КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
На множник системи. Для аналізу впливу АР на множник системи зафіксуємо ФР
Для аналізу впливу АР на множник системи зафіксуємо ФР. Доцільно прийняти , тобто розглядати синфазні системи (всі елементи антени збуджуються з однаковою початковою фазою). Якщо , то вираз (6.16) набуває вигляд . (6.17) Розглянемо, особливості при різних законах АР. Система з рівномірним амплітудним розподілом Розглянемо синфазну систему з рівномірним АР, тобто систему, для якої (рис. 6.7, а). Це є найпростіші види амплітудного та фазового розподілів і антена з таким АФР є, свого роду, «еталоном», з яким порівнюють антени з іншими видами АФР. Для такої антени вираз (6.17) приймає вигляд , а нормований множник системи . (6.18) Графік нормованого множника системи наведено на рис. 6.7, б. Проведемо аналіз множника системи: 1) множник системи є симетричним відносно осі системи. Форма головного пелюстка подібна сплющенному тороїду, середина якого знаходиться посередині системи. Значення головного максимуму дорівнює довжині системи . Напрямок головного максимуму визначається кутами ; 2) напрямки нулів МС визначаються значеннями кутів ; . . 3) напрямки максимумів бокових пелюсток наближено визначаються кутами, за яких функція |sinΨ| досягає максимумів, тобто , де . (6.19)
Узагальнені кутові координати перших трьох бокових пелюсток дорівнюють . Якщо підставити (6.19) у вираз (6.18), то отримаємо наближені значення рівня бічних пелюсток . Відповідно маємо ; 4) ширина ДС за рівнем половинної потужності визначається шляхом рішення рівняння . Функція дорівнює 0,707, якщо узагальнена кутова координата має значення або . Зазвичай , тобто система має велику спрямованість і синус малого кута, можна тоді замінити значенням кута в радіанах отримаємо повну ширину ДС або . (6.20) Ширина ДС зворотно пропорційна електричній довжині системи ; 5) реальний кут змінюється у межах від до . Згідно цьому робоча область узагальнених кутів (область видимості) визначається нерівністю . (6.67) Ширина цієї області залежить від електричної довжини системи . Оскільки система є синфазною робоча область розміщена симетрично відносно . Якщо =1, то в межах робочої області буде тільки головний пелюсток. Якщо =2, то з обох сторін від головного буде по одному боковому пелюстку. Якщо електрична довжина збільшується, то ширина ДС зменшується, а кількість бокових пелюсток зростає. Коефіцієнт спрямованої дії системи можна визначити з виразу (5.23), якщо врахувати незалежність МС від координати , перейти до узагальненої координати та підставити (6.18), отримаємо . (6.21) Очевидно, що коефіцієнт корисної дії антен з рівномірним АР дорівнює одиниці. Недоліком антен з рівномірним АР є високий рівень бічних пелюсток ДС. Для їх зменшення використовують розподіл амплітуд, який спадає до країв антен. Система з косинусоїдальним амплітудним розподілом
Косинусоїдальний АР описується рівнянням (рис. 6.8). Тоді . Після проведення інтегрування набудемо вираз . (6.22) Максимальне значення досягається за умови і дорівнює .Відповідно, нормований множник буде мати вигляд (6.23) Якщо провести аналіз виразу (6.23) аналогічно аналізу для рівномірного амплітудного розподілу, то отримаємо: 1) ширина МС дорівнюватиме в узагальнених координатах а в реальних ; (6.23) 2) положення нулів визначається за умови , тоді маємо 3) максимуми бічних пелюсток розташовані приблизно посередині між нулями; 4) рівень бічних пелюсток дорівнює або і порівняно з випадком рівномірного АР є невеликим. КСД системи з косинусоїдальним АР дорівнює[] . КСД порівняно з випадком рівномірного АР зменшився на 19 %. Меншим буде і коефіцієнт використання довжини 0,81.
Система з частковим спаданням амплітуди
Розглянемо АР виду (6.25)
де . Значення відповідає рівномірному розподілу, значення – косиносоїдальному. За умови , то АР називають розподілом типу «косинус на п’єдисталі» (рис. 6.9). Якщо підставити вираз (6.25) в (6.17), то можна отримати множник системи у вигляді . (6.26) Максимальне значення множника системи в напрямі Ψ=0 дорівнює . Нормований множник має вигляд . Розглянемо випадок . Нормований множник системи . (6.27) Для данного випадку параметри множника системи визначені в []: а) ширина ДС ; б) рівень перших двох бічних пелюсток або . Якщо нормований множник системи (6.27) підставити (5.23), можна отримати . Окрім розглянутих видів амплітудного розподілу на практиці можливі і інші типи розподілу, як симетричних , так і несиметричних, наприклад, експоненціальне .
Порівняльна характеристика впливу різних видів АР
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 468; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |