Досвід законного використання в бібліотечно-інформаційній практиці

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

інформації): видання одержують статус «раритетних», підбор інформації зі сховищ вимагає роботи кваліфікованих фахівців і т. п. Інформація знову отримує форму товару, але з іншою вартістю і за інших умов її надання.

Таким чином, розглядаючи проблеми ринку наукової і технічної інформації, насамперед його місткість, ми, як прави­ло, виходимо зі стану першого етапу: ким і на яких умовах мо­же бути придбана інформація, що поставляється у формі інформаційних продуктів і послуг. Місткість ринку наукової і технічної інформації, тобто можливий обсяг поширення інфор­маційних продуктів і послуг при системі комунікації, що скла­лася, рівності цін і якості, може оцінюватися з трьох позицій:

> теоретична включає масу всіх споживачів, що можуть
бути зацікавлені в одержанні інформаційних продуктів
і послуг;

X потенційна обмежена числом можливих споживачів, що вимагають даного виду інформації, але не в змозі з якоїсь причини її одержати;

> реальна включає тих споживачів, що використовують і
можуть придбати запропоновану інформацію в кон­
кретний період.

Наявний досвід показує, що, як правило, велика частина інформаційних продуктів і послуг використовується обмеже­ною групою споживачів у конкретному секторі ринку. Основ­ними споживачами наукової і технічної інформації, що купу­ють інформаційні продукти і послуги за ринковими принци­пами (за гроші) є: науково-дослідні організації, бібліотеки, ву­зи й університети. Виходячи з цього, теоретичну місткість ринку наукової і технічної інформації можна оцінювати за кількістю фахівців, зайнятих дослідженнями і розробками; потенційну — за кількістю організацій, що здійснюють дослідження і розробку, мережею навчальних закладів і вели­ких бібліотек, що виконують функції інформаційного обслуго­вування вчених і фахівців; реальна місткість цього сектора інформаційного ринку обмежується часткою фінансування, призначеного для інформаційного супроводу досліджень і роз­робок, фінансування бібліотек на придбання інформаційних матеріалів і бюджетом індивідуальних споживачів.

226 °'

Електронні інформаційні ресурси:

В контексті технологічних змін, особливо інтенсивних в останнє десятиліття, роль постачальників інформації (або інформаційних провайдерів), таких як бібліотеки, пере­оцінюється і змінюється. Ми живемо на початку нової ери, ери, у якій такі технології впливають на стиль життя, на опе­рації, що виконуються нами, на процес створення знань і на те, як ці знання, призначені для загального користування, поширюються. У цьому контексті бібліотеки і ресурси, що розміщуються в електронних мережах, будуть мати значний вплив на суспільство і вносити важливий вклад у його розви­ток. Бібліотеки використовують новітні технології для надання доступу до змішаних колекцій друкованих і елек­тронних інформаційних ресурсів, їхньою метою є надання відповідного доступу до інформації і збереження культурної спадщини у світі, що змінюється.

Нижче наведемо приклади як можна законно використо­вувати електронні інформаційні ресурси.

1. Деякі проекти електронних журналів передбачають
одержання і демонстрацію даних про видавців. Існують
розбіжності щодо того, що саме різні видавці включають у
повідомлення про авторське право. Наприклад, одні видавці
не включають рік одержання авторського права, інші взагалі
не поміщають таких повідомлень. У ряді випадків видавці
поміщають ідентичні повідомлення про авторське право для
кожного журналу.

2. Видавці по-різному підходять і до питання частоти
розміщення повідомлень про авторське право. Наприклад,
відомі випадки, коли видавець вимагав, щоб повідомлення
про авторське право демонструвалося на кожній сторінці
статті. Зрозуміло, робиться це для того, щоб користувач, роз-
друковуючи лише одну сторінку, уже бачив знак захисту ко-
пірайту. З іншого боку, друкований екземпляр журналу не
10*** 227

Дата добавления: 2014-12-16