Завдання №91

Тема 17 – 18. Загальні положення про речове право. Право власності

Розділ ІІІ. Речове право

Завдання №90

Завдання №89

Спадкоємець Мамка пред’явив позов до Криворука про відшкодування моральної та майнової шкоди. Як з’ясувалось, Мамко терміново вимагав операції з трансплантації нирки. Після тривалого пошуку і низки підготовчих дій, донор був знайдений. Криворук нотаріально завірив свою згоду надати нирку і отримав за це значну суму грошей (7 тис. дол. США). Стан реципієнта різко погіршився, і лікарі повідомили Криворука про день та час операції, але Криворук почав переховуватись. Через уникання Криворука операцію переносили декілька разів, органи внутрішніх справ, куди звернулись родичі Мамка, відмовили від прийняття та реєстрації заяви про скоєння шахрайства. Через кілька днів у зв’язку з сильним погіршенням здоров’я Мамко помер.

Як слід вирішити справу?

Після закінчення строкової військової служби Петренко пред’явив до Збройних сил України позов про відшкодування завданої йому моральної шкоди. Підставою для подання позову він вважав тривале позбавлення його особистих немайнових прав, зокрема таких, як право на свободу пересування, право на вільний вибір місця проживання, право на недоторканність житла, право на вільний вибір роду занять, право на індивідуальність і таке інше.

Чи підлягає позов задоволенню?

Питання для самоконтролю та теми рефератів:

1. Поняття та ознаки речового права.

2. Види речових прав.

3. Поняття права власності та його зміст.

4. Право власності українського народу.

5. Право приватної власності.

6. Право державної власності.

7. Право комунальної власності.

8. Підстави набуття права власності.

9. Момент виникнення права власності.

10. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна.

11. Здійснення права власності.

12. Право власності на землю (земельну ділянку).

13. Право власності на житло.

14. Припинення права власності.

Попов на підставі домовленості з родичем Єгоровим передав останньому у користування за довіреністю автомобіль строком на один рік. Через рік Попов оформив на ім’я Єгорова нову довіреність, а потім продовжив її ще на три роки. Таким чином, автомобіль знаходився у Єгорова протягом п'яти років. Через п'ять років Попов пред'явив позов до Єгорова про повернення автомобіля, вказуючи, що повернути його в добровільному порядку відповідач відмовляється. Єгоров позову не визнав і пояснив, що автомобіль фактично належить йому, а не Попову. За словами відповідача вони домовилися про його купівлю-продаж, а оскільки коштів на переоформлення автомобіля у Єгорова не вистачало, вирішили, що Єгоров до накопичення необхідної суми буде користуватися автомобілем за довіреністю, а Попов не буде висувати жодних претензій з цього приводу. Також Єгоров стверджував, що він передав Попову як оплату за авто 37300 грн. На підтвердження того, що він сплатив Попову 37 300 грн, Єгоров представив у суді розписку, у якій стверджувалось, що Єгоров повернув Попову позичені 37 300 грн. Єгоров просив визнати за ним право власності на автомобіль.

Чи можна визнати Єгорова власником автомобіля чи автомобіль підлягає поверненню Попову? З якого моменту виникає право власності у набувача за договором? Яка із сторін несе ризик випадкової загибелі речі? Яке рішення повинен винести суд?

Дата добавления: 2014-12-16