Тема 4. Інноваційний процес у розвинутих країнах світу

Анотація:

Тема присвячена вивченню моделей інноваційного процесу розвинутих країн світу. Розглянуто показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.

Навчальні завдання:

1. Поняття інноваційного процесу.

2. Охарактеризуйте моделі інноваційного процесу у розвинутих країнах світу.

3. Як згруповані параметри науково-технологічного розвитку країн.

4. Охарактеризувати участь країн у міжнародному інноваційному процесі.

5. Диференціація країн за рівнем науково-технологічного розвитку.

6. Визначити особливості взаємодії країн у науково-технологічному розвитку.

Форми контролю:

1. Обговорення теоретичних питань.

2. Розв’язання ситуаційних вправ.

3. Захист індивідуального завдання.

Основні поняття й визначення:

Універсальними рисами всіх моделей організації національного інноваційного процесу розвинених країн є: 1) державне регулювання і участь держави в інноваційних процесах; 2) розподіл функцій у сфері інноваційної діяльності між великим, середнім і малим бізнесом, а також підвищення інноваційної активності малого бізнесу; 3) розвиток структур, що підтримують інноваційну діяльність; 4) застосування і розповсюдження кластерних стратегій; 5) використання переваг і розвиток міжнародного співробітництва, міжнародної науково - технічного обміну.

Американська модель заснована на розвитку інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку і доведення інновацій до практичного використання.

Основою інноваційного процесу в Японії є: кооперація великих корпорацій на початкових стадіях інноваційного процесу (на етапі НДДКР) і збереження конкуренції на його заключних стадіях (на етапі упровадження у виробництво; випуску продукції); використання принципу «групування». В Японії навколо кожної великої корпорації концентруються дрібні і середні компанії, які проводять певну продукцію для цієї корпорації.

Європейська модель займає проміжне положення між американською і японською. У ній починає розвиватися мале інноваційне підприємництво. Основним суб'єктом інновацій є великий бізнес. Для Європи характерні дві закономірності прискорення інноваційних процесів: порівняно високий рівень державного фінансування НДДКР, який додатково фінансується на рівні ЄС; міжнародна міжфірмова кооперація у розробці інновацій і у сфері нових технологій.

Завдання для самостійної роботи:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Показники оцінки рівня інноваційного розвитку країн.

2. Показники фінансування інновацій у різних країнах світу.

Джерела: [1-5, 8, 10, 12].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

1. Венчурний капітал у розвинених країнах світу.

2. Міжфірмова кооперація у Японії і ЄС.

3. Стимулювання інновацій у ЄС.

Тести:

1. До переваг великого бізнесу відносяться:

А) висока ступінь гнучкості, початкова орієнтація на щось нове, безпосередньо управління;

Б) акумулює великими ресурсними можливостями (фінансові, трудові та ін ресурси), висока ступінь гнучкості;

В) має можливість взаємодії з владою та різними науковими установами, початкова орієнтація на щось нове, переваги у часі здійснення чого-небудь; Г) акумулює великими ресурсними можливостями (фінансові, трудові та ін ресурси), має можливість взаємодії з владою та різними науковими установами, широкі можливості комерціалізації інновацій.

2. До недоліків малого бізнесу відносяться:

А) жорстка бюрократична структура перешкоджає появі нового, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);

Б) труднощі в залученні ресурсів, невеликі ресурсні можливості, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);

В) неможливість використовувати переваги великомасштабного виробництва, жорстка бюрократична структура перешкоджає появі нового, обмеження можливості переорієнтації діяльності (гнучкість не висока);

Г) труднощі в залученні ресурсів, невеликі ресурсні можливості, неможливість використовувати переваги великомасштабного виробництва.

3. Підприємства різних галузей промисловості, які об’єднані єдиним ланцюжком і забезпечують випуск готової продукції - це

А) кластер;

Б) технопарк;

В) зона вільної торгівлі;

Г) ТНК.

4. До переваг міжнародного співробітництва не відноситься:

А) отримання нових знань з-за кордону;

Б) економія ресурсів;

В) дотримання тенденціям світового НТП;

Г) імпорт технологій, які не вдається розробити всередині країни.

5. Яка модель інноваційного процесу заснована на розвитку інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку та доведення інновацій до практичного використання?

А) японська;

Б) західноєвропейська;

В) американська;

Г) європейська.

6. Корпоративний венчурний капітал - це

А) капітал, який акумулює кошти приватних та іноземних інвесторів і інвестує будь-які інноваційні фірми;

Б) капітал, який займається фінансуванням спеціальних венчурів;

В) спеціально створені підрозділи всередині корпорації, яким виділяються гроші на інноваційні проекти;

Г) різновид прямого інвестування, в якому підприємницький дохід замінений доходом засновницьким.

7. Японська модель інноваційного процесу передбачає

А) рівень державної підтримки порівняно невеликий. Держава практично не використовує пряме фінансування, а лише забезпечує організаторську та інформаційну підтримку;

Б) починає розвиватися мале інноваційне підприємництво. Основним суб’єктом інновацій є великий бізнес;

В) розвиток інноваційного підприємництва, яке охоплює малий і середній бізнес, здійснює розробку та доведення інновацій до практичного використання;

Г) правильної відповіді немає.

8. Що належить до особливостей участі розвинених країн світу в міжнародному інноваційному процесі?

А) країни накопичили потужний науково-дослідний, науково-технічний і освітній потенціал в результаті чого розвинені країни займають передові позиції у всіх галузях науки;

Б) високі соціальні стандарти, досягнуті в цих країнах, а також висока вартість матеріально-технічної бази разом з великою фіскальної навантаженням зумовили перенесення НДДКР в країни, що розвиваються (Китай, Індія, Південна Корея);

В) практично для всіх розвинених країн характерно старіння дослідників і низький приплив молоді в сферу НДДКР, тому майже всі розвинуті країни мають програми залучення дослідників з-за кордону;

Г) всі відповіді вірні.

9. На які групи діляться країни-аутсайдери в залежності від рівня НТП в них? А) контури глобального інноваційного простору, країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою;

Б) розвинені, що розвиваються та індустріальні;

В) високотехнологічні, низькотехнологічних;

Г) розвинені.

10. У якій групі країн більш «глибоко» проявляється модифікація соціального складу суспільства, відбувається трансформація політичної, громадської та інституційної організації?

А) країни-аутсайдери;

Б) країни-лідери;

В) країни, що розвиваються;

Г) країни з перехідною економікою.

Дата добавления: 2014-12-16