Міжнародна інформація. Науково-технічна інформація в сучасному світі

Кудрявцева С.П., Колос В.Б.

Науково-технічна інформація в сучасному світі

Необхідно зауважити, що послуги реальних бібліотек у системі електронних комунікацій мають бути конкуренте здатні порівняно з послугами, що надаються чисто віртуаль­ними інформаційними службами.

Переорієнтація на нові форми і методи роботи є причиною серйозних змін у всіх її ланках. У перспективі трансформації підлягають всі аспекти бібліотечної діяльності від зміни тео­ретичних доктрин до зміни внутрішньої структури і системи підготовки кадрів інформаційної сфери. У цій ситуації дуже важливо бачити перспективу і не пропустити момент для по­чатку перетворень. Технології, що визначають рівень сучас­ного цивілізованого людства, розвиваються стрімко. А тих, хто відстав від часу, чекати ніхто не буде.

¹⁰** 223

Науково-технічна інформація (НТІ) займає особливе місце в житті суспільства, оскільки спрямована на підтрим­ку всіх її сфер: науки, виробництва, економіки, соціальної сфери, її можна розглядати як елемент, що забезпечує взаємодію різних сфер життєдіяльності суспільства. Пору­шення цих зв'язків негативно впливає на економіку взагалі і веде до поглиблення кризових ситуацій у суспільстві

На світовому інформаційному ринку сектор наукової і технічної інформації можна розглядати як традиційний, що має свою історію, багатий досвід і напрацювання. Інфраст­руктуру сектора складають спеціалізовані інформаційні служби-творці інформації, науково-технічні бібліотеки, не­залежно від статусу і підпорядкованості, спеціалізовані служби-розповсюджувачі наукової і технічної інформації. Завданням даного сектора є не тільки створення інфор­маційних продуктів, але і їхнє збереження і поширення. Са­ме в ньому передбачена організація доступу до першоджерел інформації через бібліотеки і спеціалізовані служби.

Особливості сектора НТІ полягають у тому, що:

- значна частина інформації (у формі інформаційних про­
дуктів і послуг) спрямована на забезпечення інформованості
суспільства, інформаційну підтримку наукових досліджень
і розробок, підтримку процесів підготовки фахівців, а не на
одержання прямих прибутків і надприбутків;

- наукова і технічна інформація може бути потрібна як на
даному етапі часу (оперативність надання), так і через три­
валі періоди, тобто відбувається нагромадження інфор­
маційних ресурсів, що, в основному, підлягають тривалому
архівному збереженню (бібліотеки, архівні фонди);

- інформація, з одного боку, передбачає комерційне вико­
ристання (продаж наукових журналів, платний доступ до
першоджерел) а з іншого боку, є елементом наукового і куль­
турного надбання всього суспільства, доступ до якого
здійснюється на безкоштовній основі (бібліотечне обслугову­
вання), що обумовлює існування як ринкових механізмів по­
ширення інформації, так і державних, котрі забезпечують
право громадян на доступ до інформації;

- інформація за своєю суттю є інтернаціональною.
Закріплення її напевних носіях не означає, що вона не може
бути передана неформальними каналами. Розвиток телеко­
мунікаційних процесів, особливо Інтернет, робить процеси
комунікації більш прозорими.

Ринок інформаційних продуктів і послуг не може орієнтуватися винятково на комерційні підходи. Саме на цьому секторі інформаційного ринку роль державного регу­лювання підсилюється.

Державна підтримка спрямована, насамперед:

- на формування збалансованої національної інфор­
маційної структури за рахунок створення і забезпечення
рівноправних умов організаціям усіх форм власності для до­
ступу на інформаційний ринок;

- на координацію діяльності щодо формування інфор­
маційних ресурсів, їхнього обліку і збереження; визначення
повноважень і відповідальності за збереження національних
інформаційних ресурсів і їхнє використання;

- на збереження і підтримку механізмів взаємодії інфор­
маційних, бібліотечних і архівних організацій різних форм
власності щодо забезпечення збереження й актуалізації
інформаційних ресурсів.

Науково-технічна інформація у формі інформаційних продуктів і послуг, з одного боку, завдяки наявності ціни вис­тупає на ринку як товар, а з іншого боку, виконує соціальну функцію, потрапляючи в бібліотечну мережу або в архівні служби. При цьому на першому етапі, якщо інформаційні продукти пропонуються на ринок, вони виступають як ринко­ва категорія. Типовим прикладом є підписка на наукові й інформаційні видання. Потрапляючи на бібліотечні полиці (бібліотеки начебто сплатили створення інформаційного про­дукту) або в архівні служби, інформація починає виконувати соціальну функцію: під час бібліотечного обслуговування вона надходить до кінцевого споживача найчастіше безкош­товно, при цьому передбачається, що платник податків уже сплатив ці послуги. Однак, чим довше зберігається інфор­мація, тим її цінність може зростати (принцип не старіння

^Іо; 225

Дата добавления: 2014-12-16