Блок живлення БП-П

Блок живлення БП-П входить до складу радіостанціі "Оріон РС-6" як вторинне джерело живлення пульта ПУС.

Основними первинними джерелами живлення є мережа змінного струму напругою (207-243) В і джерело постійного струму напругою (21,6-27,6) В.

БП-П на виході забезпечує живлення радіостанції напругою (11,4- 12,2) В і струм навантаги не більше 1 А.

Чинне значення напруги пульсацій на виході блока живлення не більше 100 мВ.

Блок живлення призначений для експлуатації при температурі навколишнього середовища від мінус 25 °С до плюс 55 °С, відносній вологості повітря 93 % при температурі повітря плюс 25 °С.

Будову і принцип роботи БП-П пояснює схема електрична принципова, яка приведена в додатку.

Конструктивно БП-П складається з корпуса зі вмонтованими елементами з'єднання, плати пристрою випрямлення і комутації, модуля живлення А2, трансформатора Т1.

Силовий трансформатор Т1, випрямляч VD1 - VD4 і згладжувальний фільтр С1, С2 призначені для перетворення змінної напруги мережі 220 В у постійну напругу від 18 В до 36 В, необхідну для живлення модуля А2.

Модуль А2 (FDС10-24S12-Р) служить для перетворення нестабілізованої постійної напруги резервного джерела живлення (18 - 36) В або випрямленої напруги (18 - 36) В, що отримується за допомогою трансформатора Т1, випрямляча VD1 – VD4та згладжувального фільтра С1, С2 від мережі змінного струму напругою 230 В, у постійну стабілізовану напругу 12 В.

Наявність живлення на виході модуля забезпечується свіченням індикатора НL1.

Контрольні запитання

1Перерахуйте основні складові блоку живлення.

2 Як здійснюється перехід на резервне живлення.

3 Який модуль блоку живлення здійснює стабілізацію випрямленої напруги.

13 Пристрій антенно-узгоджувальний стаціонарний ПАУ-С

Пристрій антенно-узгоджувальний стаціонарний ПАУ-С призначений для узгодження індуктивних та ємнісних антен з ВЧ трактом радіоблоку радіостанції "Оріон РС-6" КХ, який має хвильовий опір 50 Ом в діапазоні від 2,1 МГц до
2,5 МГц.
ПАУ-С може узгоджувати радіоблок з симетричними і несиметричними антенами.

При настроюванні індуктивних антен зміною конденсаторів зі сторони антени С_АНт і конденсаторів зі сторони передавача С_3В відбувається настроювання на кут ф=0 і тим самим узгодження антени з опором Z=50 Ом.

При настроюванні ємнісних антен індуктивності ПАУ-С вмикаються послідовно до повного опору антени. Загальну індуктивність можна ступінчато змінювати. Таким чином, повному імпедансу надається додатня фаза. Настроювання відбувається аналогічно настроюванню індуктивних антен.

В разі необхідності настроювання антен з опором Z > 50 Ом індуктивності ПАУ-С вмикаються паралельно до антени. Таким чином, повному імпедансу антени надається від'ємний характер з опором Z < 50 Ом.

Будову і принцип роботи ПАУ-С пояснює схема електрична принципова,яка приведена в додатку.

Ємність С_зв утворена конденсаторами С5 - С20 і може змінюватись вмиканням і вимиканням перемикачів S - S6 (А1).

Ємність С_ант утворена конденсаторами С21 - С36 і може змінюватись переми­качами S7-S12 (А1). Конденсатор С21 необхідний для точнішого настроювання.

Контакти Х1 - Х4 (А2) служать для під'єднання ВЕН. При настроюванні за допомогою ВЕН перемикач S1 (А2) розмикається.

Трансформатор Т1 забезпечує гальванічну розв'язку коаксіального кабеля, що з'єднує радіоблок, від ПАУ-С. Коефіцієнт трансформації даного трансформатора дорівнює одиниці.

Контрольні запитання

1Пояснити порядок настроювання антени, яка має індуктивний характер опору.

2 Пояснити порядок настроювання антени, яка має ємнісний характер опору.

14 Вимірювальний елемент настроювання ВЕН

Вимірювальний елемент настроювання ВЕН призначений для настроювання ПАУ-С в складі радіостанцій в діапазоні КХ з антеною.
Принцип роботи ВЕН пояснює схема електрична принципова наведена в додатку, в яку функціонально входять:

- контактні групи для під'єднання ВЕН до ПАУ-С (Х1 - Х4);
- датчик зсуву фаз (L2 (Т1), VD1, VD4);

- датчик провідності (L1(Т1), VD2,VDЗ, VD5, VD6);

- індикатор КСХ (D3, D4, D5, НLЗ – НL10);

- стабілізатор напруги 9 В (D1, VT1, VT2).

ВЕН під’єднується до ПАУ-С через контактну групу Х1 - Х4. При під'єднанні в ПАУ-С розмикається перемикач S1 і в розрив через ХЗ і Х4 під’єднується трансформатор струму Т1. Через контакти Х1, Х2 від радіостанції подається напруга живлення 12 В. Дросель L1 здійснює розв'язку схеми ВЕН по ВЧ.

Датчик зсуву фаз складається з перетворювача струму L2, Т1 і мостової схеми для ВЧ на елементах VD1,VD4, С25, L4, С23. С26, R29; R82, R83. На напругу, фаза якої повернута на кут 90° порівняно з фазою напруги внутрішнього провідника, накла­дається напруга, фаза якої синхронна з фазою внутрішнього провідника. У випадку нульової фази обидві напруги рівні і індикатор НL1 "φ" повинен погаснути.

Датчик провідності складається з перетворювача струмуL1, Т1 і мостової схеми для ВЧ на елементахVD2, VD3VD5,VD6, R9, R11, R5, R12, R20, R10, С2, С6, С4, С5, С8, С12, С13, С21, C10. Утворюються дві напруги, фази яких відповідають фазам напруги і струму внутрішнього провідника. Ці напруги накладаються одна на одну за векторним принципом. У випадку 50-омної навантаги різниця цих двох напруг стає рівною нулю і індикатор "У" на елементах L 2 і НL2світиться.

Коефіцієнт стоячої хвилі КСХ можна визначити за допомогою критеріїв сумарної і різницевої напруги, які утворюються в датчику провідності. Сумарна напруга пропорційна квадратному кореню прямої потужності, а різниця цих двох напруг -квадратному кореню зворотньої потужності. Утворена напруга, яка фіксується на індикаторі КСХ, виконаний на елементах D3.2, D4, D5, НLЗ - НL10.

Мікросхема D1 здійснює стабілізацію напруги живлення 9 В для ВЕН, а транзис­тори VT1, VTТ2 стабілізують струм споживання 40 мА для виходу в режим "Передавання" радіостанції при під'єднанні ВЕН до ПАУ-С.

Контрольні запитання

1 Перерахувати функціональні елементи схеми ВЕН.

2 Пояснити схему датчика зсуву фаз.

3 Пояснити схему датчика провідності.

4 На якому принципі визначається коефіцієнт стоячої хвилі?

Література

1 Радіостанція «Оріон РС-6». Настанова щодо експлуатації ДЮ 1.100.025 НЕ.

2 Радіостанція «Оріон РС-6» КХ, УКХ діапазону. Схеми креслення ДУЮ 1.100.025 ОП (Електричні схеми. Частина ІІ)

Навчальний посібник розробив викладач ДВНЗ КЕМК Самсонов В.А.

Розглянуто і ухвалено на засіданні

циклової комісії «Обслуговування та ремонт

пристроїв електрозв’язку на транспорті»

Протокол №7 від 20.02.13р.

Дата добавления: 2014-11-29