Продаж активу з укладанням угоди про його одержання продавцем в оренду

Облік оренди в орендодавця

Відображення фінансової оренди в обліку орендодавця залежить від того, чи є він виробником об'єкта оренди.

Якщо орендодавець не є виробником об'єкта оренди, то переданий в оренду об'єкт відображається як реалізація необоротних активів. При цьому дебіторська заборгованість орендаря, що відображається в обліку орендодавця, дорівнює:

ДЗО=(МОП+НЛВ)-ФД (5)

МОП - мінімальні орендні платежі;

НЛВ - негарантована ліквідаційна вартість;

ФД- фінансовий дохід.

Загальна сума фінансового доходу орендодавця дорівнює:

ФД=(МОП+НЛВ)-(ТВ_моп+ТВ_нлв) (6)

ТВ_моп - теперішня вартість МОП;

ТВ_нлв - теперішня вартість НЛВ.

Фінансовий дохід орендодавця розподіляється між звітними періодами протягом строку оренди аналогічно розподілу фінансових витрат орендарем:

ФД₃=ДЗО_n*С_в (7)

ФД_з - фінансовий дохід орендодавця за звітний період;

ДЗО_n - залишок ДЗО на початок звітного періоду;

С_в - орендна ставка відсотка.

Фінансові доходи від фінансової оренди в бухгалтерському обліку орендодавця збігаються з валовими доходами у податковому обліку.

Якщо оренда є фінансовою, то зміст такої операції полягає в тому, що орендодавець надає орендареві кредит, а об'єкт оренди є заставою. Особливістю операції є те, що в обліку прибуток від продажу об'єкта включається продавцем-орендарем до доходів майбутніх періодів і поступово включається до складу доходу відповідних звітних періодів протягом оренди.

Якщо продається необоротний актив з укладанням угоди про його одержання продавцем в операційну оренду, то така операція в обліку відображається як реалізація необоротного активу. Сума доходу від такої реалізації визначається залежно від співвідношення ціни продажу за справедливою вартістю та співвідношення справедливої та балансової вартості активу.

Якщо є збиток від продажу необоротного активу з подальшою його операційною орендою з боку продавця, то він відображається відразу. Але виняток складає сума збитку, що компенсується зниженням орендних платежів. Сума збитку зменшує балансову вартість реалізованого активу і зараховується до складу витрат майбутніх періодів.

Розкриття інформації про оренду здійснюється в примітках до фінансової звітності.

6.3. Облік векселів

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Розрізняють простий і переказаний вексель. Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказаний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін. Трасат стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис. Акцептант переказаного векселя, як і векселедавець простого векселя, є вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у визначений в ньому термін. У процесі обігу вексель передається від одного тримача до іншого через передавальний запис - індосамент. Кожний індосант, як і векселедавець, несе відповідальність за акцепт і виплату за вексель. Вексельні зобов'язання платника, векселедавця та індосанта можуть бути додатково гарантовані за допомогою аваля - вексельного гарантування. Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній, так і віноземній валюті. Можливість і умови виставлення й оплати векселя віноземній валюті визначаються нормами національного валютного законодавства.

Схему використання векселя в розрахунках показано нижче (рис. 2).

Гуртовий продавець А, купивши товар у виробника Б (операція 1) і продавши його роздрібному продавцеві В (операція 2), виписує вексель терміном на 10 днів на продавця В і розплачується цим векселем із виробником Б (операція 3). Останній пред'являє вексель продавцеві В для акцепту (операція 4).

Примітка. Вексель виник у 12-13 ст. в Італії в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківництва. Прообразом векселя були ордери, позичкові листи, грошові розписки. Спочатку вексель використовувався для здійснення валютообмінних операцій та подолання незручностей і небезпеки транспортування повноцінних грошей: банкір виписував свідоцтво про отримання грошової суми, при пред'явленні якого кореспонденту банкіра за кордоном клієнт отримував кошти у місцевій валюті [4].

Рис. 2 Схема використання векселя в розрахунках

Ставши власником акцептованого векселя, виробник Б розплачується ним із постачальником Г за сировину (операції 5 і 6). Постачальник Г у разі виникнення потреби в коштах може здійснити облік векселя у своєму банку Д (операції 7 і 8). Банк Д у свою чергу може здійснити переоблік векселя в центральному банку Е (операції 9 і 10). Після настання терміну оплати за векселем центральний банк пред'являє вексель банкові Є, який обслуговує акцептанта векселя В, і сплачує суму векселя з кореспондентського рахунку цього банку (операції 11 і 12). Банк Є списує суму векселя з рахунку акцептанта В (операція 13) і вручає останньому оплачений вексель (операція 14).

Векселі можуть зберігатися на підприємстві чи передаватися на зберігання банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з готівкою згідно з Порядком ведення касових операцій в народному господарстві України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається опис, де вказується назва платника, сума і строк погашення, заборгованості по векселю. Про погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в записі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку чи іншого належного документа. Якщо одержані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в реєстрах аналітичного обліку робиться відмітка про відповідний документ, одержаний від банку. Оплата банку – винагорода за послуги по зберіганню векселів відноситься на витрати операційної діяльності.

Бухгалтерський облік господарських операцій за допомогою векселів ведеться з використанням таких рахунків:

• 182 “Довгострокові векселі одержані”

• 34 “Короткострокові векселі одержані”

• 51 “Довгострокові векселі видані”

• 62 “Короткострокові векселі видані”

Синтетичний облік на рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” ведеться в журналі-ордері № 3, при скороченій журнально-ордерній формі – в журналі-ордері № 1; на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” – відповідно в журналі-ордері № 8 і № 3.

Необхідність складання спеціального документа, що підтверджує передачу векселя, визначено вимогою документального відображення в бухгалтерському обліку операцій з одержання і передачі векселя. На практиці використовується Акт приймання-передачі векселя.

В тексті акта приймання-передачі вказується підстава його видачі (тобто договір, на підставі якого зазначений вексель або декілька векселів були видані або передані).

Враховуючи, що форму Акта жодним нормативним документом не визначено, підприємство може встановлювати додаткові реквізити, наприклад, найменування платника за переказаним векселем, і найменування авалістів (у випадку передачі авальованих векселів), дату початку нарахування відсотків (при передачі відсоткових векселів) тощо.

За бажанням учасників вексельної операції, крім Акту приймання-передачі, може складатись реєстр векселів. У разі передачі векселя для інкасування до банку, складання реєстру є обов'язковим.

Що стосується погашення векселя, то воно оформляється Актом пред'явлення векселя до платежу (або Актом приймання-передачі векселя до платежу), який підписується обома сторонами, або має форму односторонньої заяви векселедержателя з підписом і печаткою платника про її прийняття.

ПРИКЛАД. Покупець за договором, який передбачає вексельну форму розрахунків, придбав у Продавця товар на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ - 20000 грн.). У забезпечення заборгованості, що виникла, Покупець виписав простий вексель, який видається ним при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товар або після завершення такої операції.

Для простоти припустимо, що після пред'явлення векселя до платежу він був своєчасно і у повному обсязі погашений векселедавцем грошовими коштами, тобто векселедержателю не довелося вчиняти процедуру опротестування векселя для забезпечення своїх прав.

Першим етапом є відвантаження товарів продавцем за договором на суму 12000 грн. (у тому числі 2000 грн. - ПДВ) і оприбуткування зазначених товарів покупцем.

Наступним етапом є видача покупцем простого векселя номінальною вартістю, яка дорівнює сумі заборгованості перед продавцем (тобто без дисконту), що виникла, а також погашення векселя векселедавцем. Пред'явлення векселя до платежу оформляється відповідним актом, причому індосамент на векселі не вказується.

Видача векселя не спричинює жодних податкових наслідків ні стосовно податку на прибуток, ні щодо ПДВ.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку таких операцій буде таким:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дт	Кт
У покупця
1.	Оприбутковано отриманий від продавця товар
2.	Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної
3.	Виписано і видано продавцю вексель		51, 621
4.	Перераховано грошові кошти як погашення векселя	621, 51
У продавця
1.	Відображено реалізацію товару
2.	Нараховано податкове зобов’язання щодо ПДВ
3.	Відображено собівартість реалізованих товарів
4.	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації
5.	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
6.	Отримано вексель	182,341
7.	Отримано грошові кошти після пред’явлення векселя до погашення		182, 341

Основна відмінність від операцій, оформлених простим векселем, у випадку видачі переказаного векселя полягає в тому, що у цій схемі братимуть участь 3 особи, а саме:

§ особа, що видала вексель, тобто векселедавець (підприємство А);

§ особа, якій векселедавець дає наказ сплатити, тобто платник за векселем, або трасат (підприємство Б);

§ особа на користь якої видано вексель, тобто перший одержувач, або векселедержатель, або ремітент (підприємство В).

ПРИКЛАД. Підприємство А є кредитором підприємства Б. Додатковою угодою до купівлі-продажу (згідно з яким утворилася ця заборгованість на суму 2400 грн., у тому числі ПДВ – 400 грн.) було застережено, що підприємство Б погасить її шляхом акцепту переказних векселів, виданих підприємством А третій стороні підприємстві В. Підприємство А купує товар на суму 1200 грн., платником за яким є підприємство Б. Підприємство В подало вексель до акцепту. Вексель було акцептовано. Після закінчення зазначеного у векселі терміну він пред’являється до платежу і оплачується підприємством Б.

Ці операції схематично зображено на рис. 4.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з видачі та погашення переказаного векселя розглянемо в табличній формі:

Рис. 4 Схема використання переказного векселя

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дт	Кт
У підприємства А
1.	Відображено реалізацію товару
2.	Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ
3.	Списано собівартість реалізованих товарів
4.	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації
5.	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
6.	Оприбутковано отримані від продавця товари
7.	Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної
8.	Видано переказний вексель
9.	Здійснено зарахування номінальної вартості векселя з частиною заборгованості підприємства Б
У підприємства Б
1.	Оприбутковано отримані від підприємства А товари
2.	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної
3.	Акцептовано переказний вексель на його повну вексельну суму
4.	Оплачено переказний вексель при його пред’явленні до погашення
У підприємства В
1.	Реалізовано товар
2.	Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ
3.	Відображено собівартість реалізованих товарів
4.	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації товарів
5.	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
6.	Отримано переказний вексель
7.	Отримано грошові кошти при погашенні векселя

Дата добавления: 2014-11-29