Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю

Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю спря­мована на отримання відповідей на такі питання:

- які зусилля прикладає керівництво ревізованого підприємства для збереження майна й організації ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог законодавчих і нормативних актів та засновницьких документів;

- чи ефективні методи господарювання, що використовуються на підприємстві, і чи сприяють вони запобіганню можливим зловживанням як з боку працівників (передусім бухгалтерії), так і керівництва підприємства;

- який ступінь впливу керівництва на дієвість внутрішньогосподарського контролю і результативність контрольної роботи щодо виконання рішень, прийнятим за матеріалами попередніх ревізій і тематичних перевірок підприємства органами державного фінансового контролю.

Послідовність і напрями контролю:

1. Оцінка загального стану внутрішньогосподарського контролю. Перевірці підлягають плани контрольної роботи та переліки працівників підрозділу внутрішнього контролю (ревізійної комісії, відділу внутрішнього аудиту). Вивчаючи зміст посадових інструкцій на кожного працівника підрозділів внутрішнього конт­ролю і бухгалтерії, ревізор звертає увагу на те, чи має місце опис і чіткий поділ їхніх функцій, та визначає, яким чином це впливає на стан і організацію внутрішньогосподарського контролю на підприємстві (методи візуальної і нормативно-правової перевірки). При цьому ревізор з’ясовує, яким чином гарантується проведення записів на рахунках бухгалтерського обліку на підставі первинних документів, як відбувається виправлення помилкових записів, чи здійснюється порівняння даних аналітичного й синтетичного обліку і в якій формі, з якою періодичністю та як це документується працівниками служби внутрішнього контролю й бухгалтерії ревізованого підприємства. Звертається також увага на те, чи інформовані працівники бухгалтерії про порядок передавання та приймання справ на час їхньої відпустки, захворювання тощо. Перевіряючи виконання планів роботи підрозділів внутріш­нього контролю, ревізор з’ясовує, чи планувалося працівниками таких підрозділів проведення спеціальних внутрішніх перевірок для контролю виконання рішень, прийнятих за матеріалами попередніх ревізій і тематичних перевірок підприємства органами державного фінансового контролю.

2. Перевірка доцільності використання контрольних механізмів, що існують на ревізованому підприємстві. Спочатку з’ясо­вується, яким чином впливає на стан і організацію внутрішньогос­подарського контролю розподіл функціональних обов’язків між працівниками підприємства. Після цього ревізор перевіряє інструкції, вказівки та внутрішні регламенти підприємства, що стосуються системи внутрішнього контролю, на предмет їхньої повноти, професійної правильності та зрозумілості змісту. Методами обстеження, формальної і логічної перевірки оцінюється доцільність проведення внутрішніх перевірок з позицій їхнього сприяння збереженню майна та забезпеченню ведення бухгалтерського обліку згідно з вимогами законодавчих і засновницьких до­кументів. Ревізор з’ясовує, які контрольні заходи було вжито працівниками підрозділів внутрішнього контролю за актами попередніх ревізій і тематичних перевірок підприємства та наскільки вони ефективні з погляду усунення виявлених порушень і запобігання можливим зловживанням з боку працівників підприємства (методи обстеження, формальної і нормативно-пра­вової перевірки).

3. Оцінка ефективності внутрішньогосподарського контролю проводиться для визначення відповідності реального функціонування контрольних механізмів запланованому та виконання зав­дань, які покладено керівництвом на систему внутрішнього контролю. При цьому звертається увага на причини, унаслідок яких ця система може бути визнана неефективною (намагання керівництва знизити витрати на здійснення контрольних заходів, нав­мисні порушення системи внутрішнього контролю в результаті зловживань з боку адміністрації чи зговору працівників, неправильні міркування чи нерозуміння працівниками інструкцій з бухгалтерського обліку тощо).

Дата добавления: 2014-11-29