Інтенсивність світлового потоку

(17 год. (0,5 год. на тиждень), 1 год. –– резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Розділ І. Візуальні мистецтва (9 год.) Тема 1. Архітектура світу (1год.) Перлини готики. Взірці архітектури Бароко. Модерн в архітектурі. Культова арабо-мусульманська архітектура. Храми Індії. Храми Далекого Сходу. Орієнтовні практичні завдання: а) самостійно підготувати розповіді на теми: „Вплив творчості Дж.Л.Берніні на європейське мистецтво архітектури ХУІІ-ХУІІІ ст.”; „“Ейфелева вежа – символ Парижа”; “Прага – музей архітектури просто неба”; „Архітектурні стилі мого улюбленого міста”; б) замальовки архітектурних споруд різних стилів; в) проведення конференції на тему: “Образи міста у світовому мистецтві”. г) малюнок фрагментів культових споруд архітектури Близького і Далекого Сходу. Тема 2. Скульптура – гімн людині (1год.) Античні скульптори (Мирон, Фідій, Пракситель та ін.). Мікеланджело – втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, „Давид”, „Мойсей”, гробниця Медичі та ін.) Орієнтовне практичне завдання: бесіда на тему: „Чому Мікеланджело називали водночас „учнем давніх” і „порушником традицій”? Тема 3. Образотворче мистецтво Італії: Епоха „титанів” (1год.) Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення всеосяжної геніальної натури митця («Джоконда», «Тайна вечеря»). Рафаель. Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його духовного зв’язку з природою («Сікстинська мадонна», «Прекрасна садівниця»), благородного і духовного спілкування людей (фреска «Афінська школа»), Орієнтовне практичне завдання: відвідування музеїв образотворчого мистецтва. Тема 4. Видатні живописці Іспанії (1год.) Ель Греко – поєднання візантійських та готичних традицій у творчості. Дієго Веласкес: вершина іспанського живопису ХУІІ ст. Франсиско Гойя – найвизначніший, неперевершений живописець і графік ХІХ ст. Сальвадор Далі – яскравий виразник модерністських течій в культурі ХХ ст. Орієнтовне практичне завдання: малюнки у стилі сюрреалізму. Тема 5. Фламандський і голландський живопис (1год.) Творчість П.П.Рубенса. Рембрандт – „великий голландець” Жанри (побутовий, портретний, біблійний). Орієнтовне практичне завдання: створення „живих сценок” за сюжетами картин. Тема 6. Російський живопис (1год.) Історичний живопис (І.Рєпін, В.Суриков, В.Васнєцов). Пейзажний живопис (І.Левітан). Портрети В.Сєрова. Геній М.Врубеля. Орієнтовне практичне завдання: складання оповідань за сюжетом картин. Тема 7. Образотворче мистецтво Далекого Сходу (1год.) Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо. Символічне навантаження кольору. Орієнтовне практичне завдання: малювання тушшю сувоїв; Тема 8. Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу (1год.) Багдадська книжкова мініатюра. Турецьке гончарне мистецтво. Дамаські тканини. Іранське килимарство. Орієнтовні практичні завдання: а) малювання орнаменту за східними мотивами (ескіз килима, тканини, книжкової мініатюри, гончарного витвору); б) відвідування музею, де зберігаються зразки арабо-мусульманського мистецтва. Тема 9. Паркова культура (1год.) Версаль – зразок Європейського парку. Природні парки Великої Британії. Духовне начало японського ландшафтного саду. Філософія ікебани та чайної церемонії. Орієнтовне практичне завдання: а) зробити проект або макет куточку „англійського саду” для шкільного подвір’я; б) підготувати літературний вечір на тему: “Парк як “дійова особа” у творчості видатних письменників”; Розділ ІІ. Музичне мистецтво (3 год.) Тема 1. Європейська музична культура (1 год.) Відень – центр європейської музичної культури (В.А.Моцарт та ін.) Великі композитори-романтики (Ф.Шопен, Ф.Ліст та ін.). Французькі шансоньє. Орієнтовне практичне завдання: підготовка і проведення вечора „Віденський вальс”. Тема 2. Музична культура Індії і Далекого Сходу (1 год.) Індійський танець. Значення поз, жестів, позицій рук (мудра). Китайська опера. Орієнтовне практичне завдання: опанування основними позиціями рук індійського танцю. Тема 3. Музичні ритми Америки (1год.) Види і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок- і поп-музика. Видатні музиканти і співаки. Орієнтовні практичні завдання: а) спів під караоке пісень видатних американських співаків (Е.Преслі, Л.Мінеллі, Ф.Сінатра та ін.); б) підготовка та проведення „Карнавалу в Ріо” (вивчення основних фігур латиноамериканських танців). Розділ ІІІ. Театральне мистецтво (2 год.) Тема 1. Японський театр (1год.) Театр Но: єдність драми, танцю та речитативу. Театр Кабукі. Тема 2. Російський балет (1год.) Російський балет. Видатні композитори (П.Чайковський, І.Стравінський та ін.) і виконавці (Г.Павлова, В.Ніжинський, Г.Уланова, М.Плісецька та ін.). Орієнтовне практичне завдання: відвідування балетних вистав професійних театрів. Розділ ІV. Кіномистецтво (1год.) Тема 1. Світове кіномистецтво.(1год.) Франція – батьківщина мистецтва кіно(видатні режисери, актори). Кіно США. Основні жанри американського кіно (пригодницький, мюзикл, бойовик, фантастика, фільми «жахів», фільми «катастроф» та ін.). Орієнтовні практичні завдання: а). „фотопроби” на виконання ролей у екранізації творів французької літератури, що вивчаються за програмою „Зарубіжна література”. б). підготувати відеовечір „Зоряний небосхил Голівуду”; в). провести „кінопроби” на виконання ролей (відеозйомка, фотозйомка, перегляд) у екранізації творів американської літератури, що вивчаються за програмою „Зарубіжна література”; Розділ V. ПРОСТІР КУЛЬТУРИ І ЗУСТРІЧІ В НЬОМУ (1год.) Тема 1. Мистецтво – посередник між культурами (узагальнення курсу) (1год.) Смисл будь-якої культури – її «провідність» щодо інших культур. Зразки взаємопроникнення культур різних національних картин світу. Україна в сучасному мистецькому світовому просторі. Орієнтовні практичні завдання: а) сформулювати „Закон культурно плюралізму”, який містив би правила шанобливого ставлення до інших культур; б) самостійно підготувати і провести бесіди, присвячені внеску українських митців у світову духовну культуру; в) підготовка і проведення вечорів на теми: 1) „Щасливим є той, хто тримає в собі декілька світів”; 2) „Гумор різних країн”.

Учень (учениця) називаєосновні твори митців живопису і скульптури (в межах програми); наводить прикладиархітектурних пам’яток світу (в межах програми); розпізнаєсуттєві ознаки декоративно-прикладного мистецтва народів різних країн; характеризуєстилі архітектури; класифікуєжанри образотворчого мистецтва; пояснюєтісний зв’язок творів мистецтва з внутрішнім життям людини; описуєвласні почуття від сприйнятого; обґрунтовуєвласну думку щодо світового значення творів мистецтва; порівнює характерні особливості світових пам’яток культури (в межах програми); аналізує своєрідність національних ознак образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва; оцінює садово-паркове мистецтво як явище, створене за законами гармонії; розв’язує творчі завдання, пов’язані з виявленням оригінальності, асоціативного мислення тощо; використовуєособистий емоційний досвід у самостійні творчій діяльності. Учень (учениця) називаєнайвидатніших митців музичного мистецтва (в межах програми); характеризує їх творчу спадщину; класифікуєосновні жанри музики; аналізує музичну творчість, демонструючи здібність до естетичного співпереживання; оцінюєвнесок митців у світову музичні культуру, розкриваючи свої враження від творів за допомогою виразного мовлення; спостерігає почуття насолоди від спілкування з улюбленим музичним жанром. Учень (учениця) називаєпровідні імена з історії театрального мистецтва; розпізнає символіку театру; характеризуєтворчість видатних діячів (у межах програми); пояснює умовність сценічних прийомів; формулює власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом; аналізує театр як виразник складних почуттів людини. Учень (учениця) називає основні імена митців кінематографа (в межах програми); характеризуєосновні жанри; формулюєвласний погляд на твори світового кінематографа; аналізує творчість найвідоміших кіноакторів і кінорежисерів, убачаючи за мистецтвом життєві цінності. Учень (учениця) наводить приклади переосмислення “Сходом” європейських художніх систем і навпаки; характеризує внесок українських митців у розвиток культури інших країн; пояснюєроль мистецьких зв’язків у полікультурному просторі; формулює власну позицію щодо культурної значущості творів мистецтва; дотримується правил шанобливого ставлення до інших народів.

Зуб Катерина Костянтинівна – викладач кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.

Коло наукових інтересів: психолого-педагогічні умови художньо-творчої діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Автор близько 20 наукових статей у фахових виданнях, навчально-методичного посібника та співавтор наукової монографії.

Парфентьєва Ірина Петрівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. Коло наукових інтересів: дослідження історії хорового мистецтва. Автор близько 30 наукових статей у фахових виданнях, співавтор наукових монографій.

Хайрулліна Юлія Олександрівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. Коло наукових інтересів: методологія та праксіологія проблемного поля художньої дидактики. Автор близько 20 наукових статей у фахових виданнях, автор та співавтор навчально-методичних посібників та наукових монографій.

Для вивчення потужності генерації лазерного проміння P_ген нам необхідно визначити, як змінюється потік квантів (або, як прийнято говорити ще з минулих століть, “потік променистої енергії”)

при проходженні через середовище, в нашому випадку, через активне лазерне середовище.

В розділі 2, вивчаючи закони теплового випромінювання, введено поняття (величини) для джерела світла: потік променистої енергії Ф, випромінювальна здатність або світність Е, яскравість випромінювання В. Ці величини стосуються поверхні, яка випромінює світло. Якщо ж потік променистої енергії падає на якусь поверхню, то він характеризується подібними величинами, але їх необхідно уточнити і доповнити, що і зроблено нижче.

Потік променистої енергії дорівнює кількості енергії, яка протікає за одиницю часу через площу заданої величини, і в загальному випадку записується:

- кут між напрямком розпросторювання світлового потоку і нормаллю до площини

- просторовий кут, в якому розпросторюється світловий потік.

Але оскільки ми вивчаємо лазерне проміння, яке має малу розбіжність пучка і високу монохроматичність, то ми маємо право записати

де

- спектральна ширина лазерного випромінювання,

S- величина площі, через яку проходить світловий потік; а оскільки

, то інтегрування по площі, дає величину цієї площі.

Якщо площина S перпендикулярна напрямку розпросторювання світла, тобто сosQ=1; остаточно

Розмірність I(n) - Вт/см²; будемо її називати “Інтенсивність світлового (лазерного) пучка”, або коротко “інтенсивність”, її розмірність Вт/см². Працюватимемо з нею, а не з потоком променистої енергії