Прогноз екологічної ситуації в зоні відчуження Чорнобильської АЕС

Ні

ТІВ.

Стратегія - довготривалі, найбільш принципові, важли­ві установки, плани, наміри влади, керівництва адмініст­ративних регіонів, керівництва підприємства по відно­шенню до виробництва, доходів та витрат, бюджету, пода­тків, соціального захисту.

''Для досягнення економічно та екологічно доцільної И№одеконтамінації ґрунтів необхідне максимально мо-Вшве збільшення коефіцієнтів переносу радіонуклідів Рйомасу. Це досягається такими способами:

використанням нетрадиційних для сільського госпо­дарства видів рослин (деякі види дикорослих злаків, амаранти, хрестоцвіті, представники галофітної фло­ри);

застосуванням сумісних посівів рослин, одні з яких кореневими виділеннями сприяють збільшенню рухо­мості радіонуклідів, а інші забезпечують їх інтенсивне винесення;

використанням специфічних добрив, які сприяють збі­льшенню значень чинників переносу (фізіологічно ки­слі добрива, зокрема карбонат амонію, у фітодеконта-мінації грунтів від важких радіонуклідів); використанням позакореневого підживлення рослин речовинами, які сприяють збільшенню атрагуючої зда­тності органів, в яких нагромаджуються радіонукліди; створенням системи сумісних посівів і пожнивних культур. У реалізації цього підходу слід враховувати, що порівняно вищою фітодеконтамінаційною ефектив­ністю характеризується спосіб поєднання видів рос­лий, що підвищують рухомість радіонуклідів у ґрунті, з видами, що мають високі значення чинника перено­су;

використанням спеціальних сівозмін, в яких щороку в одному й тому самому полі вирощуватиметься послі­довно декілька культур.

Моніторинг земель

Тема 10. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

Найкардинальнішим способом фітодеконтамінації є вирощування рослин, що переводять радіонукліди в рухому форму з наступним промиванням орного шару і відведенням промивних вод у спеціально обладнані дрібні ставки, з яких за допомогою водних рослин ви­лучатимуться радіонукліди, важкі метали та інші хімі­чні забруднювачі ґрунту. Водні рослини характеризу­ються на два-три порядки вищою здатністю вилучення радіонуклідів, ніж рослини польових культур.

Проекти землеустрою повинні передбачати таку структуру посівів, яка б забезпечувала тільки позитив­ний баланс гумусу, оскільки вищий вміст гумусу в ґру­нті знижує інтенсивність нагромадження радіонуклідів рослинами. Дослідження, проведені Б.С.Прістером [27], свідчать, що щільність радіонуклідного забруд­нення ще не є критерієм безпеки радіаційної ситуації. Інтенсивність нагромадження радіонуклідів рослинами напряму залежить від кислотності ґрунту. Чим вище цифрове значення рН ґрунту, тим менше радіонуклідів засвоюється рослинами. Залежно від екологічних умов і способу утримання худоби концентрація цезію в мо­лоці і м'ясі може змінюватись у багато разів за однако­вого забруднення ґрунту (табл. 19).

Таблиця 19 Концентрація цезію-137 у молоці і м'ясі великої рогатої худоби за щільності забруднення ґрунту 37 КБк/м^2
Тип утримання	рНгрунту	Молоко	М'ясо
Громадський сектор (стійлове)	4,5-5,5	12,58	51,8
5,6-6,5	7,03	28,12
6,6-7,5	4,81	18,5
Громадський сектор (випасання)	4,5-5,5	18,5	74,0
5,6-6,5	9,62	37,0
6,6-7,5	5,55	22,2
Приватний сектор (сіно з лук і пасовищ)	4,5-5,5	55,5	222,0
5,6-6,5	13,32	51,8
6,6-7,5	7,4	29,6

Дані табл. 19 свідчать, що з наближенням ґрунту за зрієм рН до лужного вміст цезію-137 має вираже-і тенденцію до зниження.

Таким чином, вапнування ґрунту є одним із заходів іення радіонуклідного навантаження території.

Вапнування хімічна меліорація кислих ґрунтів, яка застосовується для зменшення їх кислотності,

її

В умовах радіонуклідного забруднення вапнування;ує рухомість і доступність радіонуклідів для за-:ня рослинами. Рекомендується вапнування в пів-норми, яка раз у три-чотири роки розраховується 'підставі інформації про кислотність ґрунтів. И легких за гранулометричним складом ґрунтах сся рекомендується внесення високих доз органіч-добрив - гною, торфу, сапропелів. У разі радіонук-[ого забруднення угідь необхідно відмовитись, на-:еред, від аміачної селітри, оскільки підкислення [тового розчину в результаті швидшого засвоєння:евою системою катіону амонію сприяє витіснен-К радіонуклідів у ґрунтовий розчин. Необхідно також Иівити традиційне співвідношення внесення в ґрунт ■Неральних елементів поживних речовин у бік підви- ■рня частки фосфору і калію: фосфорні добрива особ- Крр ефективні для зв'язування в ґрунті стронцію, ка- Іні - для зменшення співвідношення цезій/калій у •вому розчині. Загалом співвідношення N: Р: К ю складати 1: 1,5: 2.

м із важливих заходів, які б забезпечили змен-засвоєння рослинами радіонуклідів, є оптиміза-землекористування, зміст якої полягає в тому, що;ентрація радіонуклідів у рослинах визначається ровим розподілом, принаймні, двох параметрів -[ості забруднення ґрунту та його екологічних ха-іистик, які визначають рухомість у системі - рослина.

Моніторинг земель

Тема 10. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

Гіршим варіантом є комбінація, за якої високі рівні забруднення накладаються на ґрунти з низьким вміс­том гумусу, високою кислотністю, зволоженням. Від­повідно кращим варіантом є варіант, при якому високі забруднення накладаються на родючі грунти, з висо­ким вмістом гумусу. Це означає, що навіть у межах одного агроформування потрібно маневрувати з розпо­ділом культур на полях, які будуть забезпечувати ви­робництво відносно чистої продукції.

При розміщенні культур у сівозміні потрібно врахо­вувати умову, що рівні забруднення сільськогосподар­ських культур значною мірою залежать від біологічних особливостей окремих видів і сортів. Наприклад, озимі зернові накопичують у 1,5-2 рази менше радіонуклідів, ніж ярі, а злакові зернові культури нагромаджують менше радіоцезію у зерні, ніж зернобобові. Із зернових злаків у найменшій кількості цезій-137 нагромаджу­ється в зерні кукурудзи, в найбільшій - у зерні вівса. Із зернобобових цезію найменше нагромаджується в кормових бобах, найбільше - в зерні люпину жовтого.

Якщо розмістити зернові та зернобобові культури в порядку зростання нагромадження радіонуклідів, то цей ряд буде мати наступний вигляд: кукурудза, озима пшениця, ячмінь, тритікале, яра пшениця, просо та жито (на одному рівні), овес, боби, гречка, соя, горох, вика, люпин жовтий. Різниця в нагромадженні цезію-137 у зерні кукурудзи та люпину жовтого сягає 64 рази.

Порівняно невисоким нагромадження цезію харак­теризується більшість овочевих культур. З них найбі­льше нагромаджують редиска, кріп, капуста білока­чанна, щавель, капуста кольрабі, капуста брюссельсь­ка, буряк столовий. Менше нагромаджують огірки, по­мідори, часник, кабачки, морква, петрушка, а най­менше - баклажани, цибуля, перець солодкий, гарбузи.

Найефективнішим способом, який знижує в 9-16 разів надходження радіонуклідів у сіно та пасовищний корм, є корінне поліпшення, що передбачає наступні заходи:

глибока оранка;

розробка оберненої глиби після повторного внесення вапна та мінеральних добрив на глибину 10 см, не ви­вертаючи на поверхню заорану дернину; внесення в групі спеціальних меліорантів, що зв'язу­ють радіонукліди у важкодоступні для рослин форми; поверхневе вапнування дернини малими дозами з роз­рахунку 1-1,2 т/га через кожні 2-3 роки; залуження травосумішками зі злакових трав.; Підвищення урожайності сіножатей і пасовищ з на-випасанням травостою у фазах пасовищної глосгі є чинниками "розбавлення" радіонуклідів у іах. Тому всі заходи, спрямовані на підвищення ■бдуктивності луків і пасовищ, будуть сприяти зни- Вбвню забрудненості кормів.

**На сіножатях і пасовищах основна частина цезію- Нр7 опинилась у дернині - верхньому шарі ґрунтового Врфілю, який збагачений значною кількістю рослин- НкХ решток і є місцем зосередження кореневої системи Нелин. "Вклад" дернини в радіоактивне забруднення Н&лока і м'яса особливо помітний на малопродуктив-Ип пасовищах, де збільшується випасання дернини Ншринами.

" одна особливість міграції радіонуклідів на сіно- гях пов'язана з періодичним затопленням цих угідь совими водами. Ця обставина сприяє не тільки їсивному руху радіонуклідів за ґрунтовим профі- але й посиленому засвоєнню цезію-137 рослина-^ьЗокрема, коефіцієнт переходу цезію-137 в рослини ^перезволожених ґрунтах до 8 разів вищий, ніж на!>$льних або осушених (табл. 20). Іроекти землеустрою повинні передбачати ком-агротехнічних заходів. Так, глибока оранка до-іє перемістити забруднений шар на глибину 40-70 зменшить концентрацію радіонуклідів у корене-шарі. Відтак концентрація, наприклад, радіоак-іого цезію в урожаї знизиться в 1,5-7,8 раза.

Моніторинг земель

Таблиця 20 Перехід цєзіїо-137 із ґрунту в рослини сіножатей з різним водним режимом
Тип ґрунту	Тип луків (режим зволоження)	Коефіцієнт переходу
Дерново-підзолисті піщані	Суходільні	7,0 ± 2,0
Дерново-підзолисті піщані	Суходіл недостатнього зволоження	17,5 ± 4,5
Дерново-підзолисті піщані	Заплавні	32,0 ± 7,0
Торф'яно-глеєві	Осушені	37,5 ± 7,5
Торф'яно-глеєві	Заливні	70,0 ±12,0
Торф'яно-глеєві	Низинні	162,0 ± 27,0

Відзначимо, що рівень забруднення ґрунтів на те­риторії не є постійною величиною: на одних ділянках землі воно є незмінним, на інших ділянках більшим і навіть може складати кризову ситуацію.

Під кризовою ситуацією розуміють стан, який призводить до негативних змін фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних властивостей ґрунту, погір­шення умов функціонування ґрунтової біоти і зоофау-ни, порушення нормального росту й розвитку рослин, навіть до їх загибелі.

Найскладнішим процесом є діагностування екологі­чного стану ґрунтів, зумовленого техногенним впли­вом, особливо на початку деградації. Враховуючи це, необхідно, по-перше, використовувати переважно кіль­кісні показники; по-друге, проводити разом із ґрунто­вими дослідженнями встановлення хімічного складу рослин, які вирощуються на цих територіях.

Наявність кризової ситуації виражається у погір­шенні структури ґрунту, його ущільненні, зниженні на 1-2 і більше одиниць рН, зменшенні чисельності і зни­женні на 20-25% активності азотобактера, який є інди­каційним мікроорганізмом, зниженні на 25-30% уро­жайності вирощуваних сільськогосподарських культур.

Моніторинг кризових ситуацій необхідно визначати за показниками, що характеризують рівень пестицид -

Тема 1.0. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

зго навантаження на ґрунти і рослини. Перевищення ястичного вмісту залишкової кількості пестицидів рнад ГДК свідчить про небезпечну екологічну ситуа-Типи екологічної ситуації за пестицидами наведе- в табл. 21.

Таблиця 21 екологічної ситуації залежно від вмісту пестицидів у ґрунті

: ЄКОЛОГІЧ- рї ситуації

Рівень прояву кризових явищ

риятливий

Рівень пестицидного навантаження не сягає З кг д.р./га; залишкові кількості пестицидів у грунті існуючими приладами не виявл яються

повільний

Рівень пестицидного навантаження лежить у межах 3-4 кг д.р./га; залишкові кількості пестицидів у грунті істотно менші (на межі визначення приладом) за ГДК

Іередкризо-вий

Рівень пестицидного навантаження складає 4-5 кг д.р./га; залишкові кількості пестицидів у ґрунті на рівні ГДК

Кризовий

Рівень пестицидного навантаження складає 5-7 кг д.р./га; залишкові кількості пестицидів у грунті дещо (1,1-1,5 раза) перевищують ГДК

атастрофіч-ний

Рівень пестицидного навантаження перевищує

7 кг д.р./га; залишкові кількості пестицидів у ґрун-

ті суттєво (у 2 і більше разів) перевищують ГДК

}•' Складнішим є визначення ситуації щодо забруднен-ґрунтів важкими металами. Такий контроль прово-за вмістом валових і рухомих форм цих елемен-Ситуація ускладнюється тим, що у деяких випад-абсолютне значення вмісту того чи іншого елемен-. навіть за двох і більше перевищень фонового вмісту ■є завжди свідчить про токсичність ґрунту для рослин, раховуючи це, у визначенні екологічного стану ґрун-щодо забруднення їх важкими металами слід порів-ати не тільки фоновий та фактичний вміст елемен-у ґрунті, але й значення ГДК важких металів у іті і рослинах.

При цьому типи екологічної ситуації за важкими галами наступні:

Моніторинг земель

Тема 10. Моніторинг кризових ситуацій на забруднених територіях

• сприятливий вміст валових форм важких металів
у ґрунті на рівні фонового, у рослинницькій продукції

нижче за ГДК; рухомих форм у грунтах нижче за ГДК;

• задовільний - вміст валових форм важких металів у
грунтах дещо перевищує фоновий, але не сягає ГДК, у
рослинницькій продукції нижче за ГДК, рухомих
форм у грунтах - на рівні ГДК;

• передкризовий - вміст валових форм важких мета­
лів у грунтах на рівні ГДК, у рослинницькій продукції
- на рівні ГДК, рухомих форм у ґрунтах в 1,5-2 рази
вище за ГДК;

• кризовий вміст валових форм важких металів у
ґрунтах у 2-10, у рослинницькій продукції - в 1,1-1,5
раза вищий за ГДК, рухомих форм у ґрунтах у деся­
тки разів вищий за ГДК;

• катастрофічний - вміст валових форм важких ме­
талів у ґрунтах в десятки і сотні разів вищий за ГДК,
у рослинницькій продукції у десятки разів перевищує
ГДК, рухомих форм важких металів - у сотні разів
вищий за ГДК.

Система заходів щодо підтримання екологічної стій­кості земельних ресурсів та усунення негативних явищ наведена в табл. 22.

В цілому, типи екологічної ситуації за рівнем про­яву кризових явищ наведені в табл. 23.

Забруднення навколишнього середовища в результа­ті аварії на ЧАЕС впливає на здоров'я людей не тільки прямо, але й опосередковано порушенням екологічної рівноваги в природі. Останнє значною мірою пов'язане з якісними й кількісними змінами в мікробіоценозах біосфери.

Як відомо, радіація є значним чинником дії на мік­роорганізми, спричиняючи за високих доз їх загибель. Є відомості про виникнення в опромінених тварин дис-

«

«а а

Дата добавления: 2014-11-29