Клієнт-сервер архітектура

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Як показано на малюнку 3.1.', основним пристроєм досту­пу в Інтернет для кінцевого користувача є комп'ютер. Для розширення своїх можливостей він може бути оснащений мікрофоном, відеокамерою, звуковими колонками й іншими пристроями, що перетворюють його в мультимедійний центр. Комп'ютер може знаходитися в будинку, в офісі чи фірмі, чи в будь-якому іншіму місці, де є сучасні засоби комунікації.

Доступ в Інтернет, що надається організаціями, які нази­ваються постачальниками послуг Інтернету (Internet Service Provider, ISP), користувач може одержати, наприклад, з дому через модем чи з офісу через локальну мережу організації. Для підключення до постачальника послуг Інтернету можуть використовуватися звичайні телефонні лінії, кабельні мережі телебачення, радіоканали зв'язку чи супутниковий зв'язок. Постачальник зазвичай має одне чи кілька підключень до магістральних каналів (backbones) чи великих мереж.

Границі Інтернету досить розпливчасті. Будь-який комп'ютер, підключений до Інтернету, вже можна вважати йо­го частиною, і тим більше це стосується локальної мережі підприємства, що має вихід в Інтернет. Веб-сервери, на яких розташовуються інформаційні ресурси, можуть знаходитися в будь-якій частині Інтернету: у постачальника послуг, у ло­кальній мережі підприємства і т. д., потрібно дотримуватися лише головної умови — вони мають бути підключені до Інтер­нету, щоб користувачі мережі могли одержати доступ до її служб. Як служби можуть виступати електронна пошта, пере­дача файлів великого розміру (FTP), всесвітня павутина (WWW) і інші, про які буде ідти мова трохи нижче. Інфор­маційною складовою служби Інтернету є самі різноманітні джерела. Це можуть бути книги, дані інформаційних агентств, інформація з фінансових ринків, фотографії, фрагменти фільмів і т. п. Служби в сукупності з їх інформаційною складо­вою є тією головною метою, до якої прагнуть користувачі і якої вони досягають за допомогою підключення до Інтернету.

Потрібно зауважити, що сьогодні до мережевої технології комутації пакетів приєдналася ще одна визначальна техно-

логія — технологія «клієнт-сервер». Втіленням технології «клієнт-сервер» є, відповідно, архітектура «клієнт-сервер».

Створення архітектури «клієнт-сервер» знаменувало но­вий етап розвитку мережевих інформаційних технологій. Це стало можливим завдяки збільшенню об'ємів внутріш­ньої та зовнішньої пам'яті, підвищенню швидкодії елек­тронно-обчислювальних машин (ЕОМ), збільшенню швид­кості передачі даних.

Концепція «клієнт-сервер» пов'язана з комп'ютерами спільного користування (серверами), які керують спільними ресурсами, і надають доступ до цих ресурсів як до сервісу своїм клієнтам. Обчислювальні мережі, побудовані на основі концепції «клієнт-сервер», дають змогу: реалізувати коопе­ративне управління ресурсами ЕОМ; виробити розподіл до­ступу до даних і процесів їх оброблення між множиною робо­чих станцій та сервером.

Сервер — одно- або багатопроцесорна персональна чи віртуальна ЕОМ з розподілюваною пам'яттю, розподілюва-ним обробленням даних, розподілюваними комунікаційни­ми засобами та засобами управління периферійним обладнанням.

Як сервер, застосовують потужні ЕОМ, що мають великий дисковий простір і швидкодійні процесори. Основна роль серверу полягає в управлінні клієнтами, які спільно корис­туються ресурсами системи в заданий момент часу: принте­рами, БД, зовнішньою пам'яттю, програмами та ін. За Функціями сервери поділяють на файл-сервер, обчислюваль­ний сервер, принт-сервер, комунікаційний сервер тощо.

Одночасний доступ багатьох користувачів до інтегрованої бази даних (БД) реалізується в концепції «клієнт-сервер», згідно з якою, серверу належить більш активна роль. Запит на оброблення даних посилається клієнтом по мережі на сервер На сервері здійснюється пошук даних і їх оброблення

Дата добавления: 2014-12-16