Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат

Сільськогосподарське виробництво має ряд галузей, а всередині них – підрозділи, ланки, бригади. Це зумовлює проведення цілого ряду витрат, які за своїм змістом є витратами виробничої стадії кругообігу, але непрямими, тобто витратами, пов’язаними з організацією виробничих процесів, обслуговуванням і виконанням функцій управлінням виробництвом – загальновиробничі витрати.

Залежно від місця виникнення виділяють загальновиробничі витрати в рослинництві, тваринництві та промислових виробництвах. Розрізняють також загальновиробничі витрати бригад, ферм та інших структурних підрозділів. До загальновиробничих витрат включають, крім витрат з організації виробництва та управління окремими галузями виробництва, також інші непрямі витрати, які під час їх виникнення не можна віднести безпосередньо на певну культуру чи вид продукції, оскільки вони пов’язані з роботою відповідної галузі або виробничого підрозділу в цілому.

За способом включення в собівартість продукції загальновиробничі витрати є непрямими, тобто відносяться до витрат виробництва шляхом розподілу.

До складу загальновиробничих витрату сільськогосподарських підприємствах включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спеціалістів галузей (цехів), дільниць, підрозділів тощо);

б) амортизація необоротних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, бригадного) призначення;

в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

г) витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо);

д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг тощо);

є) витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

ж) інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо);

з) плата за оренду землі і майна виробничого призначення;

і) сума нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогосподарського податку. В кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють між об’єктами обліку витрат продукції рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих відповідними культурами.

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування ведеться на активному, операційному, розподільчому рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. За дебетом рахунка 91 відображається сума визнаних витрат, а за кредитом – по закінченні року їх списання на об’єкти витрат з відповідним розподілом у дебет рахунка 23 “Виробництво”.

До рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” у сільськогосподарських підприємствах відкриваються такі субрахунки:

911 “Загальновиробничі витрати рослинництва”;

912 “Загальновиробничі витрати тваринництва”;

913 “Загальновиробничі витрати промислових виробництв”;

914 “Загальновиробничі витрати інших виробництв”;

915 “Утримання й експлуатація машинно-тракторного парку”;

916 “Утримання й експлуатація самохідних машин”;

917 “Фіксований сільськогосподарський податок”.

У сільськогосподарських підприємствах витрати на утримання й експлуатацію тракторів, комбайнів та інших самохідних машин можна обліковувати на окремих субрахунках рахунка 23 “Виробництво”. Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Облік загальновиробничих витрат ведуться за такою рекомендованою номенклатурою статей:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– матеріальні витрати;

– транспортне обслуговування робіт;

– охорона праці та техніка безпеки;

– амортизація;

– інші витрати.

У статті “Витрати на оплату праці” відображається основна та додаткова оплату праці працівників апарату управління за галуззю відповідно до номенклатури посад апарату управління, основну і додаткову оплату праці персоналу: інженерів-енергетиків, зоотехніків-селекціонерів, агролісомеліораторів, інженерів-гідротехніків, технологів, ветфельдшерів, бригадирів, обліковців, завідувачів ферм, ветсанітарів тощо.

На статті “Відрахування єдиного соціального внеску” обліковується нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нарахованої заробітної плати працівників апарату управління галузі (цеху), бригади та іншого персоналу.

До статті “Матеріальні витрати” відносяться витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю, включаючи польові стани, легкового автотранспорту; вартість палива, будматеріалів, запчастин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, що використовуються на господарські потреби цехів, бригад, ферм тощо.

У статті “Транспортне обслуговування робіт” відображаються витрати за рахунок господарства на відшкодування утримання транспортних засобів спеціалістів, які використовуються ними для службових цілей, перевезення сільськогосподарських машин та інвентарю, води та палива для тракторів і комбайнів, різних матеріалів, а також працівників господарства на польові стани, в бригади, на ферми.

До статті “Охорона праці та техніка безпеки” включаються витрати на забезпечення нормальних умов праці й техніки безпеки: влаштування та утримання дезінфекційних камер, душових, лазень, забезпечення спецодягом і спецвзуттям, захисними пристроями, придбання довідників і плакатів з охорони праці, організації лекцій і доповідей зправил техніки безпеки.

На статтю “Амортизація” відносяться суми амортизаційних відрахувань на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи загальновиробничого призначення.

У статті “Інші витрати” відображаються платежі зі страхування основних засобів загальногалузевого призначення, винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, витрати на відрядження, плату стороннім організаціям за пожежну та сторожову охорону, витрати на операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення, інші витрати, не включені до попередніх статей.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат наведено у табл. 4.27.

Таблиця 4.27. Облік загальновиробничих витрат

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
1	2	3	4
	Нарахована оплата праці загальновиробничому персоналу
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
	Створено резерв на оплату відпусток
	Списано суму витрат на відрядження загальновиробничого персоналу
	Нараховано амортизацію на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи загальновиробничого призначення (цехів, бригад, підрозділів)

Продовження табл. 4.27.

1	2	3	4
	Віднесено до складу загальновиробничих витрат частину витрат майбутніх періодів
	Списані виробничі запаси на ремонт та утримання об’єктів загальновиробничого призначення (паливно-мастильні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини тощо)
	Списано вартість малоцінних предметів, отриманих для загальновиробничих потреб
	Відображено вартість витрат на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення
	Проведено нарахування орендної плати за земельний пай
	Списано витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи
	Списані загальновиробничі витрати та віднесені на об’єкти обліку витрат
	Нараховано фіксований сільськогосподарський податок
	Розподілено суму загальновиробничих витрат між об’єктами обліку рослинництва

Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Проте, відповідно до Методичних рекомендацій № 132, в сільському господарстві загальновиробничі витрати не поділяються на змінні і постійні, всі відносяться до змінних і розподіляються в кінці року між основними галузями та об’єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).

Для розподілу загальновиробничих витрат використовується формула:

(4.3)

(4.4)

де Кр – коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат; Вз– сума загальновиробничих витрат; Ві– сума всіх витрат без вартості насіння (кормів);
Взі – загальновиробничі витрати, віднесені на відповідну культуру (вид
продукції тваринництва);Ві – всі витрати, віднесені на відповідну культуру (вид
продукції тваринництва).

Дата добавления: 2014-11-29