Довідкова інформація 2 страница

Рисунок А.5 – Схема диференціації середньо- й низькогірних ландшафтів

Рисунок А.6 – Фізико-географічне районування України. I – Східно-Європейська рівнинна ландшафтна країна: 1 – зона мішаних лісів, 2 – зона лісостепу, 3 – зона степу: а – Північностепова підзона, б – Середньостепова підзона, в – Південностепова підзона. II – Карпатська гірська ландшафтна країна; III – Кримська гірська ландшафтна країна

Рисунок А.7 – Фізико-географічне районування Сумської області (за Б.М.Нешатаєвим)

Рисунок А.8 – Принципові моделі гео- та екосистеми (за В.С.Преображенським): а – модель геосистеми; б – модель екосистеми (аутекологічний підхід); в – модель екосистеми (синекологічний підхід); 1 – геокомпоненти; 2 – зв’язки між ними

Рисунок А. 9 – Основні типи структур геосистем

Рисунок А. 10 – Схема потоку енергії в геосистемі.

Сонячна радіація: R-сумарна, RI-пряма, RS-розсіяна, RA- відбита; RE-ефективне випромінення; RB-радіаційний баланс; Т-витрати тепла на транспірацію; Е-те саме на фізичне випаровування; Q-турбулентна від­дача тепла атмосфері; Р-енергія на фотосинтез; Р_b-енергія дихання рос­лин; Р_a-чиста первинна продукція; Р_m-втрата енергії з опадом; Р_i-енергія у фітомасі; ВМ-енергія, на­копичена в прирості біомаси; Z-енер­гія, що надходить до травоїдних тва­рин (консументів 1-го трофічного рів­ня); Z_b-енергія дихання тварин; Z_i-енергія синтезу нової зоомаси; Z_m-енергія, що втрачається із заги­беллю тварин; Z_z-енергія, що пере­ходить до наступного трофічного рів­ня; М-енергія мортмаси; M_b-енер­гія на дихання сапротрофів; М_с-енергія окиснення мортмаси;М_m — енергія мінералізації мортмаси; H — енергія, накопичена в гумусі

Рисунок А.11 – Схема потоків вологи в геоситетемі: R – атмосферні опади; V – конденсація водяної пари; S,SS – води поверхневого стоку; Т – транспірація; SE – фізичне випаровування з поверхні

Рисунок А.11, аркуш 2

ґрунту; FE – випаровування з поверхні фітогеогоризонтів (інтерцепійна втрата); S_і – низхідний потік вологи в ґрунті; SR – всмоктування вологи корінням; К – транспорт вологи до транспіруючих поверхонь рослин; P_h – втрати вологи на фотосинтез; SG_і – відтік ґрунтових вод за межі геосистеми; G – поповнення ґрунтових вод геосистеми підземними

Рисунок А.12 – Схема потоків мінеральних речовин у геосистемі (за М.Д.Гродзинським, 1993):1 – ландшафтно-геохімічні бар’єри;

Рисунок А.12, аркуш 2

2 – мінеральні речовини, що нагромаджуються на бар’єрі;3 – осадові галогенні породи;4 – водоносний горизонт з мінералізованими породами. R – надходження речовин з атмосферними опадами; D – надходження речовин з пилом; DR – вимивання дощами речовин, затриманих листяною поверхнею; Р – розчинення солей осадових галогенних порід; S – надходження речовин з поверхневим стоком; IW – надходження речовин з боковим притоком ґрунтових вод; AW – винесення речовин з боковим притоком ґрунтових вод; М – мінеральні речовини опаду; V – низхідний потік речовин з водним розчином; К – поглинання речовин коренями рослин; F – транспортування речовин рослиною; А – нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах; W – висхідний потік речовин з водним розчином; SS – внесення речовин поверхневим стоком

Рисунок А.13 – Піраміда біомас (а) та концентрації забруднень (б) на трофічних рівнях геосистеми (за В. Вудвелом, 1967): I-IV – трофічні рівні; 1 – біомаса; 2 – логарифм концентрації забруднень

Рисунок А. 14 – Система людина-довкілля в індустріальній фазі

Рисунок А.15 – Місце антропогенних ландшафтів у ландшафтній сфері Землі (за Мільковим)

Рисунок А.16 – Графічне визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску (за Шищенком, Гродзинським): t – час розвитку геосистеми;; Y’_кр, Y’’_кр – критичні значення дослідженого параметра Y у часі; Y_н, Y_р – нормальне та реальне значен-

Рисунок А.16, аркуш 2

ня параметра Y у часі; S_t’, S_t’’ – потенційна саморегуляція геосистеми

на моменти часу t’ і t’’; Р_St’ та Р_St’’ – стійкість геосистеми до фактора антропогенно-техногенного тиску на моменти часу t’ і t’’; Т_t’ і Т_t’’ –енергія потенціалу саморегуляції Р_s’, що витрачається на моменти часу t’ і t’’ на стабілізацію геосистеми.

Рисунок А.17 – Розподіл концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери під факелом точкового джерела: Н – висота; С – приземна концентрація; М – кількість речовини, що викидаєть­ся за одиницю часу; X - відстань від джерела викиду; а - зона перекидання факела; b – зона задимлення; с – зона поступового зни­ження рівня забруднення; d – зона забруднення неорганізованими викидами

Рисунок А.18 – Типізація сучасних методів дослідження ландшафтів

Рисунок А.19 – Інформаційна модель взаємодії окремих блоків фації з видами ПТК і внутрішньоблокові зв’язки. Стрілками показано напрямки зв’язку, К_і – міра зв’язку

Рисунок А.20 – Види прогнозів

Рисунок А.21 – Методи прогнозування

Рисунок А.22 – Види моделей

Рисунок А.23 – Блок-схема, на якій зображено чотири основні компоненти, які враховують у моделюванні екологічних систем (Одум, 1986): Е – рухома сила; Р – властивості; F – потоки; I – взаємодія

Додаток Б (довідковий)

Таблиця Б.1 – Типологічна класифікація ландшафтів

Таксони	Головні ознаки	Приклади
Відділ	Тип контакту і взаємодія геосфер у структурі ландшафтної оболонки	Відділи:наземних ландшафтів, водних ландшафтів
Система	Поясно-зональні відмінності водно-теплового балансу	Системи: арктичних, субарктичних,бореальних, суббореальних семіаридних ландшафтів та ін
Підсистеми	Секторні кліматичні відмінності, континентальність клімату	Підсистеми суббореаль­них семіаридиих ландшаф­тів;помірно-континенталь­них; континентальних, різко континентальних ландшафтів
Клас	Однакові морфост­руктурні ознаки або один тип природ­ної зональності - горизонтальної чи вертикальної	Класи: рівнинних ланд­шафтів; гірських ландшаф­тів.
Підклас	Ярусна диференціація ПТК на рівнинах і в горах	Підкласи рівнинних ландшафтів:1) низовин­ний,2)височинний.Підкласи гірських ландшафтів: 1) передгірні, 2)низькогірні, 3)середньогірні, 4)міжгірно-улоговинні (котловин) та ін.
Продовження таблиці Б.1
Група	Тип водного геохімічного режиму, який визначається співвідношенням атмосферного, ґрунтового і натічного зволоження; ступенем дренованості	Групи рівнинних ландшафтів: елювіальних, напівгідроморфних і гігроморфних ландшафтів(у класифікації ландшафтів України таксономічна одиниця «група» відсутня)
Тип	Ґрунтово-біокліматичні ознаки на рівні типів ґрунтів і класів рослинних формацій (зональні для елювіальної групи ландшафтів). Певне співвідношення тепла і вологи.	Типи рівнинних ландшафтів: тундровий, тайговий, мішано-лісовий, лісостеповий, степовий та ін. (як тип виділяють також болотні і лучні ландшафти; ці типи також мають відбиток зональних умов)
Підтип	Ґрунтово-біокліматичні пере­ходи в межах зони (на рівні підтипів ґрунтів і підкласів ро­слинних формацій)	Підтипи ландшафтів лісостепо­вих рівнин: лучно-лісовий (північний лісостеп), лісо-лучно-степовий (середній лісостеп),лучно-лісостеповий (південний лісо­степ).Підтипи гірсько-лісового типу ландшафтів: 1) лучно-лісові (передгір’я Карпат);2)лісосте­пові посушливі(Крим);3) широколистяно-лісові; 4) мішано-лісові та ін.
Продовження таблиці Б.1
Рід	Генетичні типи рельєфу	Давньоалювіальні (терасові): моренно-зандрові ландшафти та ін.
Підрід	Генетичні типи рельєфу й лі­тологія поверхневих гірських порід	Підроди лісостепових давньо-алювіальних ландшафтів: піщані, галечникові, суглинисті тощо
Вид	Подібність переважаючих у ландшафті місцевостей і уро­чищ (типи морфологічної структури)	Види лісостепових рівнинних ландшафтів: 1) алювіальна суг­линиста і глиниста рівнина, з чо­рноземами опідзоленими, під рі­знотравно-злаковою рослинніс­тю; 2) денудаційно-акумулятивне плато з покривом лесоподібних порід, широколистяним лісом на сірих опідзолених ґрунтах

Таблиця Б.2 – Співвідношення регіональних (індивідуальні) і типологічних одиниць ландшафтного поділу території

Таксономічні одиниці районування	Головні критерії поділу	Відповідний ранг типологічної одиниці
Ландшафтна (або фізико-географічна) країна	Належність до великих тектонічних структур (геоструктур 2-го порядку) і морфоструктур. Певна система типів ландшафтів	Клас ландшафту
Ландшафтна зона	Співвідношення тепла і вологи	Тип ландшафту
Ландшафтна підзона	Зміна співвідношення тепла і во­логи у межах зони	Підтип ландшаф­ту
Ландшафтна провінція	Ступінь континентальності клі­мату у зв’язку з віддаленістю від океанів
Ландшафтна область	Відмінність геологічної і гео­морфологічної будови	Роди ландшафту
Ландшафтний район	Місцеві відмінності в рельєфі, поверхневих відкладах (генезис, літологічний склад), ґрунтах. Ха­рактер просторової горизонталь­ної ландшафтної структури	Види ландшафту

Таблиця Б.3 –Фізико-географічне районування України

Країна	Зона	Під- зона	Про- вінція	Область
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а	Мішаних лісів		Поліська	Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся
Л і с о с т е п у		Західноукраїнська лісостепова	Волинська височинна, Мале Полісся, Ростоцько-Опільська горбогірна, Західно- та Середньоподільська височинна, Прут-Дніс- тровська височинна
Дністровсько-Дніпровська лісостепова	Північнодніпровська, Київська підвищена, Приднісровськосхідноподільська, Середньобузька, Центральнопридніпровська, Південноподільська височина, Південнопридніпровська височинна
Лівобережно-Дніпровська	Північно- та Південнодніпровська, Північно- та Східнополтавська
Середньоросійська	Сумська схилово-височинна, Харківська схилово-височинна
Продовження таблиці Б.3
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а	С т е п у	П і в н і ч н о с т е п о в а	Дністровсько-Дніпровська північностепова	Південномолдавська, Південноподільська, Південнопридніпровська
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська	Орельсько-Самарська низовинна, Кінсько-Клинська низовинна, Приазовська височинна, Приазовська низовинна
Донецька	Західнодонецька схилово-височинна, Донецька височинна
Донецько-Донська	Старобільська схилово-височинна
Середньостепова	Причорноморська середньостепова	Задністровсько-Причорноморська низовинна, Дністровсько-Бузька низовинна, Бузько-Дніпровська низовинна, Дніпровсько- Молчанська низовинна, Західно-Приазовська схилово-височинна
Південностепова	Причорноморсько-Приазов-	Нижньобузько-Дніпровська низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова
Продовження таблиці Б.3
С х і д н о є в р о п е й с ь к а р і в н и н н а	С т е п у	Південностепова	ська сухостепова	низовинна, Нижньодніпровська терасово-дельтова низовинна, Присивасько-Приазовська низовинна
Кримська степова	Присивасько-Кримська низовинна, Тарханкутська низовинна, Центральнокримська височинна, Керченська горбисто-пасмова
Карпатська гірська			Українські Карпати	Передкарпатська височинна, Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, Полонино-Чорногорська, Рахівсько-Чивчинська, Вулканічно-Карпатська, Закарпатська низовинна лісолучна
Кримська гірська			Кримські гори	Кримська передгірна лісостепова, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримська південнобережна субсередземноморська

Таблиця Б.4 – Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км² за рік

Регіони	Са	Mg	Na+K	HCO3	SO4	Cl	Усього
Полісся	0,8	0,9	1,4	2,7	6,1	1,2	13,1
Лісостеп	1,1	0,8	1,2	2,9	6,1	1,1	13,2
Степ	0,9	0,6	0,9	1,6	4,3	1,2	9,5
При- карпаття	1,5	1,5	1,8	2,9	9,7	1,6	19,0
Карпати	2,4	2,2	2,8	4,7	15,0	2,8	29,9
Закарпаття	1,7	1,6	1,9	8,3	10,6	1,9	21,1
Гірський Крим	1,5	1,1	1,3	4,1	4,2	1,6	13,8
Україна в цілому	0,9	0,8	1,1	2,4	5,6	1,3	12,1

Таблиця Б.5 – Ландшафтно-геохімічні бар’єри та накопичення елементів (в чисельнику – дуже токсичні, у знаменнику – менш токсичні), (за М. А. Глазовською, 1988; О. І. Перельманом, 1989)

Тип бар’єра	Елементи, що накопичуються на бар’єрі
Кислий в окиснювальному середовищі	Pb, As, Se / Mn, Mo, Nі, V
Кислий у відновлювальному середовищі	As, Se, Pb, Cd, Hg/Mo, V, Ni, Cn, Zn, Co
Лужний в окиснювальному середовищі	Pb, Cd, Hg, Sr/Mn, Mg, Zn, Cu, Mo
Лужний у відновлювальному середовищі	Pb, Sr, As / Zn, Cu, Ni, Co
Продовження таблиці Б.5
Глейовий	Se, As / U, V, Ni, Cu
Сорбційний	As, Cs, Sr / P, S, Mo, V, Cu
Механічний	Cd, Sr, Pb, Cs, Hg/Cu, Ni, Zn
Випаровувальний	Se, As, Cs/Na, Cl, Zn, Mg

Таблиця Б. 6 – Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за Т. І.Євдокимовою, Т. Л. Бистрицькою, 1976)

Геосистеми	N	P	K	Ca	Mg	S
Тундрові та лісотундрові	21,7	2,8	8,4	8,6	3,0	1,4
Тайгові	87,3	8,0	22,6	38,0	6,0	6,0
Лісостепові, природний степ		14,0	93,0	108,0	21,6	11,2
Лісостепові, рілля		16,1	104,0	51,7	18,4	9,2
Степові, природний степ		–	27,0	127,0	36,0	15,0
Степові, рілля		14,0	30,0	30,0	6,0	4,0

Таблиця Б.7 – Середня продуктивність геосистем (за Р. Уїттекером, 1980)

Тип геосистем	Чиста первинна продукція, т/км^2 за рік	Біомаса, т/км^2	Маса підстилки, т/км^2	Споживання тваринами, т/км^2 за рік	Продукція тварин, т/км^2 за рік	Біомаса тварин, т/км^2
Тундрові					0,38	0,44
Бореально-лісові					3,20	4,75
Широколисто-лісові					6,0	15,70
Степові					8,9	6,70
Пустельні та напівпус- Тельні					0,40	0,45
Тропічних дощових лісів					15,0	20,0
Болотяні					16,0	10,0
Агрогеосистеми					0,65	0,40
Усі конти- ненти					6,10	6,75

Таблиця Б.8 – Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за Ф. М. Лісецьким, 1990)

Ґрунти	Ступінь змитості ґрунту
слабкий	середній	сильний
Дерново-підзолисті	0,3	–	–
Чорноземи типові	0,5	1,4	2,6
Чорноземи звичайні	0,4	1,2	2,0
Чорноземи південні, темнокаштанові	0,4	0,8	1,8
Світлокаштанові, чорноземи карбонатні	0,2	0,6	0,8

Таблиця Б.9 – Вплив сільського господарства на ландшафт Південно-Східної Європи

Час	Вплив	Наслідки впливу
5000-4000 до Р.Х.	Перші викорчовування в Греції	Ерозії, засипання річок в Південній Греції. Ерозія ґрунту. Перший період переселення, винищення лісу окультуренням. Заселення після відкриття
Близько 4000	Початок використання плуга в землеробстві
До 750	Тривале винищування лісу
Від 750	Грецька колонізація (Далмація)
З 229	Римська колонізація (узбережжя Істрії/Далмації)
Початок н.е.	Інтенсивне освоєння земель у районах впливу римлян	Майже без зашкодження, ре­гульоване
Продовженння табл. Б.9
350 після Р.Х.	Руйнування селянського господарства	господарювання, приплив населення. Ерозія ґрунту через змивання, по­вені та засипання
Переселення народів	Відкриття оброблюваних площ (Північна Греція)
	Поширення слов’ян, заселення височин (Далмація)	Випасання, використання листя для корму, викорчовування кореневищ, сильна деградація, ерозія. Фаза регенерації
До 1200	Селянське землекористування у серед- ньовіччі
З 1200	Вирубування лісу для кораблебудування	Руйнування більші, ніж раніше. Деградація, що прогресує
XVI ст.	Зростання тваринництва
XV-XIX ст.	Велике винищення лісу (грецькі визвольні війни, 1822-1830)
	Закон Грімані (заборона випасання овець на лісових площах) майже не виконується (Далмація)	Інтенсивне випасання та пошкодження рослинності, що прогресує. Зменшення густоти поселень. Ерозія схилів: скелясті та кам’янисті ландшафти
До XX ст.	Широке знищення лісів
XX ст.	Регіональні програми лісонасадження	Насадження

Таблиця Б. 10 – Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту (за Мільковим, 1973, 1990, зі змінами)

Класи	Підкласи	Типи
1. Сільськогосподарські	1.1.Польові
1.2.Лучно–пасовищні
1.3.Садові
2. Лісогосподарські	2.1. Умовно натуральні	Типи вирізняються згідно з підходами лісової типології
2.2. Похідні
2.3.Лісокуль- турні
3. Селітебні	3.1.Міські	Малоповерхові
Багатоповерхові
Промислово–селітебні
Водно–рекреаційні
Садово–паркові
3.2.Сільські
4. Водні	4.1.Водосхови-ща
4.2.Ставки
4.3.Канали
5. Промислові (гірничопромислові)		Кар’єрно–відвальні
Просадочно–териконові
Торфово-болотні пустища
Продовження таблиці Б.10
6. Лінійно-дорожні		Автомобільних доріг
Залізниць
Аеродромів
Нафто-, газопроводів
Ліній електропередач
7. Рекреаційні	Ландшафти і ландшафтно-техногенні комплекси навколо санаторі­їв, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристичні бази, кем­пінги, великі міські і приміські парки з атракціонами, лісопарки, гідропарки, ландшафтно-архітектурні музеї та ін.
8.Белігеративні		Сторожові кургани, оборонні вали, вирви і траншеї
9.Тафальні		Кургани, цвинтарі
10.Сакральні		Геосистеми, виконуючі духовну функцію, пов’язану з релігійними запитами людства, що є також об’єктами паломництва

Дата добавления: 2014-11-29