Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки. лювання економіки вимагає послідовного пізнання всіх етапів, що формують сутність такого регулювання (табл

Тема 8

лювання економіки вимагає послідовного пізнання всіх етапів, що формують сутність такого регулювання (табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Принципова схема послідовності процесу пізнання сутності та механізму державного регулювання

Основні етапи пізнання	Характерні ознаки визначеного етапного поняття
1. Держава	особлива, універсальна організація, яка має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин з метою поєднання інтересів суспільства, колективів та особи, забезпечення владного регулюван­ня при збереженні саморегулювання та са­морозвитку суспільства
2. Функції дер­жави	впорядкування і вдосконалення суспільних відносин, що відбувається шляхом виконан­ня державою політичних, міжнародних, со­ціальних та економічних функцій
3 Економічні функції держа­ви	^створення передумов, необхідних для ефек­тивної економічної діяльності суб'єктів рин­ку
4. Економічна політика	впорядкована система цілей, заходів і дій, спрямованих на економічні процеси на ма-кро- і мікрорівні
5. Державне ре­гулювання еко­номіки	вплив держави через її законодавчі і вико­навчі органи на хід соціально-економічного розвитку з метою досягнення цілей і пріори­тетів державної економічної політики
6. Механізм дер­жавного регулю­вання економі­ки	сукупність важелів, інструментів, за допо­могою яких держава здійснює економічну політику

Для характеристики можливостей та оцінки ефективності впливу держави на економіку важливо зрозуміти зміст та транс-

формацію ролі держави, виходячи з її місця, в першу чергу, в сис­темі суспільних відносин.

Видатний представник німецької класичної філософії Г. Гегель (1770-1831) розглядав державу як сутність, влада якої перевер­шує все, що можна було б їй надати. Вона наділена волею, яку виявляє через державні дії (наприклад, ухвала законодавчих ак­тів, запровадження особливого стану тощо), має розум, завдяки якому переконує чи відраджує (через конституційний процес) робити ті чи інші дії. Нарешті, вона має права (відносно своїх громадян і стосовно інших держав) та обов'язки щодо забезпе­чення нормальних умов життєдіяльності своїх громадян. Дер­жаву, як її розумів Гегель, слід розглядати не лише як засіб, але й як мету, її права потребують особливої поваги й шани і до них треба підходити з тими безособистісними установками, які за­стосовуємо до явищ, які мають природу цілей у самих собі.

Провідне завдання держави полягає у поєднанні інтересів суспільства, колективів та особи, забезпеченні владного регу­лювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку сус­пільства. Тобто, розвиток країни у кінцевому рахунку визнача­ється співвідношенням: 1) держави як особливої, універсальної організації, що має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин; 2) суспільства, яке у вузькому розумінні можна представити як сукупність індивідів, які про­живають на території даної країни та різних політичних й ін­ших організацій; 3) економіки. Успішний соціально-економічний розвиток країни залежить саме від рівня взаємодії держави, суспільства й економіки. Якщо домінує держава, придушуючи ініціативні сили суспільства, цілковито контролюючи виробничі сили економіки, то виникає тоталітаризм. Коли домінує сус­пільство, держава проявляє слабкість, економічна активність низька, то в країні панує анархія. Якщо в суспільстві домінують інтереси окремих індивідів, а держава не користується автори­тетом, це призводить до дезорганізації.

Взаємодія держави, економіки і суспільства реалізується та­ким чином:

- держава регулює та стимулює економіку і сприяє органі­
зації суспільства;

- економіка визначає можливості та міць держави і формує
економічні інтереси суспільства;

Дата добавления: 2014-11-29