Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

Тема 10

У зв'язку з підвищенням техногенних навантажень, нераціональним використанням земель збільшуються площі земель, забруднених радіонуклідами, залишка­ми добрив, отрутохімікатами, пестицидами, важкими металами тощо. Усе це становить велику небезпеку для навколишнього середовища.

До показників діагностики кризової ситуації, яка зумовлена техногенним впливом, належать:

• вміст залишкової кількості пестицидів у ґрунтах, мг/кг,

• вміст залишкової кількості пестицидів у рослинній
продукції, мг/кг:

• вміст валових форм важких металів у грунтах, мг/кг;

• вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах, мг/кг;

• щільність забруднення ґрунтів Сз-137 і 5г-90, Кі/км².

У зв'язку з необхідністю розв'язання питань, пов'я­заних із забрудненістю території України в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, 26 квітня 1996 року видано Указ Президента України за №300/96 "Про утворення Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології". До функцій центру належить підтримання розвитку між­народних наукових досліджень із проблем ліквідації наслідків ядерних і радіаційних аварій, зняття ядер­них об'єктів з експлуатації, екологічної реабілітації радіаційно забрудненого навколишнього середовища.

Чорнобильська катастрофа спричинила на значній території України небезпечну для здоров'я людини і навколишнього середовища ситуацію, в результаті чого Україна є зоною екологічної катастрофи.

Тема 10, Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

^Залежно від ландшафтних і геохімічних властивос-ґрунтів, ступеня перевищення природного рівня шичення радіонуклідів у навколишньому середови-територія, що зазнала радіоактивного забруднення цок Чорнобильської катастрофи, поділяється на

зона відчуження - територія, з якої проведено евакуа­цію населення в 1986 році;

зона безумовного (обов'язкового) відселення - тери­торія, що зазнала інтенсивного забруднення довгожи-вучими радіонуклідами, зі щільністю забруднення ґру­нту ізотопами цезію понад 15,0 Кі/км² та вище, строн­цію - від 3,0 Кі/км²;

зона гарантованого добровільного відселення - терито­рія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км, стронцію - від 0,15 до 3,0 Кі/ км² або плутонію - від 0,01 до 0,1 Кі/км; зона посиленого радіоекологічного контролю - терито­рія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км, стронцію - від 0,02 до 0,15 Кі/ км² або плутонію - від 0,005 до 0,01 Кі/км².

Радіоактивно забруднені землі - це землі, які по­требують вживання заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додат­кового опромінення, зумовленого Чорнобильською катас­трофою, та забезпечення нормальної господарської діяль­ності.

У зоні гарантованого добровільного відселення забо-

кяється:

будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіо­екологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя і праці;

будь-яка діяльність, що погіршує радіологічну ситуацію; природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;

внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу компетентних органів Кабінету Міністрів України.

Моніторинг земель

Тема 10. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

З метою зниження ризику захворюваності населен­ня та зменшення доз радіоактивного опромінення у зо­ні гарантованого добровільного відселення державою гарантується:

• добровільне переселення людей із зони;

• перспрофілювання виробництв на випуск екологічно
чистої продукції;

• постійний дозиметричний контроль радіоактивного
забруднення ґрунту, води, повітря, продуктів харчу­
вання тощо;

• забезпечення населення в необхідній кількості та асор­
тименті медичними препаратами, чистими продуктами
харчування;

• у разі доцільності дезактивація території проводиться
спеціалізованими підрозділами;

• проведення суцільної газифікації населених пунктів і
будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покрит­
тям.

Організація використання радіоактивно забрудне­них угідь. Радіоактивного забруднення в Україні в ре­зультаті аварії на ЧАЕС і подальшого поширення ра­діонуклідів зазнало понад 4,6 млн гектарів земель, у тому числі 3,1 млн гектарів ріллі. Забруднено радіону­клідами більше 1,5 млн га лісів і садів, понад 1000 на­селених пунктів.

Зокрема, в Рівненській області забруднення радіо­нуклідами спостерігається в Березнівському, Володи-мирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Рокит-нівському і Сарненському районах Поліської зони на загальній площі 1,2 млн га, у тому числі 290,0 тис. га сільськогосподарських угідь, 503,0 тис. га лісових ма­сивів. Причому на цій території проживає 350 тис. жи­телів, у тому числі 100 тис. дітей, розміщено 317 насе­лених пунктів, 165 сільськогосподарських агроформу-вань, 11 держ лісгоспів.

На території Західного Полісся основним забрудню­вачем сільськогосподарської продукції є цезій-137. Вміст стронцію-90 в ґрунтах у десятки разів нижчий,

Щрк цезію-137. Проте доступність стронцію-90 для рос-НрОвг значно вища, ніж цезію-137, що пов'язане з особ-Вдеостями взаємодії цих елементів з ґрунтом. Тому, ■йщуючи заходи зі зниження вмісту радіонуклідів в Вюжаї сільськогосподарських культур, необхідно вра-Рюувати наявність у ґрунті як цезію, так і стронцію. (Вивчення радіологічної ситуації в районах Україн->го Полісся свідчить про надзвичайно високе надхо-ення цезію-137 в організм людини через харчові здукти - м'ясо і молоко. Це пояснюється слабким еріпленням цезію-137 в легких за гранулометричним

!юм ґрунтах, які здебільшого є перезволоженими. •Необхідність організації агропромислового виробни-в зоні забруднення вимагає розробки заходів щодо ісення нагромадження радіонуклідів, насамперед Ьвію-137, у сільськогосподарській продукції. ■ніДля забезпечення оптимальних умов проживання Вселення на забруднених територіях необхідне науко-^ обґрунтування стану території, розробка і впрова-вння таких технологій, які б знижували надходжен-: радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію та ранізм людини.

При цьому екологічне відродження України почина-з землі. Тільки ефективне управління радіонук-ю забрудненими землями зможе вирішити ком-сс найактуальніших проблем сьогодення. Серед інших заходів важливе місце належить організа-ю-господарським, у тому числі землеустрою. Тіль-і» землевпорядна документація як інформаційна база іаментує прийняття правильного управлінського вння. Хоча на тлі недостатнього рівня екологічної ■дьтури виникають запитання: а чи варто взагалі Ирсь робити із цими землями? Сучасний розвиток сус-а вказує на таку доцільність, оскільки в умовах ково-технічної революції процес зміни антропоген- \ біосфери в ноосферу, сферу розуму, є сутністю тре-тисячоліття.

Моніторинг земель

Тема 10. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

Якщо йти шляхом вилучення радіонуклідно забруд­нених земель із традиційного природокористування, то це породжує, по-перше, негативні соціально-психоло­гічні наслідки (незайнятість населення, різка зміна традиційного способу життя), а по-друге, вилучення з економічного обороту сільськогосподарських угідь і лісів спричинить погіршення санітарного стану територій, від­тягне на довгі роки їх очищення від радіонуклідів.

Отже, сільськогосподарська діяльність на забрудне­них радіонуклідами територіях повинна здійснюва­тись, але на принципово нових засадах.

Проекти землеустрою повинні передбачати запрова­дження нетрадиційних сівозмін, які б сприяли швид­кому "старінню" радіонуклідів, незворотному переходу їх у нерухому форму.

Інститутом клітинної біології і генетичної інженерії НАН України доведено, що в структурі сівозмін пріо­ритетними культурами повинні бути, по-перше, ефіро­олійні та олійні культури для технічного використання продукції, зокрема для отримання олії як дизельного палива. Олія є тим продуктом, що не містить радіонук­лідів, і її споживання не має будь-яких радіологічних обмежень. По-друге, це культури для отримання біома­си з наступною їх переробкою на біогаз. По-третє, бага­торічні кормові злакові трави на насіння. Доведено, що у формуванні зернівок має місце різке зменшення ра­діонуклідів у будь-якій частині насіння. По-четверте, це рослини для отримання фітомаси для паперово-целюлозного виробництва (безалкалоїдні коноплі, топі­намбур тощо). Досліджено, що в технології переробки фітомаси радіонукліди на певній фазі відокремлюються і кінцевий продукт є радіаційно чистим.

Зрозуміло, розміщення вказаних культур у системі сівозмін буде економічно доцільним на землях, де вміст радіонуклідів є незначним.

За більших концентрацій радіонуклідів перевагу має інша стратегія рослинництва, яка ставить за мету

з;ення сильно забруднених ґрунтів від радіонуклі-через застосування особливих технологій, які нази-фітодеконтамінацією, або фіторемедіацією

Дата добавления: 2014-11-29