Ситуаційне завдання. Задача 1.У хворого О., 14 років, при спробі піднятися з ліжка, після планового оперативного втручання з приводу варікоцелє

Задача 1. У хворого О., 14 років, при спробі піднятися з ліжка, після планового оперативного втручання з приводу варікоцелє, з`явилася різка слабкість, запаморочилася голова. Втрати свідомості не було, медсестра викликала чергового лікаря.

1. Який найбільш імовірний діагноз?

2. Тактика лікаря при виявленні захворювання.

3. Етіологія та патогенез захворювання.

4. Назвати основні напрямки лікування.

5. Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання?

Відповіді:

1. Ортостатичний колапс.

2. Надати хворому горизонтальне положення з при піднятим ніжним кінцем.

3. Ортостатичний колапс обумовлений перерозподілом крові із збільшенням загального об'єму венозного русла і зниженням припливу до серця; в основі цього стану лежить недостатність венозного тонусу.

4. Лікування основного захворювання, огляд кардіолога, невролога.

5. За відсутністю захворювань, котрі сприяють виникненню цього стану, диспансерний нагляд не потрібен. При наявності органічного фону – диспансерний нагляд у профільного спеціаліста.

Задача 2. У хворого 10 років, при взятті загального аналізу крові в хірургічному відділенні під час обстеження виникла втрата свідомості на термін до 5 секунд. Після застосування нашатирного спирту свідомість одразу відновилася. Медсестра викликала лікаря.

1. Який найбільш імовірний діагноз?

2. Тактика лікаря при виявленні захворювання.

3. Етіологія та патогенез захворювання.

4. Назвати основні напрямки лікування.

5. Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання?

Відповіді:

1. Запаморочення.

2. Легка, короткочасна непритомність невідкладної допомоги не потребує.

3. Раптова і короткочасна втрата свідомості обумовлена порушенням постурального тонусу.

4. Спеціального лікування не потребує.

5. За відсутністю захворювань, котрі сприяють виникненню цього стану, диспансерний нагляд не потрібен. При наявності органічного фону – диспансерний нагляд у профільного спеціаліста.

Задача 3. Хлопець К., 13 років, знаходиться в непритомному стані на підлозі після удару електричним током внаслідок пошкодження електричної проводки. Стан хворого тяжкий, зовнішнє дихання збережене, пульс на сонних артеріях не промацується.

1. Яке ускладнення виникли у хворого?

2. Тактика лікаря при виявленні захворювання.

3. Етіологія та патогенез захворювання.

4. Навести методику серцево-легеневої реанімації.

5.Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання?

Відповіді:

1. Зупинка серця.

2. Провести серцево-легеневу реанімацію та доправити хворого до стаціонару.

3. Прогресуюча недостатність системи життєзабезпечення, обумовлена гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тканин.

4. Глибина прогинання грудини всередину складає від 0,5 до 2,5 см, частота натискань не менше 100 разів у 1 хв., співвідношення натискань і штучного дихання - 5:1. Масаж серця проводять, поклавши пацієнта на тверду поверхню.

5. Диспансерний нагляд у кардіолога.

Задача 4. У хворого 10 років, на пляжі запаморочилася голова, підвищилась температура тіла. Втратив свідомість на 5 секунд. Звернувся за допомогою до медпункту.

1. Яке захворювання виникло у хворого?

2. Тактика лікаря при виявленні захворювання.

3. Етіологія та патогенез захворювання.

4. Назвати основні напрямки лікування.

5. Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання?

Відповіді:

1. Тепловий удар, запаморочення.

2. Легка, короткочасна непритомність невідкладної допомоги не потребує.

3. Раптова і короткочасна втрата свідомості обумовлена порушенням постурального тонусу, підвищення температури обумовлено розладом центру терморегуляції.

4. Спеціального лікування не потребує.

5. За відсутністю захворювань, котрі сприяють виникненню цього стану, диспансерний нагляд не потрібен. При наявності органічного фону – диспансерний нагляд у профільного спеціаліста.

Задача 5. У хворого 10 років, з діагнозом гострий гематогенний остеомієліт правої великогомілкової кістки різко погіршився стан після введення цефтриаксону. При огляді відмічається похолодіння кінцівок, акроціаноз, мармуровість шкіри. Хворий марить. Температура тіла 40,8⁰С. Також визначаються тахікардія та тахіпное, падіння артеріального тиску.

1. Яке ускладнення виникло у хворого?

2. Тактика лікаря при виявленні захворювання.

3. Етіологія та патогенез захворювання.

4. Назвати основні напрямки лікування.

5. Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання?

Відповіді:

1. Інфекційно-токсичний шок.

2. Заміна антибіотика, негайне проведення інфузійної терапії глюкозо-сольовими розчинами з метою дезінтоксикації, симптоматична терапія з метою стабілізації гемодинаміки.

3. Прогресуюча недостатність системи життєзабезпечення, обумовлюється гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тканин.

4. Комплексне лікування повинно вкючати іммобілізацію, раціональну антибактеріальну терапію, імунокорекцію, корекцію водно-електролітних порушень, дезінтоксикаційну терапію та симптоматичне лікування у випадках порушення фунцій органів та систем (лікування поліорганної недостатності).

5. Диспансерний нагляд у ортопеда, хірурга та інших спеціалістів за наявністю ускладнень.

Рекомендована література.

Основна література:

1. Хірургія дитячого віку / За ред. В.І.Сушка. – К.: Здоров`я, 2002. – 704 с.

2. Руководство по педиатрии (Неотложная помощь и интенсивная терапия) (1999) / Под редакцией М. Роджерса, М. Хелфаера. Питер, СПБ., 1120 с.

3. Цыбулькин Э.К. (1999) Угрожающие состояния у детей. Экстренная врачебная помощь: Справочник. Специальная Литература, СПб., 119 с.

Додаткова література

1.Алмазов В.А., Шляхто Е.В. (1995) Сердечная недостаточность: современные тенденции терапии // Харьковский медицинский журнал. - 2: с. 19-22.

2. Сидельников В.М., Волосовець О.П., Кузьменко А.Я., Кривопустов С.П. (1992) Функціональний стан міокарда в періоді діастоли у дітей з набутими захворюваннями серця // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 3: с. 17-19.

3. Фролов В.А., Казанская Т.А., Дроздова Г.А. (1994) Об определении понятия «сердечная недостаточность» // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 4: с. 3-7.

Дата добавления: 2014-12-17