Ж) Як підготувати та провести диспут

Диспут — це масовий захід, що проводиться у формі прилюдного спору з актуальних суспільно-політичних, моральних, естетичних, культурних, наукових, спортивних, технічних та інших проблем. Також можуть розглядатися проблеми, що пов'язані зі службовими справами. Але найбільш часто використовується моральна проблематика диспутів. Дис­пут проводиться як ґрунтовна наукова розмова, складний процес пошуку істини з метою формування у воїнів переконаності, виробки норм моралі, ви­сокого художнього стану.

Диспут доцільно проводити у складі підрозділу. Це дозволяє вибрати найбільш актуальну тему для цього колективу і всебічно підготувати особовий склад до її обговорення.

Тема диспуту, що висувається до обговорення, по­винна відповідати таким умовам:

— бути злободенною та суспільне значущою;

— мати дискусійний характер /наявність різних точок зору на дану проблему/;

— бути досить відомою учасникам;

— чітко, ясно і конкретно висловлювати сутність проблеми.

Ефективність диспуту залежить від завчасної і кваліфікованої підготовчої роботи, що доручають спеціально сформованій ініціативній групі воїнів, її основне завдання — оповістити особовий склад про диспут та зацікавити його про предмет спору. Про диспут воїни повинні бути поінформовані зазда­легідь. Це робиться усно і у обов'язковому порядку наочно. Оголошення, крім теми, містить в собі пи­тання диспуту, час і місце його проведення. Важливо так сформулювати питання, щоб вони примусили воїнів замислитися, щоб сприяли їх бажанню обо­в'язково виступити на диспуті, висловити свою точ­ку зору, посперечатися один з одним. Теми питання повинні бути гострими, нестандартними, зачіпати воїнів за живе.

Ведучим на диспуті має бути досвідчена, добре знаюча проблему, авторитетна, шанована людина. Звичайно, це хтось із офіцерів: командир /началь­ник/, фахівець виховної служби, хтось із інженерів чи інших спеціалістів. Ведучий не тільки регулює висту­пи воїнів, але й ставить перед ними ті чи інші питан­ня, з'ясовує їх думки, точки зору, запрошує до роз­мови тих, хто не проявляє активність, робить проміжні висновки, резюме. Своїми запитаннями, репліками, зауваженнями ведучий повинен підводи­ти воїнів не тільки до глибокого і всебічного розгля­ду проблеми, але й до правильного її розуміння.

В заключній частині диспуту важливо грамотно підбити підсумки розмови з теми. Тут слід визначити домінуючу думку воїнів, тонко вказати на помилкові висловлювання окремих учасників спору, аргумен­товано і переконливо, якщо це можливо і в цьому є необхідність, висвітлити істину.

Дата добавления: 2014-12-17