Видатки бюджету на соціальну сферу

До соціальної сфери відноситься:

* освіта;

* охорона здоров’я;

* соціальний захист та соціальне забезпечення;

* культура і мистецтво;

* фізкультура і спорт;

* наука

За функціональною класифікацією система освіти складається з таких ланок:

· дошкільне виховання;

· загальна середня освіта;

· заклади освіти для громадян, що потребують соціальної допомоги і реабілітації;

· позашкільна освіта;

· професійно-технічна освіта;

· вища освіта;

· післядипломна освіта;

· інші заклади і заходи в галузі освіти.

Обсяг видатків місцевих бюджетів на освіту здійснюється на підставі формул, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання і коштів, що передаються до Державного бюджету) між Державним бюджетом і місцевими бюджетами» від 5.09.2001р. № 1195 [67].

Розрахунковий показник обсягу видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня та кількості учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів. Розрахунковий показник обсягу видатків на дошкільну освіту визначається залежно від кількості дітей віком від 3 до 6 років, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одну дитину з урахуванням коефіцієнта охоплення дітей дошкільними закладами.

Розмір витрат державних закладів освіти визначається кошторисом, складеним на нормативній основі відповідно до ЗУ «Про освіту». Заклади дошкільного виховання можуть бути бюджетними (фінансуються яз місцевого бюджету з частковим відшкодування витрат за рахунок батьківської плати) або відомчими (числяться на балансі установи, організації, підприємства, чи відомства).

Базою для визначення розміру асигнувань дошкільних закладів є кількість груп, кількість дітей (на початок року, на кінець року і середньорічні), кількість днів перебування однієї дитини в дошкільній установі. Наповнюваність груп за нормативами становить 20 дітей для ясельних груп і 25 дітей для дошкільних груп. На підставі цих показників, затверджують штат працівників педагогічного (кількість штатних одиниць визначається за нормативами в розрахунку на одну групу), медичного (кількість штатних одиниць визначається за нормативами на одну групу і в залежності від профілю установи) і адміністративно-обслуговуючого персоналу (залежить від кількості груп) і складають штатний розпис. Ставки заробітної плати педагогічного і медичного персоналу встановляться по системі посадових окладів, встановлених Міністерством освіти і Міністерством охорони здоров’я в залежності від категорії закладу (категорія присвоюється атестаційною комісією).

Обсяг витрат на харчування планується на основі кількості дітоднів на рік (середньорічна кількість дітей * середня кількість днів відвідування 1 дитиною дошкільного закладу за 1 рік) та грошової норми харчування дитини на 1 день (розраховується виходячи з норм в натуральному вираженні і діючих цін).

Загальноосвітні середні школи є 3-х ступенів: початкова, основна (забезпечує неповну середню освіту) і старша (забезпечує повну загальну середню освіту). Також до загальної середньої освіти відносяться спеціалізовані школи (з поглибленим вивченням одного чи кількох предметів), гімназії (забезпечують посилену гуманітарну підготовку) та ліцеї (забезпечує здобуття учнями освіти понад встановлений державою освітній мінімум).

Найбільшим напрямком витрат по загальноосвітніх школах є фонд заробітної плати, який складається з заробітної плати педагогічного персоналу, адміністративно-управлінського персоналу (директор, заступники, організатори масової роботи) і обслуговуючого персоналу.

Базою для визначення розміру асигнувань на утримання загальноосвітніх шкіл є кількість учнів та кількість класів (граничне наповнення 1-9 класів – 30 учнів, 10-11 класів – 35 учнів) на 1 вересня, на 1 січня і середньорічна. Кількість класів, кількість годин навчальних занять (навчальний план щороку встановлюється МОН України) і норма тижневого навчального навантаження учителя (для 1-4 класів – 20год; для 5-11 класів – 18 год.) є основою для визначення кількості педагогічних ставок, розрахунок робиться окремо по 1-4 класах, 5-9 класах, та 10-11 класах. Кількість педагогічних ставок визначається шляхом ділення загальної кількості тижневих годин навантаження для всіх класів на норму тижневого навантаження на одну ставку окремо по групах класів. Розрахунок зарплати вчителів, кількість розрахованих педагогічних годин і педагогічних ставок відображається у спеціальному документі – тарифікаційному списку. Посадові оклади педагогів встановлюються по Схемі посадових окладів, встановленій МОН України. Крім основного окладу педагогам встановлюють доплати і надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів, за завідування кабінетом, за почесні звання, за науковий ступінь.

Кількість посад заступників і організаторів масової роботи залежить від кількості класів, а ставка зарплат директора і заступників – від кількості учнів. Кількість посад обслуговуючого персоналу визначається за встановленими нормативами (кількість прибиральниць – за нормативами площі а одну прибиральницю).

Функціонування школи-інтернату передбачає посади вихователів (по 2 одиниці на групу в 1-8 класах, 1 одиниця – в 9-12 класах; норма робочого часу на одну ставку – 5 годин на день) та посади кухарів, комірників прачок. Обсяг видатків на харчування розраховується на основі кількості учнів, кількості днів харчування на рік і грошової норми харчування (розраховується на основі натуральних норм і фактичних цін). Планування видатків на утримання школи-інтернату здійснюється в такому ж порядку як і звичайної загальноосвітньої школи, але з врахуванням цих особливостей.

Система вищої освіти передбачає навчальні заклади 4-х рівнів акредитації: І – ІІ рівні акредитації – училища, коледжі, технікуми та ін.; ІІІ – VІ рівнів акредитації – інститути, університети, академії.

Фінансування вищої освіти здійснюється як з бюджету так і за рахунок платного навчання. Фонд заробітної плати складається з заробітної плати професорсько-викладацького складу, адміністративно-управлінського персоналу; навчально-допоміжного персоналу; обслуговуючого персоналу; фонду погодинної оплати праці викладачів (встановлюється для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів). Кількість посад професорсько-викладацького складу визначається за нормативом кількості студентів на викладача, для очної, заочної і вечірньої форми навчання нормативи є різними. Заробітна плата викладача залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук), вченого звання (доцент, професор).

Установи охорони здоров’я можна розділити на групи:

· лікувально-профілактичні установи;

· санітарно-профілактичні установи;

· інші установи.

За функціональною класифікацією установи охорони здоров’я поділяються на такі групи:

· лікарні широкого профілю;

· спеціалізовані медичні заклади;

· поліклініки та амбулаторії;

· фельдшерсько-акушерські пункти;

· санітарно-епідеміологічна служба;

· інші заклади.

Розрахунковий обсяг видатків з місцевих бюджетів на охорону здоров’я визначається залежно від чисельності населення і співвідношень між місцевими бюджетами, з врахуванням коригуючих коефіцієнтів та специфічних видатків на підставі формули, затвердженої Постановою № 1195.

Основними показниками, які враховуються при розрахунках видатків на охорону здоров’я є фінансовий норматив бюджетної забезпеченості (грн.), частка видатків бюджету в загальному обсязі видатків всіх місцевих бюджетів на галузь, коригувальний коефіцієнт частки видатків в загальному обсязі видатків на галузь; коефіцієнт коригування чисельності населення, якому частково надається допомога закладами, що фінансуються з Державного бюджету; коефіцієнт диференціації рівня витрат на одного жителя; чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці (млн.чол.).

Розмір витрат державних закладів охорони здоров’я визначається кошторисом, що складається на основі норм на кількість ліжок (визначається виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації на рік) і ліжко-днів (кількість ліжок * кількість днів функціонування одного ліжка) для стаціонару та кількості лікарських відвідувань (чисельність жителів в районі обслуговування * середню кількість відвідування лікарні на рік) для поліклінік.

Фонд оплати праці медичного закладу складається з заробітної плати лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, адміністративно-управлінського персоналу та обслуговуючого персоналу.

Кількість штатних одиниць лікарів визначається виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря (15-30 ліжок) стаціонару та на основі кількості лікарських відвідувань та встановлених для різних спеціалістів нормативів прийому хворого на одного лікаря поліклініки. Кількість штатних одиниць середнього медперсоналу визначають виходячи з кількості цілодобових постів (встановлюється н основі нормативів кількості ліжок на один пост в різних відділеннях в денні і нічні години) у стаціонарі та виходячи з нормативу за кількістю посад лікарів для поліклінік. Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно до середнього медперсоналу.

Заробітна плата лікарів залежить від посади (хірург, стоматолог, тощо) та кваліфікаційної категорії. Заробітна плата середнього медичного персоналу залежить від посади (медична сестра, акушерка, фельдшер, зубний лікар), категорії і стажу роботи. Заробітна плата молодшого медичного персоналу (сестра операційна, сестра-господиня, сестра-ванниця) залежить від посади. Надбавки до заробітної плати медичних працівників встановлюються за шкідливі і небезпечні умови праці (інфекційні лікарні, рентген-кабінети), за роботу у вихідні і святкові дні, за роботу в нічний час, надбавка за місцезнаходження лікарні (сільська місцевість).

До системи закладів соціального захисту і соціального забезпечення належать:

* будинки-інтернати для пристарілих і інвалідів;

* притулки для неповнолітніх;

* заклади-інтернати для дітей з різними відхиленнями у розвитку.

В основі складання кошторису цих закладів лежать кількість ліжок і ліжко днів.

Згідно з бюджетною класифікацією до закладів культури і мистецтва належать:

* театри, філармонії, музичні колективи, ансамблі, творчі спілки;

* бібліотеки, музеї, заповідники, палаци і будинки культури, клуби, школи естетичного виховання, виставки;

* кінематографія;

* державні архівні установи.

Розрахункові обсяги видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво визначаються виходячи з чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя на основі формули, затвердженої Постановою № 1195.

Кошториси закладів культури і мистецтва складаються на основі штатного розпису з розрахунком надходжень власних коштів. Заклади мистецтва фінансуються в основному за рахунок власних коштів від реалізації квитків, різниця між сумою власних коштів і необхідних видатків дотується з бюджету. Заклади культури, архівні установи та галузь кінематографії фінансуються з бюджету.

Фінансування з бюджету витрат на фізичну культуру і спорт здійснюється на підставі ЗУ «Про фізичну культуру і спорт» та Цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров’я нації», затвердженої Указом Президента України від.1.09.1998р. № 963.

Згідно з бюджетною класифікацією видатками на фізичну культуру і спорт є видатки на:

· утримання національних збірних команд;

· проведення зборів і змагань;

· підготовка та участь національних збірних команд в Олімпійських та параолімпійських іграх;

· видатки на утримання центрів з інвалідного спорту і реабілітаційних шкіл;

· проведення заходів з фізичної культури;

· утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

· утримання апарату управління фізкультурно-спортивних організацій;

· утримання баз олімпійської підготовки.

Розрахунковий показник обсягу видатків на фізичну культуру і спорт визначається з урахуванням чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці та питомої ваги місцевого бюджету в загальній сумі видатків на фізичну культуру і спорт бюджетів адміністративно-територіальних одиниць за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на бюджетних період.

Основними показниками, що враховують при обчисленні обсягу видатків з місцевого бюджету на фізичну культуру і спорт є: чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня поточного року; фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на фізичну культуру і спорт усіх місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці (грн.).

Дата добавления: 2014-11-29