Незалежні гарантії достовірності 3 страница

Страхове відшкодування - сума, виплачувана страховиком по майновому страхуванню й страхуванню відповідальності в покриття збитку при настанні страхового випадку.

Страхове забезпечення - відношення страхової суми до вартості застрахованого майна. Існують різні системи страхового забезпечення - прснюрционалыюй відповідальності, першого ризику й ін.

Страхове поле - максимальна кількість об’єктів, які можуть бути охоплені тим або іншому виду страхування.,-- Страхове свідоцтво (поліс) - документ страхової організації, що підтверджує висновок угоди про страхування. - Страховий акт - документ, оформлений у встановленому порядку, що підтверджує факт і причину страхового випадку, що происшли.

Страховий внесок (платіж) - сума, сплачена страхувальником страховикові.

Страховий інтерес - міра матеріальної зацікавленості в страхуванні.

Страховий маркетинг - діяльність страховика по вивченню страхового ринку, формуванню страхових послуг, визначенню ціни на страхову послугу по кожному виді страхування, керуванню продажем страхової послуги.

Страховий нагляд - контроль за діяльністю страхових організацій, здійснюваний державними органами.

Страховий портфель - фактична кількість застрахованих осіб і об’єктів або діючих договорів страхування на даній території (на підприємстві, в організації).

Страховий ризик - термін, що має різні значеннєві значення: а) подія або сукупність подій, на випадок настання яких проводиться страхування; б) страхова сума по конкретних об’єктах страхування. Розрізняють великі, середні й дрібні страхові ризики залежно від їхньої вартості. Крім того виділяють більше небезпечні й менш небезпечні ризики по ступені ймовірності загибелі або ушкодження об’єкта страхування.

Страховий ринок - особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, надавана юридичній і фізичній особам спеціалізованими страховими організаціями.

Страховий випадок - фактично, що происшли подія, при настанні якого страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування (страхову суму).

Страховий тариф - виражена в рублях і копійках ставка платежів по страхуванню з одиниці страхової суми за певний період.

Страховий збиток - вартість повністю загиблого або ступінь забезпечення часткового ушкодженого майна по страховій оцінці.

Страховик - спеціалізована організація державна, акціонерна, кооперативна), що проводить страхування й приймає на себе зобов’язання відшкодувати збиток страхувальникові (або іншим особам) або виплатити страхову суму.

Сутність - філософська категорія, що означає єдину основу, загальну для однорідних явищ, що становлять одне поняття; характеризується рисами (властивостями), що виражають у єдності внутрішню природу однорідних явищ.

Ф

Фінансова політика - діяльність держави по цілеспрямованому використанню фінансів. Утримування фінансової політики багатогранно й включає: вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів, визначення основних напрямків їхнього використання й розробку мер, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Залежно від тривалості періоду й характеру розв’язуваних завдань фінансова політика підрозділяється на фінансову стратегію й фінансову тактику. Перша визначає довгостроковий курс держави в області фінансів і передбачає рішення великомасштабних завдань, друга - рішення завдань конкретного етапу розвитку шляхом своєчасного перегрупування фінансових ресурсів і зміни способів організації фінансових зв’язків.

Фінансова система - термін, уживаний для позначення різних по своїй суті понять: а) сукупність сфер і ланок фінансових відносин, взаємозалежних між собою. У цьому значенні фінансова система країни включає три великі сфери: фінанси підприємств, установ, організацій; страхування; державні фінанси. Кожна з них складається з ланок; б) сукупність фінансових установ країни, до яких ставляться фінансові органи й всі структурні підрозділи Державної податкової служби.

Фінансове забезпечення відтворювального процесу - покриття витрат за рахунок фінансових ресурсів, аккумулируемых суб’єктами господарювання й державою. Здійснюється в трьох формах: самофінансування, кредитування й державного фінансування. Фінансове забезпечення відтворювальних витрат - один з важливих напрямків впливу фінансів на процеси суспільного розвитку поряд з фінансовим регулюванням і фінансовим стимулюванням.

Фінансовий апарат - працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів і керувань на підприємствах (в організаціях і установах), міністерствах і відомствах, що здійснюють функції оперативного керування фінансами.

Фінансовий механізм - сукупність форм організації фінансових відносин, методів (способів) формування й використання фінансових ресурсів, застосовуваних суспільством з метою створення сприятливих умов для економічного й соціального розвитку суспільства. У відповідності зі структурою фінансової системи фінансовий механізм підрозділяється на фінансовий механізм підприємств (організацій, установ), страховий механізм, бюджетний механізм і тд. У кожному з них відповідно до функціонального призначення можна виділити такі ланки: мобілізація фінансових ресурсів, фінансування, стимулювання й ін.

Фінансовий контроль - особлива область контролю, обумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх підрозділах народного господарства.

Фінансовий ринок - специфічна сфера грошових операцій, де об’єктом угоди є вільні кошти населення, суб’єктів господарювання й державних структур, надавані користувачам або під цінні папери, або у вигляді позичок. Функціонує фінансовий ринок лише в умовах наявності в економіці країни реальних власників. Призначення ринку складається в посередництві руху грошових коштів від їхніх власників (сберегателей) до користувачів (інвесторам). Фінансові ринки підрозділяються на первинні, що мають справу з випуском нових цінних паперів, і вторинні (де здійснюється перерозпродаж раніше випущених цінних паперів).

Фінансові ресурси - грошові доходи, нагромадження й надходження, формовані в руках суб’єктів господарювання й держави й призначені на меті розширеного відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних потреб, потреб оборони й державного керування. Є матеріальними носіями фінансових відносин. Використовуються у фондовій і нефондовій формах.

Фінансові фонди - грошові фонди, формовані за рахунок фінансових ресурсів. Призначення фінансових фондів складається в підготовці умов, що забезпечують задоволення постійно мінливих суспільних потреб.

Фінанси - сукупність об’єктивно обумовлених економічних відносин, що мають розподільний характер, грошову форму вираження й материализуемых у грошових доходах і нагромадженнях, формованих у розпорядженні суб’єктів господарювання й держави для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працюючих, задоволення соціальних і інших потреб суспільства.

Фонди - економічна форма розподілу суспільного продукту, обумовлена необхідністю виділення й відносного відокремлення цільових частин у складі суспільного продукту.

Функції фінансів - прояв сутності даної категорії в дії, специфічні способи вираження властивим фінансам властивостей. Показують, яким образом реалізується суспільне призначення фінансів як економічної категорії.

Ц

Цінні папери - грошові документи, що свідчать про надання позики (облігація) або придбанні власником цінного папера права на частину майна (акція). По економічному втримуванню цінні папери представляють довгострокові зобов’язання емітента виплачувати власникові цінного папера дохід у вигляді дивіденду або фіксованих відсотків. Бувають двох типів: пайові (акції) і боргові (облігації).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Дата добавления: 2014-11-29