Організація й методика проведення занять з використанням навчально-тренувальних засобів

Навчально-тренувальні засоби забезпечують можливість більш наочно й доступно проводити заняття з особовим складом, здійснювати контроль за діями тих, які навчаються, у ході занять, вчасно виявляти помилки, що допускають, і їхні причини, одночасно навчати більшу кількість тих, яких навчають, ніж на бойовій техніці, проводити тренування в польових умовах та в класах.

1. КОМПЛЕКТИ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

ДЛЯ МОТОСТРІЛЛЕЦЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ

ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ

Навчально-тренувальні засоби по своєму призначенню діляться на дві групи: тренажери й контрольні прилади.

Тренажери - це такі навчальні пристрої, які частково або повністю імітують робоче місце тих, яких навчають, у бойовій машині або умови дій при озброєнні. Вони призначаються для вироблення й удосконалювання навичок умілого використання зброї в різних умовах бойової обстановки.

Контрольно-тренувальні прилади призначаються для контролю за правильністю дій при навчанні стрільби зі штатної зброї. Вони дозволяють керівникові спостерігати результати «стрільби» і виявляти помилки, що допускають ті, які навчаються. Контрольно-тренувальні прилади можуть використовуватися на заняттях, що проводяться безпосередньо на штатній зброї й на тренажерах.

По своєму застосуванню тренажери діляться на класні та польові. Класні тренажери застосовуються для навчання стрільбі на скороченій й умовній дальності, як правило, без витрати боєприпасів. Польові тренажери дозволяють проводити навчання стрільбі по цілям, розташованим на дійсних дальностях, в умовах, наближених до реальних, як без витрати боєприпасів, так і зі стрільбою замінниками штатних пострілів.

У свою чергу класні й польові тренажери по обсягу розв'язуємих завдань можуть бути спеціалізовані (що дозволяють навчати окремим, найбільш складним елементам дій при озброєнні) і комплексні (призначені для вироблення й удосконалювання всього комплексу навичок, необхідних для успішного рішення вогневих завдань у бою). Крім того, тренажери можуть бути індивідуальні, призначені для підготовки одного того, якого навчають, (фахівця), і колективні, призначені для підготовки й бойового залагодження екіпажу або розрахунку. Тренажери, що дозволяють проводити навчання стрільбі з декількох різних видів зброї, називаються уніфікованими.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ

Перш ніж приступитися до навчання на навчально-тренувальних засобах особовий склад вивчає матеріальну частину озброєння, правила стрільби, основи польоту й принципи керування ракетами, знайомиться із загальним устроєм тренажерів і мірами безпеки при роботі на них, показується досвідченими навідниками-операторами стрільба з бойових машин, у тому числі ПТКР.

Заняття на навчально-тренувальних засобах проводяться як у планові годинники занять, так і під час самостійної підготовки шляхом виконання підготовчих вправ «стрільб».

Навчання (тренування) навідників-операторів проводиться на тих типах тренажерів, які забезпечують алгоритм роботи на штатному комплексі (бойовій машині).

Підготовка операторів ПТКР як для комплексів з полу автоматичною, так і для комплексів з ручною системою керування ракетою складається із введення й чотирьох етапів навчання.

У введенні даються загальні принципи керування ракетами. На кожному етапі відпрацьовуються вправи, у яких даються умови, порядок їхнього виконання й необхідний результат.

На першому етапі навчання операторам прищеплюються навички в керуванні маркою візира або ракетою по нерухомим цілям.

Навчальними цілями цього етапу є:

- відпрацьовування прийомів і навичок у виконанні операцій підготовки й проведення пострілу;

- прищеплювання первісних навичок у керуванні ракетою (маркою візира);

- відпрацювання прийомів і закріплення навичок у керуванні ракетою при стрільбі по нерухомим цілям;

- розвинення окоміру, швидкості реакції й точності координації руху рук при стрільбі та подачі одночасних команд у керуванні ракетою за курсом і тангажом.

На другому етапі прищеплюються міцні навички в наведенні марки візира або ракети при стрільбі по цілям, що рухаються з різними швидкостями на фоні реальної місцевості.

Цілями навчання на цьому етапі є:

- відпрацьовування прийомів і навичок у керуванні ракетою (маркою візира) при стрільбі по рухомим цілям;

- відпрацьовування навичок у керуванні ракетою (маркою візира) при стрільбі по цілям, що роблять маневри на різних дальностях стрільби;

- удосконалення й розвиток окоміру, координації руху рук, почуття польотного часу ракети.

На третьому етапі навчання вдосконалюються навички в спостереженні за рухомою ціллю маркою візира. Третій етап містить у собі стрільбу по реальних цілях (макетах) на місцевості, як по нерухомих, так і по тим що рухаються, а також стрільби з пере націлюванням ракети вночі, в умовах обмеженої видимості та у протигазі.

Цілями навчання на третьому етапі є вдосконалювання прийомів і навичок керування ракетою (маркою візира) і доведення їх до автоматизму.

Вправи (завдання) третього етапу включають:

- стрільбу по імітатору цілі, що рухається, з імітацією задимлення;

- стрільбу по реальним цілям;

- стрільбу з переходом від напівавтоматичного режиму керування до ручного при імітації завад;

- стрільбу по імітатору низько летючій повітряній цілі (вертольоту);

- стрільбу в протигазі;

- стрільбу в нічних умовах при підсвічуванні місцевості.

На четвертому етапі навчання навідники-оператори виконують вправу контрольних стрільб на тренажерах. Визначається їхній допуск до бойових стрільб.

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ НА ТРЕНАЖЕРІ 9Ф618М

Навчання пускам ПТКР з бойових машин піхоти (БМП) з використанням тренажера 9Ф618М проводиться методом електронних «пусків» під керівництвом інструктора тренажера, що повинен уміти методично правильно навчати особовий склад, вчасно аналізувати дії тих, яких навчають,, виявляти помилки та, з урахуванням індивідуальних особливостей, давати необхідні рекомендації з їх усунення, прищеплюючи тверді навички в пусках.

Крім того, інструктор тренажера повинен особисто володіти високою майстерністю керування ракетою й мати великий досвід у виконанні бойових пусків ПТКР.

Відповідальність за організацію занять й якість підготовки тих, яких навчають, на тренажері несе командир підрозділу. Напередодні заняття він повинен інструкторові тренажера вказати порядок проведення тренування і яку відробити підготовчу вправу, у ході тренування перевіряти якість проведення занять й успішність тих, яких навчають,, знати результати й кількість електронних «пусків».

Навчання пускам ПТКР на тренажері звичайно проводиться в такому порядку.

Приступаючи до навчання пускам ПТКР на тренажері, керівник розповідає тим, яких навчають, сутність методу наведення ракети в ціль по трьох точках (приціл, ракета, ціль) і показує у візир інструктора або на демонстраційному екрані процес її наведення (спостереження за ціллю та польотом ПТКР), а також пояснює й показує положення рук на пульті оператора, прийоми роботи до моменту пуску та при керуванні ракетою. При цьому він звертає увагу тих, яких навчають, на те, що при ручному керуванні той, якого навчають, перед пуском повинен правою рукою тримати рукоятку пульта оператора так, щоб ребро долоні опиралося на корпус пульта оператора; пуск ракети робити натисканням на кнопку ПУСК великим пальцем лівої руки, що потім переноситься на рукоятку пульта оператора, команди на керування ракетою подавати тільки двома руками: за курсом - нахилом рукоятки вправо (уліво); по тангажу від себе (на себе).

Після пояснення й показу порядку дій тих, яких навчають, при пуску ракети й керуванні нею в польоті інструктор, подаючи команди «Пуск», «Вправо», «Уліво», «Уперед», «Униз» (у різній послідовності), тренує тих, яких навчають, у виконанні дій по пуску ПТКР та у керуванні нею в польоті.

При виконанні цих дій ті, яких навчають, розвивають координацію руху рук для одночасної подачі команд за курсом і тангажом й виробляють необхідні навички в керуванні ракетою.

Коли ті, яких навчають, засвоять правила пуску ракети й подачі команд керування нею, інструктор показує правила й прийоми наведення ракети в ціль, керування ракетою в польоті, демонструє вивід ракети на лінію візування й утримання в контурі цілі, після чого переходить до навчання наведення й утримання імітатора ракети в контурі нерухомої цілі.

Потім ті, яких навчають, приступають до виконання вправи. По команді «Вогонь» («Пуск») вони роблять «пуски», подаючи команди керування за допомогою рукоятки пульта оператора, виводять імітатор ракети на лінію візування й намагаються втримувати його тривалий час у контурі цілі (фіксація землі виключена). Таким способом проводяться чотири пуски без обмеження часу втримання імітатора ракети в контурі цілі. П'ятий пуск виконується як заліковий з фіксацією сумарного часу наведення й утримання імітатора ракети в контурі цілі.

Рис. 2. Фігури для навчання пускам ПТУР по нерухомих цілях

При навчанні пускам ПТУР по нерухомим цілям на середніх та великих дальностях виконується проводка ракети по фігурі 1 (мал. 2). По команді інструктора «Вогонь» той, якого навчають, робить «пуск» і проводить імітатор ракети від «а» до «б» по заштрихованій на малюнку смузі, у точці «б» імітатор ракети зупиняється, а потім проводиться у зворотному напрямку; цикли нападу повторюються чотири-п'ять разів; від циклу до циклу швидкість наведення імітатора ракети по контурі фігури повинна збільшуватися (час на виконання вправи скорочується); імітатор ракети не повинен виходити із заштрихованої смуги. При навчанні пускам ПТКР по нерухомим цілям на малих дальностях, а також по рухомих цілях виконується проводка ракети по фігурі 2 (мал. 2); порядок її виконання аналогічний порядку, зазначеному для фігури 1; цикл проводки ракети показаний на фігурі стрілками. З метою закріплення навичок у наведенні ракети в ціль, розташовану на малій дальності, виконується проводка ракети по фігурі 3 (мал. 2).

Надалі проводиться навчання пускам ПТКР по нерухомих та імітованих цілях, що рухаються (при закритій шторці візира оператора), по нерухомих й імітованих цілях, що рухаються, з пере націлюванням ракети, по реальним цілям що з'являються та цілям що рухаються,які позначені мішенями, у тому числі вночі, у протигазі та в інших ускладнених умовах. Із цією метою відпрацьовуються підготовчі вправи по навчанню пускам ПТКР на електронному тренажері.

Процес навчання в ході виконання кожної вправи носить індивідуальний характер і ділиться на два періоди: безпосереднє навчання й тренування. У період навчання та тренувань прививаються та закріпляються навички, необхідні для правильного керування ракетою при пусках по нерухомим цілям та цілям що рухаються з різними швидкостями. У період тренувань ті, яких навчають, удосконалюють свої навички, доводячи їх до автоматизму.

Вправи виконуються серіями по 10 пусків по черзі кожним тим, яких навчають, у групі. По команді інструктора «Вогонь» («Пуск») той, якого навчають, робить пуск імітатора ракети й плавними командами виводить імітатор ракети у вертикальну площину цілі з одночасним невеликим зниженням по тангажу (залежно від початкових умов сходу ракети). Наступна команда для зниження ракети на ціль є продовженням попередньої команди по тангажу, тобто процес наведення повинен бути безперервним, з найбільш доцільним сполученням одночасних команд за курсом і тангажем. При цьому варто звернути увагу на те, щоб той, якого навчають, утримував імітатор ракети якнайближче до центра, тобто щоб процес керування носив стаціонарний характер до кінця польотного часу ракети.

По закінченні пуску інструктор подає команду «Стій» і робить розбір «пуску».

Між серіями «пусків» необхідно робити перерву, щоб ті, яких навчають, мали можливість проаналізувати допущені помилки, усвідомити вказівки інструктора й виконати чергову серію пусків з урахуванням попереднього досвіду. Спочатку виконуються тренувальні серії пусків, потім залікові.

Результати «пусків» оцінюються шляхом визначення частості влучення в контур цілі (мішені). Частість влучення визначається як частка від розподілу кількості влучень у серії пусків на кількість зроблених пусків у серії. Наприклад, зроблено 10 пусків, влучень у ціль - 7, частість влучення - 0,7 (7:10).

Залежно від психофізичних особливостей тих, яких навчають, виконання кожної вправи виробляється доти, поки тим, кого навчають, не буде досягнута стабільна частість влучення на останніх трьох серіях пусків не нижче 0,8. Якщо той, якого навчають, показує стабільну частість влучення не нижче 0,8 після меншої кількості передбачених пусків для кожної вправи, йому дозволяється переходити до відпрацьовування наступної вправи. Перехід до чергової вправи забороняється, якщо той, якого навчають, не досяг стабільної частости влучення, рівної 0,8. У цьому випадку він продовжує виконувати дану вправу (незалежно від кількості пусків) до одержання заданої частости влучення.

Результати виконання вправи звичайно оцінюються: «відмінно», якщо частість влучення не менш 0,9; «добре», якщо частість влучення не менш 0,85; «задовільно», якщо частість влучення не менш 0,8.

Контрольна вправа «стрільби»

Початкове навчання на тренажері закінчується проведенням контрольних «стрільб», які виконуються за умовами, наведеним у табл. 1.

Таблиця №1

№ завдання	Дальність стрільби, м	Вид маневру імітатора цілі	Температура пострілу, С	Швидкість руху цілі, км/год	Початок руху цілі
	1/3 Дмакс	Рівномірний рух	+15		З краю
	Дмін	Рух за програмою	+15		З центру
	5/6 Дмакс	Рівномірний рух	+15	5-0	З краю (зникає)
	1/2 Дмакс	Рівномірний рух	+15		З краю
	Дмакс	Рівномірний рух	+15		З краю (зникає)
	1/3 Дмакс	Рух за програмою	+15		З центру
	2/3 Дмакс	Рівномірний рух	+15		З краю
	1/4 Дмакс	Рівномірний рух	+15		З краю
	Дмін	Лобова проекція	+15		З центру
	1/2 Дмакс	Рух за програмою	+15		З центру
	1/4 Дмакс	Рівномірний рух	+15		З центру
	Дмакс	Рух за програмою	- 40		З центру
	1/3 Дмакс	Лобова проекція	+50		З центру
	Дмін	Нерухома	+15		З центру
	5/6 Дмакс	Рівномірний рух	- 40		З краю

Контрольні «стрільби» проводяться при роботі тренажера в режимі «MB». Загальна кількість «пусків» на контрольних «стрільбах» 30 (завдання на таблиці виконуються двічі),

Оцінка: «відмінно» - 29 влучень; «добре» - 27 влучень; «задовільно» - 25 влучень.

Ті, яких навчають,, що одержали незадовільну оцінку, проходять додатковий курс тренувань в обсязі не менш 100 «пусків», після чого повторно виконують контрольні «стрільби» на тренажері.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ НА ТРЕНАЖЕРАХ ТИПУ 9Ф640 (9Ф619)

На тренажері 9Ф640 можна навчати практично тим же діям, що й на виробі 9К115: переводу виробу з похідного положення в бойове й з бойового в похідне, заряджанню та розряджанню виробу, проведення «пуску» та вирішення вогневих завдань.

До навчання пускам на тренажері приступають після того, як ті, яких навчають, вивчать устрій виробу 9К115 та ознайомляться із устроєм тренажера.

Навчання пускам з використанням тренажера 9Ф640 звичайно включає три етапи:

— перший - прищеплення первісних навичок у наведенні прицільної марки в нерухому, ту що з'являється й рухому ціль та спостереження за рухомою ціллю без обліку часу польоту ракети;

— другий - вироблення твердих навичок у наведенні й утриманні прицільної марки на рухомій цілі з імітацією пуску й обліком польотного часу ракети;

— третій - удосконалення й доведення до автоматизму навичок у наведенні й утриманні прицільної марки на рухомій цілі на різних дальностях з імітацією пуску й обліком польотного часу.

На кожному етапі варто навчати пускам з різних положень для стрільби.

Як цілі можуть бути використані мішені, показані на військовому стрільбищі: машини, що рухаються на танкодромі (автодромі), а також мішені, показані на мініатюр-полігоні.

Розміри мішеней на мініатюр-полігоні повинні бути зменшені відповідно до видимих кутових розмірів на дійсних дальностях.

Навчання пускам проводиться методом виконання підготовчих вправ, які розробляються у підрозділі. Для кожного етапу навчання звичайно розробляється 5-7 вправ (табл. 2).

Таблиця № 2

Номер вправи	Ціль (№ мішені)	Характер цілі	Дальність до цілі, м	Швидкість руху цілі км/год	Кількість наведень („пусків”)	час одного утримання, сек.	Оцінка
Перший етап навчання
а) наведення прицільної марки по нерухомій (що з’являється) цілі
	№12	Нерухома (що з’являється)	1/2 Дмакс
	№14	Нерухома (що з’являється)	Дмакс
	№12	Нерухома (що з’являється)	1/3 Дмакс
б) наведення та утримання прицільної марки на цілі, що рухається
	№12	Рухається фронтально	Дмакс
	№12а	Рухається під кутом	1/3 Д
	№12а	Рухається флангово	Дмакс
Другий етап навчання
Наведення та утримання прицільної марки на цілі, що рухається з імітацією пусків з врахуванням часу польоту ракети
	№12	Нерухома	3/4 Дмакс
	№12	Рухається фронтально	1/2 Дмакс
	№12а	Рухається під кутом	Дмакс
	№14а	Рухається під кутом	1/3 Дмакс
	№12а	Рухається флангово	1/4 Дмакс
Третій етап навчання
Наведення та утримання прицільної марки на цілі, що рухається по місцевості з різними швидкостями та курсовими кутами, з імітацією пуску та обліком часу польоту ракети
	№12	Рухається фронтально	1/2 Дмакс
	№12	Рухається фронтально	3/4 Дмакс
	№12а	Рухаєтьсяпід кутом	Дмакс
	№14а	Рухається флангово	1/2 Дмакс

Примітки: 1. Час наведення й утримання прицільної марки на цілі визначається на кожне тренування керівником заняття, при цьому час наведення повинен поступово скорочуватися, а час утримання збільшуватися.

2. Оцінка за виконання вправи виводиться по кількості правильних наведень (утримань) прицільної марки на цілі у встановлений керівником заняття час. Правильним наведенням (утриманням) уважається сполучення прицільної марки із серединою цілі. Для полегшення контролю в середині цілі наноситься окружність діаметром 0,5 м, за якої не повинна виходити прицільна марка.

При п'ятьох наведеннях («пусках») оцінка звичайно визначається:

«відмінно» - п'ять правильних наведень (утримань);

«добре» - чотири правильних наведення (утримання);

«задовільно» - два правильних наведення (утримання) прицільної марки на цілі.

При десятьох наведеннях («пусках») оцінка звичайно визначається:

«відмінно» - дев'ять правильних наведень (утримань);

«добре» - вісім правильних наведень (утримань);

«задовільно» - сім правильних наведень (утримань) прицільної марки на цілі.

Оцінка за виконання вправи звичайно виводиться по останньому циклі наведень й утримань прицільної марки на цілі на кожному стрілецькому тренуванні.

3. Дмакс - найбільша дальність стрільби.

При навчанні наведенню по нерухомій цілі керівник робить цілевказівку й після доповіді того, якого навчають, «Ціль бачу» подає команду «До наведення приступити», включає секундомір, спостерігає у візир інструктора й контролює точність наведення. Той, якого навчають, наводить зброю в ціль, сполучаючи прицільну марку із серединою цілі, і доповідає: «Готов». Керівник зупиняє секундомір, робить розбір або ставить завдання на наступні дії того, якого навчають,, попередньо збивши наведення зброї.

При навчанні наведенню по цілям що з'являються й рухаються керівник заняття ставить завдання тому, якого навчають,: «Спостерігати в такому-то секторі, при виявленій цілі зробити наведення», подає сигнал на показ (рух) цілі, спостерігає за діями того, якого навчають,, перевіряє за допомогою візира інструктори точність наведення й засікає час від моменту показу (початку руху) цілі до доповіді того, якого навчають, «Готов». Проводячи розбір, керівник нагадує тим, яких навчають,, що основним способом наведення по рухомій цілі є наведення «навздогін» незалежно від напрямку руху цілі.

Навчання втриманню прицільної марки на цілі проводиться в комплексі з наведенням приблизно в такому ж порядку, як і навчання наведенню; при цьому час засікається від початку показу (руху) цілі до моменту виходу прицільної марки за межі окружності в середині мішені діаметром 0,5 м.

При навчанні наведенню й утриманню прицільної марки на цілі з імітацією пуску й обліком польотного часу ракети час засікається від початку показу (рухи) цілі до закінчення польотного часу ракети після виробництва «пуску» (польотний час ракети на різні дальності керівник запам'ятовує або встановлює спеціальну таблицю). При опусканні прицільної марки нижче контуру цілі втримання по команді керівника припиняється.

Процес виконання підготовчої вправи триває до одержання позитивних результатів. Кожна вправа спрацьовується з положення лежачи, з коліна з упору, стоячи з упору та із БТР.

На третьому етапі навчання варто практикувати виконання підготовчих вправ у комплексі з вибором вогневої позиції й переведенням тренажера з похідного положення в бойове як при пусках з місця, так і після пересування, а також одночасний показ декількох цілей і ведення вогню по них.

5. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ НА ТРЕНАЖЕРАХ ТИПУ ТНО

Тренажери типу ТНО (ТНО-7, ТНО-675) призначені для навчання й підтримки навичок навідників-операторів у стрільбі з озброєння бойових машин піхоти (БМП-1, БМП-2) всіма типами боєприпасів і різними способами, без витрати моторесурсів і боєприпасів.

Навчання на тренажерах проводиться методом «електронних пусків» по імітованим цілям.

Тренажери дозволяють вести всебічний контроль за діями тих, яких навчають, у ході виконання ними поставлених завдань.

Керівник заняття, поставивши завдання на виконання вправи, подає команду «До бою» і стежить за переводом тими, яких навчають, озброєння з похідного положення в бойове.

Після доповіді навідника-оператора про готовність до стрільби керівник заняття, перебуваючи у свого пульта, задає програму підготовчої вправи й веде контроль за результатами «стрільби» з гармати, кулемета й ПТКР. Після виконання вправи видає інформацію про результати «стрільби» на робочі місця навідників-операторів і проводить розбір, у якому вказує допущені помилки кожним тим, яких навчають, і вказує як їх усунути. Виконання вправи повторюється до одержання навідником-оператором оцінки не нижче «задовільно».

Характерними помилками, що допускають тими, яких навчають, є:

- невірне визначення вихідних установок для стрільби;

- невірне прицілювання;

- різкий рух рукоятками пульта керування;

- відсутність міцних навичок при переході до стрільби від одного типу снаряда до іншого та від одного виду зброї до іншого

Для підготовки навідників-операторів у навчальних підрозділах на тренажері ТНО-675 передбачається виконання не менш восьми підготовчих вправ, варіанти деяких з них викладені нижче.

Ті, яких навчають, приступають до виконання наступної підготовчої вправи, якщо попередня була виконана з оцінкою не нижче «задовільно».

Після відпрацьовування підготовчих вправ рівень підготовки тих, яких навчають, оцінюється по контрольній вправі.

У частинах, озброєних БМП, підготовчі вправи розробляються командирами підрозділів, залежно від рівня підготовки особового складу. Умови вправ уточнюються щомісяця або перед заняттям.

Методика навчання навідників-операторів на тренажері ТНО-7 аналогічна.

Дата добавления: 2014-11-29