Місцева робота станції

Спеціалізація колій сортувального парку

Спеціалізація – це закріплення призначення плану формування за конкретною колією сортувального парку [6].

Спеціалізація буває двох видів:

- жорстка спеціалізація – за окремою колією сортувального парку закріплюється конкретне призначення і після накопичення наступного состава, на цю колію попадають вагони цього ж призначення;

- сковзка спеціалізація – після накопичення состава одного призначення може розпочатися накопичення состава іншого призначення.

Принципи спеціалізації:

1) при формуванні декількох потужних призначень намагаються, щоб накопичення таких составів проводилось в різних пучках.

2) для накопичення порожніх вагонів (і легких) виділяють середні колії сортувального парку, котрі самі довгі і самі прямі.

3) для накопичення двогрупних составів при накопиченні їх на суміжних коліях намагаються щоб, вихід з цих колій був на одну витяжку формування.

Іноді двогрупні состави накопичуються не на суміжних коліях, тоді намагаються, щоб процес закінчення формування проводився за допомогою одної маневрової витяжки.

4) якщо станція спеціалізована, то для накопичення окремого ряду вагонів в сортувальному парку виділяються колії, для накопичення цих вагонів.

5) в сортувальному парку для накопичення несправних вагонів перед їх подачею в вагонне депо (ВЧД) окрема, як правило, крайня колія сортувального парку в якої корисна довжина менше стандартної (> 850 м.).

Іноді цю колію використовують і для ремонту цих вагонів, для чого на збіччі влаштовуються стелажі з деталями і запасними частинами.

6) окрема колія в сортувальному парку виділяється для вагонів, що прибули без документів, така колія обробляється по мірі накопичення, але не менше одного разу за добу.

7) окремі колії в сортувальному парку можуть виділятися для накопичення вагонів, що вимагають екіпіровки (ізотермічний рухомий склад, вагони з живністю і людьми).

Місцевими вагонами – називаються вагони, які прибувають на станцію для виконання з ними вантажних операцій [7].

Рисунок 3.6 – Схема проходження місцевих вагонів на сортувальній станції

Місцеві вагони на сортувальну станцію прибувають в складі розбірних поїздів, де в парку прийому з ними проводяться тіж операції, що і з транзитними вагонами з переробкою. При цьому документи на прибулі місцеві вагони передаються в товарну контору станції, для їх подальшого розкредитування. При прибутті місцевих вагонів на станцію, в обов’язковому порядку інформується вантажоотримувач, для завчасної підготовки навантажувально - розвантажувальних фронтів і механізмів. При розформуванні состава, такі вагони спускаються на спеціально призначені для їх накопичення колії.

Збільшення числа подач вагонів на вантажні пункти станції приводить до зменшення часу на накопичення вагонів, але виникають додаткові пробіги локомотивів, в зв’язку з великим числом подач - забирань.

Рисунок 3.7 – Визначення оптимальної кількості подач вагонів на вантажні пункти станції.

При скороченні числа подавань - забирань, крім додаткового часу на накопичення виникає проблема підбирання груп вагонів у подачі по фронтах навантаження-вивантаження.

Загальні витрати будуть змінюватися в залежності від числа подач - забирань. Підбір вагонів за фронтами краще проводити комбінаторним методом.

Простій місцевого вагона:

(3.12)

Після підбирання вагонів за фронтами навантаження-розвантаження вагони потребують подачі з розстановкою їх на вантажні пункти, де ці вагони проходять вантажні операції. По можливості завантажені вагони вивозяться в сортувальний парк станції, де розставляються на пункти накопичення транзитних вагонів з переробкою відповідних призначень. Наступні операції з ними проводяться такі ж як з транзитними без переробки.

Місцеві вагони повинні потрапляти в сортувальний парк до закінчення накопичення складів поїздів, для скорочення часу простою під накопиченням. Вперше такий дослід був теоретично розроблений і практично втілений на ст. Бойня Московської залізниці.

Е_заг = Е_нак + Е_пу; (3.13)

Кількість подавань - забирань на вантажні пункти станції обмежується двома факторами:

-

місткістю вантажного фронту.

(3.14)

Рисунок 3.8 – Визначення кількості подавань – забирань за місткістю фронту

(3.15)

- тривалістю вантажних операцій

, (3.16)

де Т_вант – час на виконання вант. операцій за 1 подачу.

- за економічними розрахунками

, (3.17)

де N_доб – добове прибуття вагонів;

к_под – орієнтоване число подач, що визначається з умови мінімуму простою вагонів в сортувальному парку перед їх подачею;

Т_вант – час виконання вантажних операцій;

С_м – параметр накопичення місцевих вагонів (С_м = 8-10);

е_в.г – вартість однієї вагоно - години;

е_л.г – вартість однієї локомотиво - години;

t_пу – час на подавання - забирання.

Вагони на вантажні пункти подаються, як правило, маневровими локомотивами, які працюють в хвостовій горловині сортувального парку. В зв’язку з цим подачі і забирання місцевих вагонів не повинні особливо впливати на процес формування поїздів і перестановку їх з парку в парк. Іноді для місцевої роботи виділяється окремий маневровий локомотив на станції, при цьому підбір місцевих вагонів, як до подачі на вантажні пункти, так і після їх забирання, проводиться в ранжирних парках.

На порядок подавань - забирань впливають наступні фактори:

- добове прибуття вагонів;

- тривалість однієї подачі - забирання;

- собівартість однієї вагоно – години простою;

- характеристика рухомого складу, що прибуває на вантажний пункт.

Для того щоб визначити черговість подач - забирань, розраховують затрати на один вагон зв’язаний з такою подачею.

Черговість подачі до вантажних фронтів визначають за умовою найменшого часу подачі – забирання на один вагон. Наприклад, при трьох вантажних фронтах а, б, в, де задано час , число вагонів отримаємо результати:

= = =3,09 хв./ваг.,

= = =6,5 хв./ваг.,

= = =3,375 хв./ваг.,

де , , - час на подачу – забирання на відповідні вантажні пункти а, б, в;

, , - кількість вагонів в подачі на відповідні пункти а, б, в.

Отже, першими подаються вагони на пункт А, потім на пункт В, а в останню чергу – на пункт Б.

Першочерговою подачею являються ті вагони, на які витрачається мінімум часу. Якщо є вагони, що вимагають пріоритетної подачі, то такі вагони подаються в першу чергу. Іноді виникає ситуація, коли вагони не можуть бути завантажені внаслідок недостачі порожніх вагонів, то в першу чергу стараються подати вагони, що слідують під здвоєні вантажні операції.

Доцільно при цьому враховувати за видами вагонів (універсального, спеціального, рефрижераторного) вартість вагоно – години, яка складається у співвідношенні 1:2:3.

Оптимальна послідовність подавань може бути визначена як з урахуванням різних видів вагонів, так і для одного їх виду. Вартість однієї вагоно – години знаходження вагонів, час на їх подавання і забирання на / з вантажні пункти, кількість вагонів у подачі наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Дані для розрахунків послідовності подавань

Вантажний пункт	Номер (і)	Кіль-кість пода-вань	Кількість вагонів у подачі та час подачі і забирання	Прийнята кількість вагонів та вартість за видами вагонів, грн.
Універ-сальні	Спеціа-льні	Рефреже-раторні
ВР			5/0,5/1,0
ПК			7/0,6/1,2
НХ			4/0,7/1,4

Кількість можливих варіантів черговості подавань складе, згідно формули (3.18)

. (3.18)

у даному випадку варіантів.

Витрати на подавання груп вагонів по кожному з К варіантів, грн., визначається за формулою (3.19)

, (3.19)

де - час знаходження вагону в процесі подавання або подавання сумісно із забиранням, год., до і -того вантажного пункту з врахуванням очікування, згідно черзі;

- вартість подавання, подавання – забирання вагону відповідних видів, грн./год., для і -того вантажного пункту.

В свою чергу вартість визначається за формулою

, (3.20)

Згідно даної формули та даних таблиці 3.4 визначаємо витрати по можливим 6 варіантам черговості подавань – забирань вагонів.

Черговість подач на пункті місцевої роботи встановлюється при побудові графічної моделі роботи станції, коли в сортувальному парку накопичуються одночасно вагони хоча б для двох пунктів. Для вибору черговості виконується розрахунок локомотиво-годин на вагон за формою таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Розрахунок послідовності подач вагонів

Пункт подачі	Кількість вагонів у подачі	Час на подавання-прибирання, год.	Витрати локомотиво-годин на 1 вагон	Послідовність подавань-прибирань
ВР		1,0	1,0 / 5 = 0,20
ПК		1,2	1,2 / 7 = 0,17
НХ		1,4	1,4 / 4 = 0,35

=3·0,9+2·1,8+0·2,7=6,3 грн./год.

=3·0,9+2·1,8+2·2,7=11,7 грн./год.

=2·0,9+2·1,8+2·2,7=7,2 грн./год.

=0,5·6,3+(1,0+0,6) 11,7+(1,0+0,6+0,7) 7,2=38,43 грн.

=0,6·6,3+(1,0+0,7) 7,2+(1,0+1,4+0,6) 11,7=50,49 грн.

=0,6·11,7+(1,2+0,5) 6,3+(1,2+1,0+0,7) 7,2=38,61 грн.

=0,6·11,7+(1,2+0,7) 7,2+(1,0+1,4+0,5) 6,3=38,97 грн.

=0,7·7,2+(1,4+0,6) 11,7+(1,4+1,2+0,5) 6,3=47,95 грн.

=0,7·7,2+(1,4+0,5) 6,3+(1,4+1,0+0,6) 11,7=52,11 грн.

найменші експлуатаційні витрати, які склали =38,43 грн. відповідають варіанту послідовності подавань на вантажні пункти:

1 – „ВР”,

2 – „ПК”,

3 – „НХ”.

Ці розрахунки точніше відповідають умовам роботи сортувальної станції, коли доцільно врахувати одночасно тривалість подавання-забирання, вартість вагони-годин різних видів рухомого складу, більшу ретельність проведення розрахунків часу знаходження вагонів між залізницею та вантажовласниками.

Дата добавления: 2014-11-29