи) і, в той же час вказує на різне положення людей по відношенню один од одного, виходячи з численних критеріїв
|
Соціальні спільності
| групи людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільними справами, спільною діяльністю тощо
|
Соціальні інститути
| стійкі, формальні та неформальні правила, норми, настанови, що регулюють різноманітні сфери людської діяльності та організовують людей у систему ролей та статусів, які утворюють соціальну систему
|
Інтереси соціальні
| спонукальні сили діяльності соціальних груп, мас людей, спираючись на які суспільство може вдаватися до необхідних управлінських впливів на цю діяльність
|
Соціальна мобільність
| це готовність до зміни індивідом чи групою свого соціального статусу, тобто місця, займаного в соціальній структурі суспільства
|
Статус
| соціальний стан людини в суспільстві, в певній соціальній групі, пов'язаний з іншими соціальними позиціями через систему ролей, прав і обов'язків, норм і звичаїв
|
Соціальні ролі
| певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу
|
Соціальні норми
| сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності і поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності
|
Соціальна стратифікація
| поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо
|
Маргіналізація
| втрата особистістю об'єктивної належності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури
|
Особистість
| стійка система соціально значущих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність і спілкування
|
Соціалізація
| процес засвоєння індивідом зразків поведінки, психологічних механізмів, соціальних норм і цінностей, необхідних для успішного функціонування індивіда в даному суспільстві
|
Ресоціалізація
| процес «переучування» соціальних ролей, коли людина попадає в середовище з іншими умовами життя
|
Девіантна поведінка
| дії та вчинки людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам чи визнаним шаблонам і стандартам поведінки
|
Аномія
| суспільний стан, при якому значна частина людей знає про існування зобов'язальних нормативів, але нехтує ними,ставиться до них негативно або байдуже
|
Молодь
| соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик
|
Предмет соціології молоді
| специфічні соціальні відносини, в яких бере участь молодь у процесі переходу від дитинства до світу дорослих, соціалізації та соціальної адаптації
|
Сім'я
| історично конкретна система взаємовідносин між - чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; це мала соціальне група, члени якої зв'язані шлюбними або родинними стосунками,спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю
|
Шлюб
| історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права й обов'язки
|
Етносоціологія
| спеціальна соціологічна теорія, що досліджує походження, сутність, функції різних етносів (рід, плем'я, народність, нація) з метою виявлення закономірностей їх взаємодії та пізнання механізмів інтеграції в систему існуючих соціальних відносин
|
Об'єктом етносоціології
| виступають люди, що утворюють різноманітні соціально-етнічні спільноти, представлені у різних соціально-етнічних організаціях та інститутах, і виступають діючими особами в подіях, явищах і процесах соціально-етнічного характеру
|
Предмет етносоціології
| сукупність соціально-національних відносин, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп, спільнот у процесі їх виникнення, життєдіяльності та розвитку
|
Етнос
| усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), зафіксоване у самоназві
|
Етнічна ідентичність
| відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи
|
Народ
| соціально-етнічна спільність, яка включає в себе на різних етапах розвиток суспільства ті спільноти
|
Конфлікт
| зіткнення протилежних інтересів, цілей, позицій або поглядів суб'єктів соціальної взаємодії
|
Соціальний конфлікт
| крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку
|
Політичні конфлікти
| зіткнення з приводу розподілу владних повноважень, форми боротьби за владу
|
Прихований конфлікт
| відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами - конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу
|
Ґендерна соціологія
| галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільно
|
Ґендерні ролі
| соціально очікувана поведінка чоловіків і жінок, пов’язана з їхнім соціальним статусом в певних культурних, соціально-економічних і політичних умовах
|
Гендерні стереотипи
| стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про роль і місце жінок і чоловіків в суспільстві
|
Соціологія праці
| об'єкт, предмет і функції соціології, яка вивчає соціальні - групи та індивідів, що включені до процесу праці, а також їхні професійні та соціальні ролі й статуси, умови й форми їхньої трудової діяльності
|
Праця
| цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага
|
Трудова мотивація
| процес вибору людиною обґрунтування свого способу участі в трудовій діяльності
|
Соціологія управління
| спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини й процеси, що відбуваються в суспільстві та його підсистемах з метою впорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування й розвитку або зміни, переведення до іншого стану
|
Соціологія міста
| галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства
|
Місто
| територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки
|
Урбанізація
| соціально-економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство
|
Мегалополіс
| ієрархічна по складності і масштабам система поселень, що складається з декількох конурбацій
|
Село
| конкретна соціально-просторова форма існування суспільства, місце, де населення зайняте переважно аграрною працею
|
Електорат
| всі громадяни, котрі наділені правом голосу і котрі реалізують або не реалізують його (право) в спеціально створених для цього умовах
|
Мотивація
| сукупність причин соціального і/або психологічного характеру, що пояснюють соціально значущу поведінку людини або груп людей у всіх її складових
|
Електоральна поведінка
| зумовлена певними установками та умовами діяльність громадян, спрямована на реалізацію виборчих прав
|
Електоральна установка
| сформоване на основі попереднього досвіду певної інформації про об’єкти виборчого процесу ставлення виборців до участі у виборах та об’єктів вибору, що виявляються в певних емоційних оцінках партій чи кандидатів та готовності віддати за них голос
|
Соціологічне дослідження
| наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних
|
Опитування громадської думки
| збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики
|
Опитування
| найпоширеніший у соціології метод збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до окремого індивіда чи групи з питаннями, спрямованими на розкриття змісту досліджуваної проблеми
|
Респондент
| учасник конкретного соціологічного дослідження, що є джерелом усної чи письмової інформації
|
Реципієнт
| учасник конкретного соціологічного дослідження, що здобуває від респондента усну чи письмову інформацію
|
Анкета
| основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація
|
Інтерв'ю
| різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом
|
Спостереження
| метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками
|
Генеральна сукупність
| сукупність одиниць спостереження, що має відношення до даної проблеми, хоча й може бути обмеженою територією, часом, професією, функціональними рамками
|
Вибіркова сукупність
| частина генеральної, безпосередній об'єкт вивчення за розробленою програмою відбору, відтворення характеристики генеральної сукупності на основі її репрезентації
|
Репрезентативність
| достатня кількість вибраних об'єктів аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність
|
Спостереження
| метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками
|
Соціометрія
| метод дослідження малих груп, організацій з допомогою опису системи міжособистісних відносин їх членів
|
Експертиза
| спеціальне компетентне дослідження будь-якого питання, що потребує спеціальних знань і подання мотивованих висновків
|