Управління

Принцип	Характеристика принципу
1. Відповідність організаційної структури цілям управлінської ді­яльності, а не навпаки	Це основний принцип. Його дотриман­ня допомагає значно скоротити витра­ти на управління
2. Оптимізація поділу праці	Мається на увазі створення повністю завантажених робочих місць, усунення протилежних функцій і т. д. Дотримання принципу дає змогу забезпечити норма­льне завантаження кожного працівни­ка, зберегти творчий характер роботи. Недотримання принципу може призвести до збільшення витрат на утримання орга­нізаційної структури за всіма статтями
3. Формування організаційної струк­тури управління повинно супровод­жуватися розробкою прав і обов'язків кожного працівника та підрозділу	При недотриманні цього принципу може виникнути дублювання функцій, втрата частини функцій і подовження циклу прийняття управлінського рішення

Продовження таблиці 10.1.

4. Дотримання відповідності повно­важень обов'язкам	Невиконання цього принципу завдає економічної і моральної шкоди органі­заційній структурі управління
5. Відповідність організаційної структури управління зовнішньому середовищу	Невиконання цього принципу приво­дить до росту витрат часу на доведен­ня управлінських рішень, втрат від завищення витрат на таке доведення

Застосування названих принципів у комплексі допомагає оптимізува-ти кількість рівнів управління і зв'язків між ними. Завищення обсягу рівнів і зв'язків - це зайві витрати на виконання необхідних функцій управління і ріст некерованості організаційної системи. Прискорення росту витрат на реаліза­цію організаційних зв'язків і кількості рівнів управління побічно свідчить про недотримання цих принципів. Тому перевірка дотримання перелічених прин­ципів рекомендується як один із найважливіших напрямів управлінського ана­лізу існуючих організаційних структур управління земельними ресурсами.

Проектна організаційна структура управління земельними ресурсами по­винна відповідати ряду вимог, які характеризують раціональну структуру:

• мінімальний розмір структурних підрозділів - досягається мінімізацією
кількості робочих місць у цілому, скороченням чисельності з перерозподі­
лом функцій і зменшенням числа рівнів управління;

• мінімальна кількість рівнів управління досягається аналогічно попере­
дній вимозі. їх скорочення ефективне тільки при дотриманні комплексного
делегування повноважень і відповідальності;

• групова організація праці. Там, де це технологічно можливо, рекоменду­
ється віддавати перевагу груповим формам організації праці;

• орієнтація поточної роботи на зовнішнє середовище. Тим самим ефек­
тивність роботи окремих блоків системи управління оцінюється через ви­
ходи системи в зовнішнє середовище за сукупними критеріями її ефектив­
ності (величина корисного ефекту, зниження витрат і т. д.);

• швидка реакція на зміни зовнішнього середовища. Вимогу можна реа­
лізувати через розробку стандартів прийняття типових управлінських рі­
шень, створення методичного забезпечення виконання управлінських рі­
шень (специфікацій типових функціональних обов'язків), розробку систе­
ми контролю або моніторингу зовнішнього середовища (наприклад, табло
управління);

• висока продуктивність праці і низькі прямі витрати. Вимогу можна
прийняти як частку, оскільки важлива не окремо взята продуктивність
праці кожного робочого місця працівника чи керівника, а сукупна продук­
тивність організаційної структури управління, яка вимірюється кількістю
якісних управлінських рішень;

• висока якість послуг і сталість зв 'язку зі споживачем послуг. Реалізація
цієї вимоги допомагає скоротити прямі витрати на управління, оскільки
підтримувати інформаційний канал легше, ніж створювати його заново.

10.2. Проектування організаційної структури управління земельними ресурсами на державному рівні

Єдина система державних органів земельних ресурсів створена на підста­ві Указу Президента України від 6 січня 1996 р. № 34/96 «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів» з метою проведення єдиної державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення раціонально­го використання та охорони земель. До її складу входять Державний комітет України по земельних ресурсах та підпорядковані йому Державний комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, об­ласні, Київське та Севастопольське міські головні управління, районні відді­ли, міські (міст обласного і районного значення) управління (відділи) земель­них ресурсів та інженери-землевпорядники сіл і селищ (рис. 10.1). Зазначені органи утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України), який очолює систему державних органів земельних ресурсів, є цен­тральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і коор­динується Кабінетом Міністрів України. Він вносить пропозиції щодо фор­мування державної політики у галузі регулювання земельних відносин, ви­користання, охорони і моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру і забезпечує її реалізацію, здійснює управління у зазначеній сфері, а також міжгалузеву координацію і функціональне регулювання питань, від­несених до його відання. Держкомзем узагальнює практику застосування за­конодавства з питань, віднесених до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і вносить їх на розгляд Президента і Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень цей орган організо­вує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Положення про Держкомзем затверджене Указом Президента України від 14 серпня 2000 р. № 970/2000 «Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах».

У1 Л

---- ► - пряме підпорядкування;---------- функціональне підпорядкування; І І - центральний апарат;

О - місцеві органи

Рис. 10.1. Структура Державного комітету України по земельних ресурсах

Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через систему державних органів земельних ресурсів. Типові положення про обласне голо­вне управління, Київське та Севастопольське міське головне управління, район­ний відділ, міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 200 «Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів». У тих містах обласного і районного значення, де й досі не створені державні відділи (управління) земельних ресурсів, вони мають бути утворені відповідно до норм Прикінцевих положень ЗК. У штати сільських, селищних рад повинні бути введені посади інженерів-землевпорядників.

Основними функціями Держкомзем у України відповідно до статті 15 Земельного кодексу України с:

а) внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земель­
них відносин і забезпечення її реалізації;

б) координація робіт з проведення земельної реформи;

в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних про­
грам використання та охорони земель;

г) ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстра­
ції земельних ділянок;

ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням і охороною земель;

д) здійснення державної експертизи програм і проектів з питань земле­
устрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування
земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих про­
грам і проектів;

є) розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних

відносин; є) участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.

Разом з тим, класифікація цих функцій не є досконалою, оскільки Держкомзем України є органом виконавчої влади з питань державного управ­ління в галузі земельних відносин. Він не може здійснювати землеустрій, мо­ніторинг земель, а тільки організовувати їх здійснення. Більш правильною, з позиції забезпечення оптимальної структури управління земельними ре­сурсами, є така класифікація основних функцій Держкомзему України.

• формування пропозицій та організація реалізації державної земельної по­
літики;

• координація та організація розробки законодавчого та нормативно-мето­
дичного забезпечення регулювання земельних відносин, організації вико­
ристання та охорони земель;

• координація та організація управління і здійснення землеустрою;

• ведення державного земельного кадастру та організація здійснення зе­
мельно-кадастрових робіт;

• участь у державному регулюванні ринку земель;

• організація моніторингу земель та здійснення державного контролю за до­
триманням земельного законодавства, розгляд звернень громадян.

Відповідно до визначених функцій Держкомзему України, завдань, визна­чених його Положенням, можна зробити оцінку їх існуючому розподілу: 1. Формування пропозицій та організаиія реалізації державної земельної політики:

1.1. Готує пропозиції щодо вдосконалення регулювання земельних від­
носин, розпорядження земель державної та комунальної власності,
державного контролю за використанням і охороною земель, а також
змісту, організації та порядку ведення державного земельного када­
стру, здійснення моніторингу земель.

1.2. Бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України,
Державної програми економічного і соціального розвитку України,
Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

1.3. Готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади про­
позиції щодо вдосконалення захисту права власності на землю та
права користування землею.

1.4. Бере участь у формуванні інвестиційної політики, виходячи з пріори­
тетних напрямів структурної перебудови економіки.

1.5. Виступає в установленому порядку державним замовником науково-
дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних
робіт, що здійснюються в межах заходів з охорони земель, рефор­
мування земельних відносин, землеустрою, ведення державного зе­
мельного кадастру, здійснення моніторингу земель.

1.6. Бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує про­
позиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї
компетенції укладає міжнародні договори України та забезпечує ви­
конання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері
регулювання земельних відносин, використання і охорони земель.

1.7. Здійснює заходи щодо галузевого співробітництва України з
Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує вико­
нання Українською Стороною зобов'язань за Угодою про партнерство
і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами
та їх державами-членами, адаптацію законнодавства України до за­
конодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо
інтеграції України до Європейського Союзу.

1.8. Розробляє і здійснює заходи щодо вдосконалення обліку та звітності у
сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони землі.

1.9. Здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим викорис­
танням коштів, що надходять відповідно до законодавства України у
порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподар­
ського виробництва.

1.10. Здійснює відповідно до законодавства України функції з управління
об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

1.11. Забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики
з питань кадрової роботи та державної служби, забезпечує функціо­
нування галузевої системи підготовки, перепідготовки і підвищення
кваліфікації працівників єдиної системи державних органів земель­
них ресурсів, а також підприємств, установ та організацій, що нале­
жать до сфери його управління.

1.12. Забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики
стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у єдиній
системі державних органів земельних ресурсів, на підприємствах, в
установах та організаціях, що належать до сфери його управління.

1.13. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його
компетенції, забезпечує в межах повноважень, визначених законодав­
ством, виявлення та усунення причин, що породжують скарги громадян.

2. Координаиія та організаиія розробки законодавчого та нормативно-
методичного забезпечення регулювання земельних відносин, організаиії
використання та охорони земель:

2.1. Розглядає та в межах своєї компетенції бере участь у затвердженні
нормативно-технічних документів з питань розроблення землевпо­
рядної документації, ціноутворення у проектуванні, будівництві, екс­
плуатації об'єктів і споруд.

2.2. Розробляє та затверджує за погодженням з відповідними органами
виконавчої влади фінансово-економічні нормативи проведення зем­
левпорядних робіт, виконання робіт з експертної грошової оцінки
земельних ділянок, надання послуг у сфері збирання і використан­
ня земельної кадастрової інформації та в межах своїх повноважень
контролює додержання цих нормативів.

3. Координаиія та організаиія управління і здійснення землеустрою:

3.1. Розробляє державні програми з питань розвитку земельних відносин, приватизації земель, раціонального використання, охорони та здій­снення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також здійснює нормативно-методичне забезпечення їх виконання.

3.2. Забезпечує розроблення та здійснення організаційних, економічних,
екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне викорис­
тання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а та­
кож на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності
земель, забезпечення режиму земель природо-охоронного, оздоров­
чого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

3.3. Організовує в установленому порядку землевпорядні роботи.

3.4. Створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних
відносин, землеустрою, охорони земель, ведення державного земель­
ного кадастру, здійснення моніторингу земель.

3.5. Використовує в установленому законодавством порядку бюджетні та
позабюджетні кошти для реалізації програм освоєння нових техно­
логій, іншої науково-технічної діяльності у сфері раціонального ви­
користання та охорони земель.

3.6. Здійснює державну експертизу програм і проектів з питань землеу­
строю, державного земельного кадастру, охорони земель, реформу­
вання земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунту­
вань цих програм і планів.

3.7. Організовує, в тому числі за участю іноземних наукових установ та
організацій, наукові дослідження з питань землеустрою і державного
земельного кадастру, здійснює у сфері реформування земельних від­
носин, управління земельними ресурсами, землеустрою та охорони
земель і ведення державного земельного кадастру науково-технічне
співробітництво з науковими установами та організаціями.

3.8. Координує проведення топографо-геодезичних, картографічних, об-
стежувальних та вишукувальних робіт, необхідних для здійснення
землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони та
моніторингу земель.

3.9. Здійснює у випадках, передбачених законодавством, ліцензування
певних видів господарської діяльності.

4. Ведення державного земельного кадастру та організаиія здійснення зе­мельно-кадастрових робіт:

4.1. Організовує та забезпечує проведення робіт з грошової, в тому числі
експертної, оцінки земель, готує пропозиції щодо вдосконалення ме­
тодики та порядку проведення таких робіт.

4.2. Здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію зе­
мельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди
земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та неру-

хоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання гро­мадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного када­стру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Участь у державному регулюванні ринку земель:

5.1. Бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку
земель, кредитних відносин та вдосконалення системи оподаткування.

5.2. Сприяє проведенню земельних аукціонів та конкурсів, визначає стар­
тову ціну земельної ділянки.

6. Організаиія моніторингу земель та здійснення державного контролю
за дотриманням земельного законодавства, розгляд звернень громадян:

6.1. Здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за додер­
жанням земельного законодавства, в тому числі встановленого по­
рядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання
земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов
надання, власниками земельних ділянок і землекористувачами.

6.2. Здійснює відповідно до законодавства моніторинг земель, організо­
вує здійснення заходів щодо відновлення корисних властивостей зе­
мельних ділянок.

6.3. Здійснює в порядку, визначеному законодавством, методичне забез­
печення місцевих державних адміністрацій з питань регулювання зе­
мельних відносин.

6.4. Розглядає згідно із законодавством справи про адміністративні право­
порушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення.

6.5. Порушує в установленому законодавством порядку клопотання про
зупинення або скасування актів місцевих державних адміністрацій,
органів та посадових осіб місцевого самоврядування з питань, що
належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у
порушенні земельного законодавства України, до передбаченої зако­
ном відповідальності.

З метою реалізації вказаних завдань Держкомзем України мас право:

- одержувати в установленому законодавством порядку від централь­
них та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само­
врядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для вико­
нання покладених на нього завдань;

- залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої вла­
ди, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівни­
ками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до
його компетенції;

- створювати за погодженням з іншими центральними органами ви­
конавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради,
робочі групи;

- представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у між­
народних організаціях і під час укладення міжнародних договорів
України;

- засновувати друковані засоби масової інформації та здійснювати ви­
давничу діяльність з метою висвітлення питань державної політики
у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та
моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру.

Держкомзем України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іно­земних держав.

Він здійснює свої повноваження безпосередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів.

Держкомзем України в межах своїх повноважень на основі та на виконан­ня актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Він в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими ор­ганами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Держкомзему України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Держкомзему України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органа­ми виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Враховуючи завдання та функції, визначені Земельним кодексом України та Положенням про Держкомзем, на рисунку 10.1 і 10.2 показана структура Держкомзему, яка була сформована в 2004 р. Разом з тим, відповідно до проведеної в розділі 9 оцінки, існуюча організаційна структура Держкомзему України не відповідає сучасним вимогам і потребує удосконалення.

Із врахуванням визначених (вдосконалених) функцій і основних завдань центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, прийня­тої моделі організаційної системи управління розробляються пропозиції щодо удосконалення існуючої чи проектування нової організаційної структури управління земельними ресурсами.

в_

Дата добавления: 2014-11-29