Імунограма

Оцінка проліферативної відповіді лімфоцитів на стимуляцію через TCR.

Метод базується на радіометричній оцінці проліферації Т-клітин, індукованої впливом на мембранні молекули, що фізіологічно використовуються для передачи активаціонного сигналу, - комплексTCR- CD3 та костимулюючу молекулу CD8.

Метод дозволяє проводити коррекцію та вибирати тактику при імунодефіцитних станах.

Методи оцінки функціонування системи цитокінів:

Існує декілька методів оцінки функціонування системи цитокінів.

· Генетичний аналіз – пошук мутацій в генах цитокінів.

· Аналіз поліморфізму генів цитокінів.

· Вивчення експресії генів цитокінів.

· Вивчення інтенсивності продукції цитокінів в культурі клітин.

· Визначення концентрації цитокінів у біологічних рідинах.

· Вивчення синтезу цитокінів на рівні окремих клітин.

· Вивчення синтезу цитокінів в тканинах.

Всі перераховані методи можуть будити поділенні на три основні групи.

v Методи оцінки біологічної активності цитокінів

v Імунохімічні

v Молекулярно-біологічні

Цитокіни	Концентрація в сироватці крові	Продукція клітинами в культурі
спонтанна	індукована
IL -1a	0-50	0-50	100-1000
IL-1b	0-50	0-50	1000-5000
ra IL	300-700	0-500	1000-5000
IL-2			2-10
IL-4	0-50	30-50	100-400
IL-6	0-50	30-50	1000-3000
IL-8	0-50	30-100	1000-5000
IL-10	0-50	30-50	1000-3000
ФНО	0-5	30-50	500-3000
ИНФ -а	0-50	30-50	100-500
ИНФ -γ	0-10	10-100	1000-5000
Г-КСФ	10-100	30-50	1000-5000
М-КСФ	1800-7000	-	-
ГМ-КСФ	10-100	-	-
ЭПО	10-50	-	-
ТПО		-	-

Імунограмою називається комплексне дослідження показників клітин периферичної крові разом з основними показниками первинного імунологічного обстеження (Лєбедєв К.Н., 1990). За своєю інформативністю таке комплексне дослідження значно перевищує клінічне значення комплекса тестів І рівня окремо.

Імунограми практично здорових осіб різних вікових груп наведені у таблиці 9.

На значення імунологічних показників у здорових осіб впливають біологічні ритми. У однієї й тієї ж людини величина імунологічного параметра коливається протягом доби, місяця, сезонів року і це потрібно враховувати при комплексному аналізі імунограми.

На характер показників імунограми впливають різноманітні навантаження:

1. Фізіологічні: вживання їжі, фізичне, психоемоційне навантаження.

2. Нефізіологічні: переохолодження, перегрівання, паління, хімічні та фізичні фактори, фактори забруднення навколишнього середовища.

3. Клініко-географічні умови регіону, де проживають обстежувані особи. В клінічних умовах при проведенні імунологічного дослідження завжди виконується лише одна умова: забор крові проводиться вранці, натще. Інші умови (якість попереднього відпочинку, та інше) не враховуються.

Слід враховувати, що звичайні методи, які використовуються у клініці для визначення показників імунограми, несуть помилку у межах 10-15% (Лебедєв К.А., Понякіна І.Д., 1990).

Оцінка ступеня імунних розладів (Земсков A.M., 1986)

Для постановки діагноза імунопатології недостатньо лише виявити імунні розлади: потрібно знати ступінь імунних розладів та їх особливості. Використовується така формула:

показник хворого

середній показник осіб аналогічного віку - 1

Якщо розрахований показник має мінус (-), то у хворого наявне зниження імунологічного показника; якщо плюс (+), то наявна гіперфункція імунної системи.

Виділені три ступеня дефіцитності імунної системи. При першому ступені показник змінено на 1 - 33% від рівня норми; при другому - на 34 - 66%; при третьому - на 67% та більше. Перший ступінь ІН не потребує корекції. II ступінь свідчить про суттєві розлади імунної системи. Пацієнти з III ступенем ІН потребують інтенсивної імунокорегуючої терапії.

Дата добавления: 2014-12-17