ВАРІАНТ № 24

1. Проаналізувати особливості впровадження нової економічної політики в Україні.

(НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні 1921 р. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Суть НЕПу полягала у використані ринкових відносин і різних форм власності. Головним заходом НЕПу була заміна продрозкладки продподатком на селі.

Основними причинами переходу до нової економічної політики були:

- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;

- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;

- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;

- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;

- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;

- намагання утримати владу в будь-який спосіб.

Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики стало Кронштадтське повстання. Виступ балтійських матросів показав, що політика більшовиків почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспільства, які із самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.

2. Проаналізувати історичне значення ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Найбільшу небезпеку для преставників Центральної Ради становили більшовики, як на той час (хоч і ненадовго) встановили радянську владу у Вінниці, Кам’янці-Подільському, Проскурові, Рівному, Луцьку та інших прифронтових містах. Розуміючи своє шатке становище, Центральна Рада вже в день петроградського перевороту створює в Києві «Крайовий комітет охорони революції в Україні».

Коли ж більшовики будуть ініціювати повстання в Києві, то вони зустрінуть активний опір з боку сил КВО. Три дні - з 29 по 31 жовтня тривали бої між прибічниками Тимчасового уряду та більшовиками. Згодом до них приєднається і Центральна Рада, яка бачила і розуміла наскільки кризовою стає ситуація. Намагаючись відстояти національні інтереси, представники Центральної Ради укладають з більшовиками компромісну угоду і примушують штаб КВО та комісара Тимчасового уряду в Києві погодитися на всі умови, які запропонували їм радівці. Головною умовою було припинення збройного опору.

Напротязі деякого часу Центральна Рада міцно стояла на місці господаря в Україні - вона призначила тимчасовим начальником КВО «свою» людину - члена Військового генерального комитету подполковника В. Павленка, роззброїла більшовицькі загони в Києві, Дарниці, Броварах. Хоч у цей критичний час у Центральної Ради виявилося достатньо сил та авторитету, щоб тримати під контролем інші політичні сили та більше частину України. Жаль, що таке становище радівці не утримали протягом більшого часу.

Не стоючи на місці у плані української національної політики, Центральна Рада 20 листопада (7 за старим стилем) ухвалює свій ІІІ Унівресал, який проголошував утворення Української Народної Республики (УНР) у межах дев’яти українських губерний, але знову ж таки у федеративному союзі з Росією. Серед найосновніших його положень можна назвати такі як положення про негайний початок переговорів та укладення справедливого миру між воюючими сторонами, скасування приватної власності на землю, забезпечення громадинам усіх прав та свобод: словоби слова і друку, віри, недоторканості особи та житла тощо, надання нацменшинам «національно-персональної автономії».

3. Вкажіть дату утворення УЦР.

березні 1917 р.

Дата добавления: 2014-12-16