КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лабораторна діагностика
Основний - паразитологічний метод - дослідження мазків і товстої краплі периферічної крові, взятої як під час гарячки, так і в період апірексії. Серологічний - реакція непрямої імунофлюоресценції, яка стає позитивною з 2-3-го тижня хвороби, діагностичний титр 1:20, 1:40 і вище. Входить в практику імуноферментний метод. Догляд. Хворі та паразитоносії лікуються в умовах стаціонару, у палатах, що недоступні для комарів. При підозрі на малярію, у зв’язку із загрозою розвитку малярійної коми і швидким її прогресуванням, хворому необхідно негайно дати першу дозу протималярійного препарату і госпіталізувати. При тяжкому перебігу у палату інтенсивної терапії, де хворі перебувають під постійним наглядом медперсоналу. В період ознобу – добре вкрити, дати теплий час. При жару - розкрити, забезпечити темературу в палаті 20*С, стежити, щоб не було потоку холодного повітря з віко і дверей, міхур з льодом над лобно-тім'яною ділянкою, покласти на чоло марлю, змоченою холодною водою. Через декілька годин напад закінчується спадом температури і рясним потом – зняти міхур з льодом, переодягнути в суху білизну. При перших ознаках ускладнень –в палату інтенсивної терапії. Лікування. Оскільки напади малярії пов’язані з еритроцитарною шизогонією, лікування проводять гематошизотропними препаратами - хініну, акрихіну, бігумалю, хлоридину, делагілу, який застосовують частіше: в 1-у добу 1г на раз і через 6-8 год - ще 0,5г; в наступні 2 дні – по 0,5г 1 раз на день. При малярійній комі лікування починають із в/м’язового або в/венного введення (у 250 мл фізіологічного розчину чи 5% розчину глюкози) дуже повільно введення 10мл 5% розчину делагілу (на добу до 30мл), потім переходять на пероральне приймання препарату. При необхідності проводять дезінтоксикаційну терапію.
Пізні рецидиви малярії зумовлені розвитком тканинних шизонтів. Проти них ефективні примахін (призначають одночасно з делагілом) або хіноцид (призначають після відміни делагілу), які дають 14 днів поспіль. Комбінація гамето- і гістошизотропних препаратів забезпечує радикальне лікування малярії. Якщо при повторному дослідженні в крові продовжують виявлятися шизонти, повторюють курс гаметошизотропних препаратів, бажано із заміною їх у такій черзі: хінін 5-7 днів; хлоридин (дараприм, дарахлор, тин дурин) 3 дні; мефлохін (фансидар) одноразово. Гаметоцидні препарати необхідно обов’язково застосовувати для санації всіх виявлених паразитоносіїв (хіноцид, примахін). Лікування тропічної малярії складніше, тому що делагіл (хлорохін) на її збудника майже не діє. З гаметошизотропних призначають - хлоридин, при рецидивах – у комбінації з хініном чи сульфадоксином. Для терапії хлорохіностійких можна призначити мефлохін або фансидар, а також бактрим, дапсон, антибіотики тетрациклінового ряду (у комбінації з хініном). Виписування зі стаціонару не раніше ніж через 1-2 дні після звільнення крові від плазмодії і закінчення курсу радикальної терапії. Диспансерний нагляд. Лікар КІЗу та дільнична служба здійснюють нагляд за особами, котрі прибули з неблагополучної щодо малярії місцевості протягом 2 років і передбачає регулярну паразитоскопію крові (кожний квартал, а для тих, хто перехворів - щомісяця під час сезону можливої передачі), а також профілактичний і протирецидивний курси лікування. Профілактичне лікування призначається незалежно від того, хворіла особа на малярію чи ні. Ліки приймаються під суворим наглядом у кабінеті, кожний прийом засвідчує підписом особи, яка здійснювала нагляд. Ті, хто перехворів на малярію протягом останніх 2-х років, навесні одержують протирецидивне лікування. Обидва курси проводять примахіном по 0,009г тричі на день протягом 2-х тиж.
З диспансерного обліку можна зняти після завершення терміну спостереження за умови клінічного одужання і відсутності паразитів у крові. Профілактичні заходи. Малярія віднесена до хвороб, при яких передбачено санітарну охорону території держави та обов’язкову реєстрацію. На територіях із середньою і високою ймовірністю поширення малярії у випадку виявлення хворого або паразитоносія проводять паразитоскопічне обстеження членів його сім'ї та найближчих сусідів, а при виявленні повторного місцевого випадку в сільській місцевості- подвірні обходи і лабораторне дослідження осіб, підозрілих щодо малярії. Контингенти, які підлягають обов’язковому обстеженню на малярію: - хворі з гарячкою протягом 5 діб і довше; - хворі з гарячкою будь-якої тривалості, які хворіли на малярію протягом останніх 2-х років; - хворі з гарячкою, котрі повернулися з тропіків, протягом 2-х років після повернення, незалежно від первинного діагнозу; - при наявності гепатоспленомегалії, анемії невідомої етіології; - донори; - при підвищенні температури тіла в найближчі 3 міс після переливання крові; - у сільській місцевості з дуже високою ймовірністю поширення малярії в сезон передачі при будь-якому захворюванні з гарячкою в день звернення. Можливість парентеральної передачі вимагає дбайливої стерилізації медичних інструментів і заборони участі в донорстві осіб, що перехворіли на малярію. Важливого значення надають боротьбі з переносником: осушують болота, очищують водойми, обробляють місця виплоду комарів ларвіцидними та імагоцидними препаратами, використовують біологічні методи. Використовують репеленти, сітки на вікнах тощо. Деяке значення має зоопрофілактика - розміщення тонкошерстної худоби між населеним пунктом і водоймою чи заболоченою місцевістю. Рекомендується інсектицидна обробка транспортних засобів, що прибули з ендемічного осередку малярії. Суттєве значення має хіміопрофілактика: особам, які їдуть в ендемічну зону, призначають делагіл (0,5г) або хлоридин (0,025г) 1 раз на тиждень, починаючи за тиждень до прибуття, протягом усього періоду ризику зараження та ще 6-8 тиж після виїзду з неблагополучної місцевості. В осередках тропічної малярії індивідуальну хіміопрофілактику здійснюють мефлохіном по 0,25г 1 раз на тиждень. Нині розробляють різного типу вакцини, однак вони, очевидно, лише будуть доповнювати існуючі протималярійні заходами.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 479; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |