Хронометраж. Хронометраж – це метод вивчення структури операції за її складовими елементами (прийомами, рухами, діями) і визначення міри витрат часу на них

Хронометраж – це метод вивчення структури операції за її складовими елементами (прийомами, рухами, діями) і визначення міри витрат часу на них. За допомогою хронометражу вивчають тільки оперативний час.

Хронометраж використовується для:

- встановлення витрат часу, норми часу на виконання повторюваних елементів операції;

- накопичення матеріалів для розроблення нормативів часу Т_ор і Т_др;

- вивчення передових, раціональних прийомів праці, їх узагальнення, масового поширення та ін.;

- вишукування резервів зростання продуктивності праці за рахунок економії часу на виконання прийомів, дій, рухів.

Залежно від об’єктів дослідження і способів замірів хронометраж має два види - суцільний й вибірковий. Суцільний (безперервний) проводять спостерігаючи за всіма прийомами, діями й рухами робітника, що чергуються у виробничому процесі, використовуючи двострілочний секундомір. Вибірковий (повторюваний) здійснюють повторно, заміряючи витрати часу на окремо вилучені прийоми, дію або рух, використовуючи одно - або двострілочний секундомір, при цьому у листі спостережень записують тривалість елементів операцій.

Хронометраж виконується за чотири етапи.

Перший етап - підготовчий містить такий набір роботи спостерігача:

- розчленування операції на прийоми, дії й рухи, уточнення фіксажних точок - таких зовнішніх ознак, що означають початок чи кінець того чи іншого елемента операції;

- визначення кількості спостережень, що залежить від тривалості операції та окремих її елементів: чим менша тривалість операції, тим більшу кількість спостережень треба провести;

- за об’єкт спостереження обирають робітника, який ритмічно веде виробничий процес;

- спостерігати за робітником починають через 1,5-2,0 год від початку зміни, коли у нього настає фаза сталої виробності.

Другий етап - безпосереднє спостереження на робочому місці за прийомами й діями робітника, реєстрація поточного часу або тривалості їх виконання у спеціальному листі спостережень.

Третій етап являє собою обробку й аналіз одержаних даних.

Четвертий етап - розроблення заходів щодо раціональної тривалості елементів операції, проектованої норми часу, можливого зростання продуктивності праці.

Етапи проведення суцільного хронометражу розглянуті на прикладі робітниці, за якою спостерігали методом ІФРД і яка розфасовує продукцію у коробки.

Результати проведення першого й другого етапів відображають на першій сторінці бланка хронометражу та на сторінках 2 і 3 того самого бланка. У табл.7.3 наведено всі потрібні дані для визначення аналітичних показників.

Аналіз одержаних спостережень починають з визначення тривалості прийомів і дій. Тривалість першого прийому завжди дорівнює поточному часу; тривалість інших прийомів визначається як різниця між поточним часом наступного і попереднього прийомів. Таким чином одержують три хроноряди (у табл.7.3 виділено жирними лініями). Перевіряють хроноряди на стійкість порівнянням частки від ділення максимального заміру на мінімальний з нормативними коефіцієнтами стійкості (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Нормативні коефіцієнти стійкості

Тривалість елемента операції, сек.	Нормативний коефіцієнт стійкості
	Ручна праця	Машинна праця
До 6	2,5	1,8
Від 7 до 18	2,0	1,3
> 18	1,8	1,2

Якщо частка від ділення не перевищує або дорівнює нормативному коєфіцієнтові, ряд є стійким, якщо перевищує – нестійким. З нестійкого хроноряду вилучають дефектні заміри, які різко відрізняються від інших, їх закреслюють у листі спостережень, а хроноряди знов перевіряють на усталеність. У наведеному прикладі до стану стійкості наведені перший і третій хроноряди.

Таблиця 7.3

Результати спостережень методом хронометражу

№ п/п

Фіксажні точки

Прийоми, дії

Час,с

Кількість спостережень

Сума

Середня арифме-тична

Величини

величи-на

max

min

мода

Початкова точка. П.Т.: момент доторкання рук до порожньої коробки

Взяти порожню коробку, поставити на стіл

Пото-чний

1¢15²

2¢16²

3¢16²

4¢16²

5¢12²

6¢07²

7¢15²

Кінцева точка. К.Т.: момент доторкання рук до цукерок

Три-ва-лість

2,6

П.Т. Момент до-торкання рук до цукерок

Вкладання цукерок до коробки

По-точ-ний

1¢08¢¢

2¢11¢¢

3¢09¢¢

4¢12¢¢

5¢06¢¢

5¢59¢¢

7¢07¢¢

8¢07¢¢

К.Т. Момент до-торкання рук до заповненої цукерками коробки

Три-ва-лість

54,5

-

П.Т. Момент доторкання рук до заповненої цукерками коробки

Поставити повну коробку на стіл

По-точ-ний

1¢13¢¢

2¢14¢¢

3¢14¢¢

4¢14¢¢

5¢09¢¢

6¢04¢¢

7¢11¢¢

8¢18¢¢

К.Т. Момент доторкання рук до порожньої коробки

Три-ва-лість

3,9

Разом по хронорядах

Другий хроноряд є стійким. Наприклад, у третьому хроноряді є дефектний замір, який дорівнює 11с, тому що частка від ділення 5,5 максимального заміру 11с на мінімальний замір 2 с перебільшує нормативний коєфіцієнт 2,0. Після вилучення дефектного заміру ряд є стійким тому, що частка від ділення максимального заміру 5с на мінімальний замір 2 с дорівнює нормативному коєфіцієнтові усталеності 2,5. У хроноряді допускається не більше 3-4 дефектних замірів від загальної кількості спостережень - 20. Якщо в хроноряді 30-33% замірів є дефектними, треба провести вибірковий хронометраж окремо вилученого елемента операції, а хроноряд з дефектними замірами суцільного хронометражу зовсім вилучити з листа спостережень.

У стійких хронорядах визначають такі величини: суму (за винятком дефектних замірів), середньоарифметичну, максимальну, мінімальну, моду. Модальною величиною вважається така, яка найчастіше зустрічається, повторюється в хроноряді, якій відповідають не менше 30 - 35% усіх замірів хроноряду.

Тривалість операції, оперативний час Т_опер визначають підсумовуванням модальних або середньоарифметичних величин з кожного хроноряду. У розрахунок Т_опер йде та з них, яка менша, її у листі спостережень відмічають кружечком. У наведеному прикладі:

Топер = 2 + 54,5 + 3,9 = 60,4с.

Ця величина є нормою часу НЧ на виконання операції розфасування продукції у коробки в конкретних організаційно-технічних умовах, наведених на першій сторінці листа спостережень.

Проектовану норму виробітку НР визначають за формулою

НВ_пр=[Т_зм-(Т_пз+Т_ом-Т_рп)]/Т_опер

Величини Т_пз, Т_ом, Т_рп беруть з ІФРД або з довідника нормативів. З табл. 7.2 та з розрахунків маємо Т_пз = 2 хв; Т_ом = 0; Трп_норм = 24 хв.

Тоді НР_пр=(480-2-24)*60/60,4 =451 коробки за зміну.

Норма виробітку проектована за хронометражем завжди буде більшою від Нр_пр визначеної за ІФРД, тому, що за даними хронометражу вона розрахована за умов, якщо Т_зм = Т_опер.

Якщо підсумувати тривалість замірів у кожному спостереженні по трьох прийомах, одержимо у рядку “Разом по хронорядах” табл.7.3 фактичний оперативний час виконання операції “Розфасування продукції у коробки”, який має значення від 67 до 55 с. Якщо на робочому місці створити кращі, ніж є, умови праці, тоді робітниця зможе витрачати менше часу на виконання прийомів. Припустимо, що перший прийом вона буде виконувати за 2с, другий - 53, третій - 3 с. Тоді проектований оперативний час буде таким:

Топер_пр= 2 + 53 + 3 = 58 с.

Це дасть змогу підвищити продуктивність праці: DПП і відповідно норму виробітку проектовану майже на 4%

DПП = [(Топер - Топер_пр)/Топер]*100 = 3,97%.

Дата добавления: 2014-12-16