ВАРІАНТ № 28

1. Проаналізувати особливості розвитку конституційного процесу в Україні.

Конституці́йний процес в Україні — це послідовний, історично обумовлений процес формування українського конституціоналізму, що становить собою триваючу конституційну реформу. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні сягають часів Київської Русі і біля його витоків лежить збірка стародавнього українського права «Руська Правда», а також відомі науковому світові пізніші історичні пам'ятки правової культури України — «Литовські статути», акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького «Березневі статті» (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорізького»).

Початком історії українських конституцій вважається 5 квітня 1710 року, коли в м. Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено«Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом. Конституція закріплювала створення незалежної української козацької держави в межах етнографічної національної території визнану Зборівською угодою 1649 року. Державна влада поділялася на законодавчу — Генеральна Рада, виконавчу — гетьман та його уряд і судову — Генеральний Суд. Визнавалося право міст на самоврядування, право соціального захисту малозабезпечених. Хоча не вдалося у повній мірі реалізувати Конституцію, вона діяла на Правобережній Україні до 1714 року. На думку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, це була перша європейська конституція у сучасному її розумінні.

Друга половина XIX та початок ХХ століття представлена конституційними проектами та науково-публіцистичних працями. У 1846–1847 роках Григорій Андрузький, член Кирило-Мефодіївського братства, студент юридичного факультету Київського університету, представив «Начерки Конституції Республіки», де передбачалося що Україна — суверенне державне утворення у конфедерації слов'янських народів.

У 1884 році український вчений та політичний діяч М. Драгоманов представив фундаментальну роботу «Вольный Союз — Вільна Спілка», де пропонував реорганізувати царську Росію у федеративну республіку, в якій громадянам були б забезпечені особисті і політичні права.

У травні 1905 року М. Грушевським опубліковано статтю «Конституційне питання і українство в Росії», де розвинуті основи, закладені М. Драгомановим, децентралізації Російської імперії та конституційного-правового будівництва в Україні.

У вересні 1905 року Микола Міхновський відкинув підхід Драгоманова та запропонував свій конституційний проєкт самостійної соборної федеративноїУкраїни.

2. Визначити основні події початку Другої світової війни і приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

1 вересня 1939 р. німецькі війська напали на Польщу. Пов’язані з останньою союзницькими зобов’язаннями, Великобританія та Франція 3 вересня оголосили війну Німеччині, але активних наступальних дій не розпочали. Це дало змогу німецькому командуванню зосередити свої головні збройні сили проти польської армії.

Незважаючи на мужність своїх солдатів, польська армія за три тижні воєнних дій зазнала поразки.

27 вересня німецькі війська захопили Варшаву. Польська держава перестала існувати. Тепер перед радянською дипломатією постало завдання на офіційному рівні узгодити нові західні кордони, тобто легалізувати зміст таємного протоколу до « Пакту про ненапад ». 28 вересня 1939 р. у Москві підписано договір «Про дружбу і кордон» між СРСР та Німеччиною. До Радянського Союзу відійшло майже 200 тис. кв. км території Західної України і Західної Білорусії, де мешкали 7 млн. українців, 3 млн. білорусів, 1 млн. поляків і 1 млн. євреїв. Складовими договору було кілька протоколів: про взаємні обов’язки щодо переселення осіб німецького походження з однієї сторони, українців та білорусів – з другої; про заборону пропольської агітації; про розвиток радянсько-німецької торгівлі тощо. 4 жовтня додатковим протоколом до договору визначений новий кордон, який проходив по лінії річок Нарев, Буг, Сян (загалом, співпадав з « лінією Керзона »). Майже 16 тис. кв. км етнічних українських земель (Холмщина, Лемківщина, Підляшшя) з 1,2 млн. населення опинились під німецькою окупацією.

Першого листопада 1939 р. позачергова V сесія Верховної Ради СРСР схвалила рішення НЗЗУ та прийняла закон «Про входження західноукраїнських земель до складу СРСР і возз’єд-
нання їх з УРСР». Лише після цього 15 листопада ІІІ сесія Верховної Ради УРСР прийняла закон «Про возз’єднання Західної України з Радянською Україною».

3. Назвіть дату проголошення Акту Злуки між УНР та ЗУНР (День Соборності України)

22 січня 1919

Дата добавления: 2014-12-16