Поняття підвідомчості та її види

План

Підвідомчість цивільних справ

1. Поняття підвідомчості та її види.

2. Загальні правила визначення підвідомчості.

Ключові слова: підвідомчість, виключна, численна, альтернативна підвідомчість, договірна, імперативна, змішана підвідомчість, правила визначення підвідомчості.

Мета лекції: визначити поняття підвідомчості та ознайомитися із її видами, сформулювати загальні правила визначення підвідомчості.

Під підвідомчістю розуміють розмежування компетенції між органами держави. Компетенція суду в здійсненні правосуддя по розгляду і вирішенню певної категорії питань називається підвідомчістю судових органів або судовою юрисдикцією. Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Однак, право вирішення цивільних справ надано не тільки судовим, а й державним органам адміністративної юрис­дикції (органи державної влади, місцевого самоврядування, органи, що здійснюють виконавче провадження); не­державним юрисдикційним органам (третейські суди, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України); змішаним органам (комісіям по трудових спорах); нотаріату.

У зв'язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість, визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції кожного з цих органів.

Для того щоб відмежувати компетенцію судів загальної юрисдикції по розгляду і вирішенню цивільних справ від компетенції інших юрисдикцій них органів, законодавцем і вводиться категорія підвідомчості. Підвідомчість означає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд та вирішення суду.

В залежності від того, чи відносить закон вирішення спорів до відання виключно одного органу або до компетенції кількох органів підвідомчість поділяється на виключну і численну.

Виключною називається підвідомчість, за якою розгляд певної категорії цивільних справ належить виключно до компетенції суду (справи по позбавлення батьківських прав, справи про усиновлення тощо).

Численна підвідомчість передбачає, що розгляд цивільних справ здійснюється судом та іншими названими юрисдикційними органами. Залежно від вибору юрисдикційного органу з кількох, яким справа підвідомча, чи недопущенні такого вибору численна підвідомчість поділяється на альтернативну, договірну, імперативну і змішану.

Альтернативна підвідомчість означає, що розгляд спору віднесено до компетенції кількох органів за вибором особи, яка потребує захисту своїх прав. Наприклад, спір про право може бути вирішений не тільки судом, а й третейським судом. Для передачі справи третейському суду потрібно волевиявлення двох сторін, і висновок угоди про передачу спору на розгляд третейського суду (третейський запис) повинен бути офор­млений письмово. Закон встановлює правило, відповідно до якого громадяни можуть передати будь-який виниклий між ними спір на розгляд третейського суду, за винятком спорів, що виникають з сімейних та трудових відносин.

Договірною є підвідомчість, яка визначається взаємною угодою сторін. Так, громадяни можуть за взаємною згодою передати справу про розірвання шлюбу до органів РАГСу або суду.

Імперативною (умовною) є підвідомчість, за якою справи розглядаються юрисдикційними органами в певній послі­довності при обов'язковому дотриманні досудового врегу­лювання спору або звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування.

Так, зокрема, згідно з цивільно-процесуальним законодав­ством пред'явлення до перевізника позову, який витікає з договору перевезення, передбачає обов'язкове пред'явлення до нього претензії. П.5 ст. 158 Земельного Кодексу України передбачає обов'язкове досудове звернення з питань земельних ресурсів до місцевих органів влади чи самоврядування.

Варто мати на увазі, що цей вид підвідомчості значною мірою втратив своє значення, тому що згідно зі ст. 124 Кон­ституції України і п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. „Про застосування Кон­ституції України при здійсненні правосуддя" судам підвідомчі усі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги тільки на тій підставі, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Змішана підвідомчість поєднує в собі ознаки, властиві іншим видам, зокрема альтернативній підвідомчості. Так, наприклад, деякі справи можуть бути подані до суду безпосе­редньо, або після оскарження до органу чи посадової особи, що постановила оспорюване рішення.

Дата добавления: 2014-12-16