ІІІ рівень. ІІ рівень Розрахуйте поріг коагуляції золю (СП), якщо до 5 мл золю гідроксиду заліза додати 2 мл води і явна коагуляція наступила при додаванні 3 мл

ІІ рівень

1. Розрахуйте поріг коагуляції золю (С_П), якщо до 5 мл золю гідроксиду заліза додати 2 мл води і явна коагуляція наступила при додаванні 3 мл 0,01 М розчину К₂SO₄.
2. Пороги коагуляції деякого гідрозолю рівні С_П(СаСІ₂)=0,3 ммоль/л, С_П(К₂SO₄)=0,0299 ммоль/л. Який по знаку заряд несуть частинки золю?
3. Які йони електролітів Na₂SO₄ чи K₄[Fe(CN)₆] є коагулюючими для гідрозолю гідроксиду заліза, одержаного методом гідролізу.
4. Коагулююча роль якого із електролітів Na₂SO₄ чи MgCI₂ , буде сильніший при дії на золь йодиду срібла, одержуваного змішуванням рівних об’ємів нітрату срібла з С=0,01 моль/л і йодиду калію з С=0,015 моль/л.
5. Визначте знак заряду частинок золю, якщо при коагуляції його електролітами одержані такі пороги коагуляції в ммоль/л: С_П(MgCI₂)=300, С_П(КNO₃)=320, С_П(Na₃PO₄)=0,6.
6. Який мінімальний об’єм К₂Сr₂О₇ з С=0,01 моль/л необхідно для коагуляції 1 л золю гілроксиду заліза одержаного методом гідролізу. Поріг коагуляції 0,06 ммоль/л

При дослідженні нової форми лікарського засобу, що знаходилася у стані гідро золю колоїдної дисперсності, було проведено коагуляцію його розчинами різних електролітів. Отримано такі величини порогів коагуляції (в ммоль/л):

С_П(NaCl)=300; С_П(½MgCl₂); С_П(¹/₃Na₃PO₄)=0,6; С_П(½NaSO₄)=20.

1. Який знак заряду частинок золю досліджуваного лікарського засобу:

а) позитивний; б) негативний; в) нейтральний; г) не можливо визначити.

1. Яка коагулюючи здатність найефективнішого йона-коагулятора (в л/ммоль):

а) V_K(PO₄^3-)=1,667=1666,7; б) V_K(Mg²⁺)=0,0031=3,1;

в) V_K(SO₄^2-)=0,050=50; г) Cl^-=0,0033=3,3.

3. Яку речовину найкраще використати для захисту колоїдного стану фармпрепарату від коагуляції:

а) желатину; б) дихромату калію; в) глюкоза; г) золь гідроксиду Fe (ІІІ)

4. Які фактори можуть викликати коагуляцію лікарського засобу:

а) механічна дія, опромінення, додавання електролітів;

б) незначне коливання температури і тиску;

в) розведення дистильованого водою;

г) додавання крохмалю або желатини.

5. Якого розміру міцели гідрозолю:

а) 10^-7 – 10^{-9 м; б) 10-4} – 10^{-7 м; в) а) менше 10-9 м; г) а) більше 10-4 м.}

2. Для очищення вод та промислових стоків важливе значення має явище взаємної коагуляції золів. Золі гідроксидів Fe (ІІІ) або Al при додаванні їх у воду, що потребує очищення, викликають швидку коагуляцію від’ємно заряджених частинок грунту, мікрофлори, тощо.

1. Кінцевим продуктом гідролізу хлориду Fe (ІІІ) при нагріванні є:

а) FeOCl; б) FeO⁺; в) FeCl₂; г) Fe(OH)₃.

2. Записати схему будови міцели цього золю, підписати складові частини міцели. Який йон буде потенціал визначальним?

а) ОН^-; б) Cl^-; в) FeO⁺; г) H⁺.

3. Який заряд гранули міцели цього золю?

а) позитивний;

б) негативний;

в) нейтральний;

г) неможливо визначити.

4. Які йони знаходяться в дифузійному шарі міцели і як вони називаються?

а) хCl^-– протийони;

б) хCl^- - потенціал визначальні йони;

в) nFeO⁺ - протийони;

г) nFeO³⁺ - потенціал визначальні йони.

5. Очищення води відбувається за рахунок:

а) зміни рН води;

б) взаємодії колоїдних частинок з позитивним зарядом з частинками грунту;

в) взаємодії золів з негативним зарядом з частинками грунту;

г) відштовхування частинок золю.

ГРУБОДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ.

1. Для грубодисперсних систем характерний розмір частинок:

а) 10^-2 – 10^{-5 м; б) 10-4} – 10^{-7 м; в) 10-7}– 10^{-9 м; г) 10-9} – 10^{-10 м.}

1. Ступінь дисперсності характерний розмір частинок:

а) 10² – 10⁵ м^-1; б) 10⁴ – 10⁷ м^-1; в) 10⁷– 10⁹ м^-1; г) 10⁹ – 10¹⁰ м^-1.

1. Дисперсні системи, що складаються із газоподібного дисперсійного середовища називають:

а) емульсіями; б) суспензіями; в) аерозолями; г) ліозолями.

1. Для аерозолів характерна наявність дисперсійного середовища:

а) твердого; б) рідкого; в) газоподібного; г) гідратного.

1. Аерозолі, в яких дисперсна фаза знаходиться в твердому стані називаються:

а) туманами; б) димами; в) спреями; г) дезодорантами.

1. Аерозолі, в яких дисперсна фаза знаходиться в рідкому стані називаються:

а) туманами; б) димами; в) спреями; г) дезодорантами.

1. Дисперсні системи, складаються із рідинного дисперсійного середовища і твердої дисперсійної фази називають:

а) емульсіями; б) суспензіями; в) аерозолями; г) ліозолями.

1. Дисперсні системи, складаються із рідинного дисперсійного середовища і родкої дисперсійної фази називають:

а) емульсіями; б) суспензіями; в) аерозолями; г) ліозолями.

1. Суспензіі із збільшеного концентрацією дисперсної фази називають:

а) емульсіями; б) ліозолями; в) пастами; г) спреями.

1. Паста – це грубодисперсна система типу:

а) т/т; б) т/р; в) р/р; г) т/г.

1. Аерозолі – це грубодисперсні системи типу:

а) г/р; б) т/т; в) р/г; г) г/р.

1. Порошки – це грубодисперсні системи типу:

а) г/р; б) т/т; в) р/г; г) г/р.

1. ПАР стеарат натрію належить до:

а) катіоноактивних; б) аніоноактивних; в) амфолібних; г) неіоногенних.

1. ПАР олеат натрію належить до:

а) катіоноактивних; б) аніоноактивних; в) амфолібних; г) неіоногенних.

1. Процес переходу нерозчинних у чистих рідинах сполук у колоїдний стан в присутності колоїдних ПАР називають:

а) розчиненням; б) сомобілізацією; в) сольватацією; г) гідратацією.

1. Ступінь дисперсності для емульсій:

а) 10^-5 – 10^{-7 м; б) 105} – 10⁷; в) 10⁷– 10⁹; г) 10^-7 – 10^{-9 м.}

1. Емульсії, в яких краплинки олії рівномірно розподілені у водному середовищі називаються:

а) прямими; б) зворотними; в) інвертними; г) оберненими.

1. Скорочене назначення о/в використовують для емульсій:

а) прямих; б) зворотних; в) інвертних; г) мутаротованих.

1. За об’ємною концентрацією дисперсної фази емульсії як розбавлені, якщо у них об’ємна концентрація:

а) до 0,01% б) до 0,1% в) до 1%; г) до 2%.

1. За об’ємною концентрацією дисперсної фази емульсії як концентровані, якщо у них об’ємна концентрація:

а) 0,01-1% б) 0,1-10% в) 0,1 74,0%; г) більше 74,0%.

1. За об’ємною концентрацією дисперсної фази емульсії як висококонцентровані, якщо у них об’ємна концентрація:

а) 0,01-1% б) 0,1-10% в) 0,1 74,0%; г) більше 74,0%.

1. Для визначення типу емульсії можна скористатись методами:

а) кондуктометрії та флуоресценціі;

б) електричними та механічними;

в) спектральним та заміщу вальним;

г) концентрування та розведення.

1. Для визначення типу емульсії можна скористатись методами:

а) кондуктометрії та флуоресценціі;

б) електричними та механічними;

в) спектральним та заміщу вальним;

г) забарвлення та розведення.

1. Стабілізація емульсій відбувається за рахунок емульгаторів роль яких полягає:

а) розчиненні емульсій;

б) концентруванні емульсій;

в) зниженні між фазового поверхневого натягу;

г) руйнуванні емульсій.

1. Стабілізація емульсій відбувається за рахунок емульгаторів роль яких полягає:

а) розчиненні емульсій;

б) концентруванні емульсій;

в) утворюють навколо краплин фази захисту оболонку;

г) руйнуванні емульсій.

1. Стабілізація емульсій відбувається за рахунок емульгаторів роль яких полягає:

а) розчиненні емульсій;

б) концентруванні емульсій;

в) надають краплинам однойменного заряду різного заряду;

г) руйнуванні емульсій.

27.обернення фаз емульсій проходить при:

а) зменшенні концентрації дисперсної фази та збільшений температури;

б) збільшений концентрації та зменшеної температури;

в) збільшений концентрації дисперсної фази та збільшений температури;

г) збільшений концентрації дисперсної фази зменшення температури.

1. Для одержання емульсій використовують методи:

а) концентрування і перемішування;

б) диспергування і конденсації;

в) розбавлення і гомогенізації.

г) подрібнення та перемішування.

1. Для руйнування емульсій застосовують методі:

а) концентрування і перемішування;

б) диспергування і конденсації;

в) розбавлення і гомогенізації.

г) заморожування або нагрівання.

30 Для внутрішнього вживання та ін’єкцій в медицині використовують:

а) розведені емульсії типу о/в;

б) концентровані емульсії типу о/в;

в) розведені емульсії типу в/о;

б) концентровані емульсії типу в/о.

1. Як зовнішній засіб в медицині використовують:

а) розведені емульсії типу о/в;

б) концентровані емульсії типу о/в;

в) розведені емульсії типу в/о;

б) концентровані емульсії типу в/о.

1. Піни – це висококонцентровані системи типу:

а) г/р; б) р/г; в) т/г; г) т/р.

1. Піни, в яких дисперсійне середовище утворює між бульбашками газів тонкі плівки за своєю структурою подібна до емульсій:

а) розведених; б) концентрованих; в) висококонцентрованих; г) дуже розведених.

1. Серед перелічених речовин виберіть піноутворювач:

а) NaCl; б) СН₃СООН; в) С₁₇Н₃₃-СООН; г) С₁₇Н₃₃-СООNa.

1. У медицині для лікування опіків найбільш доступною формою лікарських препаратів є:

а) емульсія; б) суспензія; в) піна; г) паста.

1. У медицині для лікування запалень шкіри найбільш доступною формою лікарських препаратів є:

а) емульсія; б) суспензія; в) піна; г) паста.

1. У медицині для догляду за зубами найбільш доступною формою лікарських препаратів є:

а) емульсія; б) суспензія; в) піна; г) паста.

1. В організмі жири і ліпіди переносяться кров’ю у вигляді:

а) суспензій; б) емульсій; в) розчинів; г) піни.

39. Лікарський препарат оксид цинку у медицині використовують у вигляді:

а) піни; б) емульсії; в) суспензії; г) аерозолі.

1. Для лікування хворіб ротової порожнини найкраще нанесення лікарського препарату відбувається при застосуванні:

а) розчинів; б) паст; в) аерозолів; г) емульсій.

1. Скорочене назначення в/о використовують для емульсій:

а) прямих; б) зворотних; в) інвертних; г) мутаротованих.

ІІ рівень

1. Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 1,г бензолу (ρ=0,9г/см³) з водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте який мінімальний об”єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

а) 10,1 см³; б) 1000 см³; в) 111 см³; *г) 1110 см³.

2.Який об”єм толуолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 200 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

*а) 0,2-148 мм толуолу і води 198,8-52 мм;

б) 0,1-74 мм толуолу і води 99,8-26 мм;

в) 1-74 мм толуолу і води 99-26 мм

г) 2-148 мм толуолу і води 198-52 мм

3. Змішати 1мл бензолу і 200 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

а) розведена; 0,05%; *б) концентрована; 0,5%;

в) висококонцентрована; г) концентрована; 5%.

4.Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 2,0г бензолу (ρ=0,9г/см³) із водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте, який мінімальний об”єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

а) 22,22 мл; б) 222,2 мл; * в) 22222,2 мл; г) 1111 мл.

5.Який об”єм толуолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 100 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

а) 0,15-111 мм толуолу і води 149-39 мм

б) 0,2-148 мм толуолу і води 199,8-52 мм

в) 1-74 мм толуолу і води 99-26 мм

г) 0,3-111мм толуолу і води 149-39 мм.

6. Змішати 2 мл бензолу і 100 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

а) розведена; 0,02%; *б) концентрована; 1,96%;

в) висококонцентрована; г) концентрована; 2%.

7. Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 3,0г бензолу (ρ=0,9г/см³) із водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте, який мінімальний об”єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

а) 111 мл; б) 222 мл; в) 333 мл; *г) 3333 мл.

8.Який об”єм бензолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 50 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

а) 0,05-37 мм бензолу і води 49,95-13 мм

б) 0,01-74 мм бензолу і води 49,99-13 мм

*в) 0,005-37 мм бензолу і води 49,995-13 мм

г) 0,02-74мм бензолу і води 49,98-13 мм.

9. Змішати 5 мл толуолу і 10 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

а) розведена; 0,33%; б) концентрована; 3,33%;

в) концентрована33.3%; г) висококонцентрована; 75%.

10. Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 4,0г бензолу (ρ=0,9г/см³) із водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте, який мінімальний об”єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

а) 4444 мл; б) 444,4 мл; *в) 44,444 мл; г) 222,2 мл.

11.Який об”єм толуолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 200 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

*а) 0,2-148 мм толуолу і води 198,8-52 мм;

б) 0,1-74 мм толуолу і води 99,8-26 мм;

в) 1-74 мм толуолу і води 99-26 мм

г) 2-148 мм толуолу і води 198-52 мм

12.Змішати 15мл толуолу і 10 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

а) розведена; 0,33%; б) концентрована; 3,33%;

в) концентрована; 33,3%; г) висококонцентрована; 75%.

13.Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 0,5г бензолу (ρ=0,9г/см³) із водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте, який мінімальний об”єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

а) 55,5 мл; *б) 555,5 мл; в) 111 мл; г) 1100 мл.

14.Який об”єм толуолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 10 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

*а) 0,001-7,4 мм толуолу і води 9,999-2,6 мм;

б) 0,01-7,4 мм толуолу і води 9,99-26 мм;

в) 1-74 мм толуолу і води 99-26 мм

г) 2-148 мм толуолу і води 198-52 мм

15.Змішати 1,5мл толуолу і 150 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

а) розведена; 0,15%; *б) концентрована; 1,51%;

в) концентрована; 15,15%; г) висококонцентрована; 75,5%.

Дата добавления: 2014-12-16