КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого манна
Арешт майна. — це дія державного виконавця, що полягає в описі майна боржника, визначеного у виконавчому документі, або ж достатнього для виконання рішення, накладенні заборони на його відчуження, у разі необхідності у його вилученні. Арешт майна, як правило, є складовою загального порядку звернення стягнення на майно боржника, хоча іноді цією дією завершується усе виконавче провадження за виконавчим документом (наприклад, у разі забезпечення позову або застосування запобіжних заходів). Арешт на майно боржника може накладати державний виконавець шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яка накладає арешт на майно боржника та оголошує заборону його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що є на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Державний виконавець за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може накласти арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних із проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно. За потреби постанову, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає до органу нотаріату чи інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. дно боржника або на окремо визна-[отреби постанову, якою накладено заборону чуження, державний виконавець надсилає до органу нотаріату інших реєстр заборони на його відчуження (ст. 55 Закону). арешт чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилають боржникові та іншим заінтересованим особам. Постанову державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника боржник може оскаржити начальникові відповідного відділу ДВС або до суду у 10-денний строк. Про проведення опису і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатись ним, а у разі потреби – обмежити право користування ним або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті. Види, обсяги і строк обмеження встановлює державний виконавець у кожному конкретному випадку. Арешт та опис майна боржника проводять за обов'язкової ігоисутності понятих. В окремих випадках може бути залучено й інших учасників, наприклад експертів, спеціалістів. Арешт застосовують: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або настіпній реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачеві та перебуває у нього чи в інших осіб. Арештоване майно з метою наступної передачі його для реалізації вилучають у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Цей строк передбачено для захисту прав осіб, які вважають дії державного виконавця щодо опису та накладення арешту на майно неправомірними, — вони можуть подати позов про виключення майна з опису. Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його законних інтересів. Щодо окремих видів майна законом встановлено особливості застосування арешту на нього. Наприклад, продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучають і передають для продажу негайно після накладення арешту. У спеціальному порядку здійснюється арешт цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів. На окремі види майна заборонено накладати арешт, вони не можуть бути об'єктом стягнення у грошових зобов'язаннях. Зокрема, додатком до Закону визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Це такі види майна та предмети, що належать боржникові на праві власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні: 1) носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні: а) одяг — на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок — два зимових плаття), один літній костюм (для жінок — два літніх плаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна тепла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більше, ніж на 50 відсотків; б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимового та інше взуття, зношене більше, ніж на 50 відсотків; в) білизна у кількості двох змін на кожну особу; г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушника на кожну особу; ґ) необхідний кухонний посуд; д) один холодильник на сім'ю; є) меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю (крім меблевих гарнітурів, на які може бути звернено стягнення); ж) всі дитячі речі; 2) продукти харчування, потрібні для особистого споживання боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, — на три місяці; з) паливо, потрібне боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі та обігрівання приміщення — протягом шести місяців; 4) одна корова, а якщо корови немає — одна телиця; якщо немає ні корови, ні телиці — одна коза, вівця чи свиня — в осіб, які займаються сільським господарством; 5) корм для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів; 6) насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього і весняного) та незнятий урожай — у осіб, які займаються сільським господарством (за винятком земельних ділянок, на які накладено стягнення); 7) інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та інші). Також не підлягає зверненню стягнення майно, набуте в силу ч. 1 ст. 190 СК. Той із батьків, із ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. Відповідно до ст. 62 Закону на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"1 від 19 червня 2003 р. Якщо боржник є співвласником речі, то державний виконавець може звернути стягнення на неї тільки після визначення частки боржника. За спільної часткової власності її підтверджують правовстановлюючі документи. У випадку, якщо річ перебуває на праві спільної сумісної власності, то визначення частки може здійснюватися за домовленістю співвласників або рішенням суду, зокрема, шляхом виділення частки майна в натурі або отримання грошової компенсації. Частку у спільній власності для потреб виконання рішення може визначити суд за поданням державного виконавця (ст. 5 Закону). Таке подання має бути розглянуто з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача й прокурора (у випадках здійснення останнім представництва ін-тересів громадянина або держави в суді), а й учасників спільної власності на майно та з додержанням вимог ст. 29 ЦПК щодо допустимості засобів доказування (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 р.). Це питання суд вирішує у десятиденний строк із повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб, при чому їх неявка не перешкоджає розгляду подання (ст. 379 ЦПК 2004 р.). Оцінка майна боржника. її проводить державний виконавець, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, якщо оцінку провадять за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, що діє відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк із дня отримання повідомлення (ст. 57 Закону). Звільнення майна з-під арешту, зняття арешту. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про ви знання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли останньому стало відомо про такі обставини. Копію цією постанови надсилають боржникові та до органу (установи), якому було надіслано для виконання постанову про накладення арешту на майно боржника. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу ДВС, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого порядку накладення арешту. Копія постанови начальника відділу ДВС про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту — боржникові. За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або якщо витрати, пов'язані зі зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, щ яку його може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС. Копію цієї постанови не пізніше наступного після н винесення дня надсилають сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт із майна чи коштів може бути знято за рішенням суду. Арешт може бути знятий і самим державним виконавцем. Зокрема, відповідно до ст. 61 Закону, якщо немає документів, що характеризують об’єкт нерухомості, що перебуває у боржника, у зв’язку з чим його не можливо підготувати до реалізації, такі документи готують у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягував у 20-денний строк із дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об’єкт нерухомості, арешт з нього знімається.
Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ОКРЕМІ ВИДИ МАЙНА
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2849; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |