Особливості організації торгівлі в дрібнороздрібної мережі, пересувних торговельних об'єктах, на ринках. Дистанційна торгівля

Дрібнороздрібна торгівля – різновид роздрібної торгівлі, що охоплює купівлю-продаж обмеженого асортименту товарів кінцевому споживачу та надання йому найпростіших послуг. Позамагазинна торгівля – форма здійснення роздрібної торгівлі через позамагазинні об’єкти, які залежно від ступеня сталості їх місцезнаходження поділяються на:

- стаціонарні – організовані ринки;

- напівстаціонарні – павільйони, кіоски, торгові автомати;

- пересувні – розвізні (вагонолавки, суднолавки, автолавки, автоцистерни тощо), розносні (лотки, корзини, столики тощо), переносні (палатки);

- дистанційні – за допомогою пошти, телебачення, Інтернету та іншої комп’ютерної та телекомунікаційної техніки та відповідної технології здійснення продажу товарів.

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється через дрібнороздрібну торговельну мережу, яка складається із сукупності напівстаціонарних і пересувних об’єктів (торговий автомат, павільйон, палатка, кіоск, лоток тощо).

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється:

- суб’єктами торговельної діяльності – юридичними особами на підставі торгового патенту через відповідні торговельні об’єкти;

- суб’єктами торговельної діяльності – фізичними особами-підприємцями, які здійснюють продаж споживчих товарів населенню без створення юридичної особи та сплачують податкові платежі за однією із систем оподаткування: загальної (з виплатою авансових платежів), спрощеної (шляхом сплати єдиного податку), сплати фіксованого податку (шляхом придбання патенту на здійснення торговельної діяльності);

- громадянами, що здійснюють продаж власних речей, продукції особистого господарства з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір за місце для торгівлі у межах ринків всіх форм власності;

- громадянами, що сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вимоги до формування асортиментного переліку продукції, що реалізується через дрібнороздрібну торговельну мережу, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері торгівлі.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері торгівлі має проінформувати населення і суб’єктів господарювання не менш, ніж за шість місяців через друковані органи Кабінету міністрів України про зміни в асортиментному переліку продукції, що підлягає продажу через дрібнороздрібну торговельну мережу.

Суб’єкти торговельної діяльності, при здійсненні дрібнороздрібної торгівлі споживчими товарами (крім підакцизних) мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (лише у випадках, передбачених відповідним законодавством).

Торгівля на ринках залишається в Україні досить впливовою формою торгівлі, хоча в останнє десятиріччя питома вага в роздрібному товарообороті зменшилася у зв’язку із поширенням роздрібних торговельних мереж. Ринок – це торговельний об’єкт, створений суб’єктом торговельної діяльності на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, де здійснюється купівля-продаж товарів і надаються послуги покупцям за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції. Право на створення ринків і надання їх в оренду проводиться за результатами конкурсу.

Рішення про місце розташування ринку і його площі приймається органами місцевого самоврядування відповідно до генерального плану населеного пункту. Земельна ділянка для розміщення ринку надається у встановленому законом порядку спеціалізованому підприємству сфери торгівлі для організації і забезпечення належних умов здійснення торгової діяльності суб'єктами господарювання і фізичними особами. Підприємство розробляє і затверджує в органах місцевого самоврядування план території ринку, в якому відзначається межа території ринку, кількість і схема розміщення торгових місць на ринку з вказівкою їх розмірів, площі стоянок (у разі їх наявності) для транспортних засобів (з вказівкою кількості таких засобів, які можуть розміститися на стоянці), схема розміщення будівель і споруд на ринку з вказівкою їх функціонального призначення, час роботи ринку.

Ринки можуть бути:

за конструкцією - криті, відкриті і комбіновані;

за часом діяльності - що постійно діють або сезонні, денні, вечірні і нічні;

за видами економічної діяльності - оптові або роздрібні;

за товарною спеціалізацією - з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби і кормів, тварин і птахів, кольорів, а також змішані.

Сутністю торгівлі на ринках є створення для підприємців необхідних умов для продажу товарів, виконання робіт, надання послуг і використанням торгового і торгово-технологічного устаткування у відповідності із санітарно-епідеміологічними, протипожежними, природоохоронними та іншими вимогами, які встановлені чинним законодавством. Підприємство зобов'язане забезпечити дотримання вимог санітарних норм, екологічної безпеки, безпеки праці, а також створити умови для здійснення постійного контролю за безпекою і якістю товарів, що реалізовуються на ринку, і дотриманням вимог законодавства у сфері торгової діяльності. Здійснення торгівлі на ринках забезпечується шляхом безперешкодного доступу покупців до місць продажу.

Торгове місце на ринку - неділиме облаштоване або необлаштоване місце для здійснення торгової діяльності на ринку, розміри якого встановлюються відповідно до плану території ринку. Орендар торгового місця на ринку має право по письмовому дозволу підприємства встановити на території ринку тимчасові спорудження некапітального типу і здійснювати поліпшення торгового місця винятково для здійснення ним торговій діяльності. Порядок розрахунку розміру плати за оренду торгового місця на ринку і розміру плати за послуги, що надаються на ринках, встановлюється центральним органом виконавчої влади по формуванню і забезпеченню реалізації державної політики економічного і соціального розвитку і державної політики у сфері торгівлі.

Особливістю оподаткування підприємців, котрі торгують на ринку, є застосування спрощеної системи у вигляді ринкового збору. Ринковий збір - це плата за право займати місце для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках, з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків, тощо.

Адміністрація ринку зобов‘язана здійснювати постійний контроль за безпекою і якістю товарів, які реалізуються на ньому продавцем. Також вона має право позбавляти торговельного місця продавців, які були викриті у порушенні правил торгівлі, продажу неякісних та фальсифікованих товарів.

Правила торгівлі на ринках, розташованих на відповідній території, встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади по формуванню і забезпеченню реалізації державної політики економічного і соціального розвитку і державної політики у сфері торгівлі зразкових правил торгівлі на ринках.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують стабілізацію цін на ринках за рахунок товарних інтервенцій і створення належних умов для безпосередніх товаровиробників щодо реалізації власної продукції на ринках. Товарні інтервенції здійснюються з метою стабілізації пропозицій у випадках дефіциту окремих видів товарів, а також безпідставного підвищення цін.

В останні роки все більшого поширення набуває дистанційна торгівля. Дистанційна торгівля - це форма роздрібної торгівлі, при якій вибір товару та його замовлення не співпадають у часі з безпосередньою передачею вибраного і оплаченого товару покупцю. Вона здійснюється:

- через мережу Інтернет;

- телемагазинами, створеними на окремих каналах телебачення;

- підприємствами поштового зв’язку.

Ці об’єкти є безпосередньою ланкою у товаропровідному ланцюгу від суб’єкта господарювання, що здійснює продаж товарів, до покупця (замовника) або одержувача товару.

Дистанційну торгівлю можуть здійснювати:

- товаровиробники;

- підприємства посилкової торгівлі;

- великі магазини (супермаркети, гіпермаркети, універмаги, спеціалізовані магазини);

- оптові торговельні підприємства;

- роздрібні торговельні підприємства, що спеціалізуються на електронній торгівлі, яка здійснюється з використанням комп’ютерної та телекомунікаційної техніки.

Електронна торгівля – роздрібна, оптова торгівля, для якої характерне замовлення, купівля-продаж товарів з використанням комп’ютерної та телекомунікаційної техніки. До переваг електронних каналів збуту можна віднести:

- глобальний масштаб і охоплення. Можливості Інтернет дозволяютьрозширити пошук бізнес-партнерів та істотно полегшити проведенняринкових досліджень. Тим самим на основі повної інформації можнащонайкраще запропонувати свій товар чи послуги;

- зручність і швидкість здійснення угоди, доступність — можливістьдоступу користувача до інформації з будь-якого місця без будь-якихдодаткових витрат;

- управління базами даних і можливість встановлення нових відносин;

- нижчі за традиційну торгівлю витрати на здійснення продажу і збуту товарів;

- продуктивність та гнучкість обробки інформації, професійно розроблений і грамотно «розкручений» Web-сайт є могутнім і активним засобом просування підприємства, його товарів і послуг;

- зниження накладних витрат і збільшення прибутку підприємства;

- на сайті рекламуються товари та послуги, приймаються замовлення;

- пропонуються різні варіанти оплати замовлених товарів, включаючи і оплату «електронними» грошима;

- можливість оформити кредит;

- електронний магазин працює без вихідних і перерви;

- віртуальна площа для розміщення товарів практично необмежена;

- покупець має доступ до розміщеного на сайті товару в режимі реального часу і з будь-якого місця на земній кулі, де є Інтернет;

- вартість і строк створення віртуального магазину набагато менші від традиційного.

Усі наведені переваги мають високу ймовірність стати суттєвими, зазвичай, за певних умов ринку. Так, будь-яке підприємство може продавати свої товари в усьому світі, маючи в активі глобальний масштаб охоплення Інтернету. І мале підприємство, і велике з мільйонами клієнтів зможуть змінювати свої пропозиції таким чином, щоб задовольнити потреби невеликих ринкових ніш і мікросегментів ринку завдяки обробці інформації і можливостям, які надає управління базами даних. Саме такі можливості надають електронні канали збуту, засновані на Інтернет-технологіях.

Дата добавления: 2014-11-29