Освітні проблемно-орієнтовані віртуальні співтовариства

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Проблемно-орієнтовані віртуальні співтовариства

З огляду на опис віртуальних співтовариств, яке запропо­новане Хогінеом у роботі «Бачення майбутнього», і функціональне навантаження віртуальних співтовариств за­пропонуємо таку їхню класифікацію:

- постійні (проблемно-орієнтовані) — віртуальні лабора­
торії, дискусійні групи, співтовариства, що підтриму­
ють розвиток інформаційних просторів;

- динамічні, з періодично змінюваним складом —
освітні співтовариства, співтовариства зі спеціальни­
ми інтересами;

- тимчасові — проектні групи, що з'являються і розчиня­
ються в міру виникнення і виконання проектних завдань.

В даний час віртуальні співтовариства переживають зміну фази розвитку: спостерігається їхня еволюція від най­простіших форм, що використовують елементарні мережеві технології і копіюють традиційні моделі інформаційних взаємодій, до більш складних форм, заснованих на Інтернет-технологіях останнього покоління, і реалізують моделі взаємодій, що не могли б бути колись реалізовані. Наявні наукові розробки в цій області поки не пропонують ком­плексної операціональної моделі онлайнової спільноти, що може бути використана для комп'ютерного моделювання і дослідження. Однак є досить велика кількість суміжних досліджень і програмних розробок (розробка інтелектуаль­них веб-роботів, активних софтверних агентів, програмних мультиагентних середовищ, що відповідають інструменталь­ним засобам і т. п.).

Функціонування проблемно-орієнтованого віртуального співтовариства має такий вигляд. Безупинно обмінюючись між собою інформацією, індивідууми беруть участь у колек­тивному формуванні інформаційного образа (моделі) їх мож­ливої спільної діяльності. Дана інформаційна модель вико­ристовується учасниками співтовариства для програвання різних варіантів своєї діяльності. При цьому відбувається уточнення й узгодження їхніх поглядів на зміст спільної діяльності, а також визначається місце кожного в системі

поділу праці між ними. На визначеному етапі погоджень і уточнень поточний стан інформаційного образа (знань) спільної діяльності починає вважатися індивідуумами прий­нятним для практичної реалізації. Після чого, вони можуть зробити між собою відповідну переконфігурацію зв'язків, а також скорегувати вид своєї діяльності для одержання нових знань і їх застосування.

У контексті радикальних перетворень, що викликані збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства, зро­станням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, створенням он­лайнового інформаційного простору, що забезпечує ефектив­ну інформаційну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і осо-бистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах, ма­ють місце кілька важливих аспектів, що стосуються освітніх проблемно-орієнтованих віртуальних співтовариств:

1. Вони мають пропонувати широкий «вибір» інфор­
маційних взаємодій для різних категорій людей з різно­
манітними мотиваціями і цілями. Мають враховуватися по­
треби людей, незалежно від їхнього віку, що хотіли б зміни­
ти професію, одержати іншу освіту, підвищити свій про­
фесійний рівень і кваліфікацію за рахунок короткостроково­
го «неявного навчання».

2. У відповідь на появу нових галузей науки і технологій
виникає необхідність наближення до проблемно-орієнтова­
них методів формування знань, а також зменшення дис­
танції між фундаментальними і прикладними дослідження­
ми. Професійна підготовка і дослідження в нових областях
знань вимагають інтеграції цілого ряду дисциплін, що раніш
вважалися самостійними і непов'язаними між собою. У ре­
зультаті виникають міждисциплінарні і мультідисциплі-
нарні віртуальні співтовариства.

3. Впровадження нових педагогічних підходів, що ґрунту­ються на альтернативних механізмах передачі знань, є ще однією можливістю онлайнового співтовариства. Одночасне використання мультимедийних засобів, комп'ютерів і Інтер-нет дозволяє зробити процес «неявного навчання» більш інтенсивним і інтерактивним. Відповідно до висновків дослід­ників, найкращий результат досягається шляхом застосуван­ня таких методів, як колаборативне навчання, самооргані­зація, емпіричне навчання, навчання в умовах, наближених до реальних, навчання з використанням ресурсів і проблемно орієнтоване навчання, рефлексія, критичний самоаналіз, а та­кож об'єднання цих методів у будь-яких варіантах.

Одне з найважливіших завдань, що вирішуються в межах проблемно-орієнтованого співтовариства, — навчання через інформаційну взаємодію майбутніх фахівців умінню адапту­ватися у швидко змінюваних умовах розвитку поколінь техніки і технологій, умінню переглядати протягом коротко­го періоду свої професійні знання. Для рішення даної пробле­ми необхідна інноваційна технологія освітнього процесу, що забезпечує необхідний рівень мобільності фахівця. Для на­шої країни, що характеризується не достатньою інфор­маційною інфраструктурою і могутньою концентрацією на­укових і освітніх центрів, можливість одержання про­фесійної освіти і/або підвищення кваліфікації без відриву від основної діяльності є дуже важливою.

За час навчання студента у вузі кількість знань у світі практично подвоюється. Темпи технологічного і науково-технічного прогресу сьогодні у світі такі, що багато знань за­старівають уже протягом 3-5 років, тому випереджувана освіта вимагає, надходження нових знань в освітню систему безпосередньо в процесі інформаційної взаємодії учасників співтовариства.

Розробка інноваційної технології освітнього процесу в віртуальних співтовариствах пов'язана з його особливостя­ми, а саме:

- втілення знань індивідуумів в онлайнрві інформаційно-освітні ресурси;

Дата добавления: 2014-12-16