Методи та система органів державного регулювання

Тема 9

Адміністративні і правові методи регулювання

Адміністративні методи регулювання базуються на викорис­танні сили державної влади. Вони, по суті, виражають пряме управління з боку держави і реалізуються шляхом заборони, дозволу та примусу для окремих сфер економічної діяльності чи категорій населення. Тому адміністративні методи держав­ного регулювання економіки можна визначити як інструменти прямого впливу держави на діяльність суб'єктів ринку. У зв'язку з цим адміністративні методи регулювання пов'язуються з адміністративно-командною системою управління. Однак вони мають значення і в ринковій економіці, а особливо в перехідних економіках, хоча, безумовно, арсенал методів, що використову­ються, помітно відрізняється в кожному конкретному випадку. За допомогою адміністративних заходів здійснюється, напри-

клад, державний контроль за цінами монополістів та соціальне значимими товарами. Для захисту національних інтересів у сис­темі зовнішньоекономічної діяльності встановлюють квоти екс­порту та імпорту окремих товарів чи товарних груп, ліцензують зовнішньоторгову діяльність. Адміністративні методи широко використовуються в сфері охорони навколишнього середовища і соціального захисту населення.

Стосовно ринкових умов господарювання адміністративні методи впливу держави ефективними в таких випадках:

- прямий контроль держави над монопольними ринками;

- охорона навколишнього середовища і здоров'я людей;

- соціальний захист населення;

- захист національних інтересів;

- реалізація державних програм і планів;

- запобігання розвитку тіньового бізнесу;

- недостатня ефективність ринкових методів.

Адміністративні методи регулювання застосовуються, насам­перед, стосовно діяльності підприємств з державною формою власності. Проте вони відіграють певну роль і щодо впливу дер­жави на підприємства недержавної форми власності, особливо коли здійснюються з урахуванням економічного стимулювання, переконання, виховання. Однак застосування адміністратив­ний дій вимагає відповідної аргументації з огляду на їх можливі наслідки.

До основних інструментів адміністративного регулювання на­лежать ліцензії, квоти, норми, стандарти, санкції, ціни, валютні курси, державні замовлення тощо. Водночас не все перелічене є інструментами чисто адміністративного регулювання, а можуть використовуватися також як і економічні регулятори.

Ліцензія- спеціальний дозвіл на право займатися певним ви­дом діяльності, спрямований на захист економічних інтересів держави. Порядок видачі та скасування ліцензій визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Положення про поря­док видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності».

Квота - визначає частку суб'єктів ринку у виробництві, спо­живанні, експорті, імпорті і т. ін. товарів і послуг. Квотування здій­снюється з метою створення конкурентного середовища, захисту вітчизняного ринку, стабілізації цін на внутрішньому ринку.

Норма один з найважливіших засобів державного регулювання економіки, що здійснюється засобами адміністративних методів. За 'їх допомогою проводяться планово-економічні розрахунки, регулювання у сферах виробництва, праці, соціального захисту населення, охорони навколишнього середовища тощо.

Норма, як правило, розглядається стосовно поведінки людини чи здійснення нею певної діяльності, а щодо суспільного вироб­ництва норма- це науково обґрунтована міра суспільне необхід­них витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості. При здійсненні процесів нормування особливе значення має використання нормативів. Норматив- це складова норми, що характеризує кількість вироблених або використаних при споживанні товарів (робіт, послуг, ресурсів) на будь-яку одини­цю - душу населення, одного зайнятого, одиницю часу (площі, об'єму), на одну гривню ВВП тощо.

Стандарти-це єдині вимоги, норми за типами, марками, па­раметрами, розмірами і якістю виробів, а також за величинами вимірювань, методами випробовувань та контролю, правилами пакування, маркування та зберігання продукції, технології ви­робництва. Об'єктами стандартизації є конкретна продукція, норми та нормативи, вимоги, методи, терміни, позначення та ін., які мають перспективу багаторазового використання і засто­совуються у різних галузях господарства, а також у міжнародних економічних відносинах. Дотримання державних стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів економічної діяльності.

Санкції - це заходи держави, спрямовані на покарання суб'єктів ринку, які не виконують установлених правил діяльнос­ті. У порядку економічних санкцій держава може вимагати спла­ти неустойки, штрафів, пені за невиконання суб'єктами ринку певних зобов'язань, а також вилучати на користь державного або місцевого бюджетів виручку від незаконної діяльності.

Ціни також можуть використовуватися як інструмент адмі­ністративного регулювання з метою запобігання руйнівного ефекту вільного ціноутворення на економіко-соціальні процеси. Держава у таких випадках установлює фіксовані ціни на най­важливіші товари та послуги, граничні ціни або граничні кое­фіцієнти їх підвищення, заморожує ціни на певний період або декларує їх зміну.

Дата добавления: 2014-11-29