Сьогоднішній день Інтернету — це епоха електронної ко­мерції, електроних бібліотек, віртуального офісу, дистанцій­ного навчання, мультимедіальних цифрових ресурсів

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

У 1979 році відбулася зустріч, у якій взяли участь ряд універ­ситетів, DARPA і Національний науковий фонд СІЛА (National Science Foundation, NSF). На цій зустрічі було вирішено створи­ти мережу CSnet (Computer Science Research Network), головним джерелом фінансування якої став NSF. Трохи пізніше, у 1980 році було запропоновано зв'язати разом ARPANet і CSnet через шлюз з використанням протоколів TCP/IP, щоб усі під множини мереж CSnet мали у своєму розпорядженні доступ до шлюзу в ARPANet. Цю подію можна вважати перетворенням Інтернету в співдружність незалежних мереж, що прийшли до угоди щодо способу міжмережевого спілкування.

У 1990 році Федеральна рада з інформаційних мереж (Federal Networking Council) скасувала правило, відповідно до якого, для приєднання до Інтернету була необхідна реко­мендація якого-небудь державного органу. Це рішення по­служило початком широкого припливу в Інтернет ко­мерційних організацій найрізноманітнішого масштабу, оскільки тепер доступ в Інтернет можна було одержати без будь-яких серйозних застережень чи обґрунтувань.

Якщо початково Інтернет представляв собою засіб поши­рення інформації, а розробка цілого ряду, що пішла за цим, програм для забезпечення різних видів мережевої взаємодії, операційних систем і лрограм-навігаторів Інтернет дозволи­ли найбільш повно використовувати можливості нового сере­довища, то сьогодні інформаційна концепція мережі починає відходити на другий план. На перше місце виходить викори­стання Інтернету в комерційній діяльності підприємств, еле­ктронного урядування та дистанційного навчання.

На закінчення введення в історію Інтернету, представимо його визначення й опишемо загальну схему його побудови. Визначення Інтернету, дане Федеральною радою з інфор­маційних мереж (Federal Networking Council) 24 жовтня 1995 року, говорить:

«Інтернет — глобальна інформаційна мережа, частини якої логічно взаємозв'язані одна з одною за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі IP (Inetrnet Protocol) чи його наступних розширеннях, здатна підтримувати зв'язок за допомогою комплексу протоколів TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol), їхніх наступних розширень чи інших IP-сумісних протоколів і загальнодоступно чи приватно забезпечує, використовує чи робить доступною комунікаційну службу високого рівня».

Камера

Модем

На мал. З.1. у схематичній формі відображена загальна схема побудови Інтернету від кінцевого користувача до ре­сурсів глобальної мережі.

Мікрофон

Провайдер

IS

ао	Іали доступу <)о Інтернету
	Комутовані і Канали кабельного	Радіо та супутникові
	виділені лінії телебачення '|	канали зв'язку

Мал. З.1. Загальна логічна схема побудови Інтернету

Дата добавления: 2014-12-16