Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Прохідний резонатор




Прохідні резонатори (рис. 1.48, 1.62) складаються з відрізка ЛП довжиною l, обмеженого з обох кінців нерезонансними неоднорідностями, наприклад, індуктивними штирями (рис.1.62.а), або індуктивними діафрагмами(рис.1.62.б), що мають реактивну провідність jb = jВ / Y 0.

Таким резонаторам властива невисока добротність. Їх використовують у техніці НВЧ, зокрема, як ланки смугових фільтрів

Рис.1.62
Схему заміщення прохідного резонатора подано на рис. 1.63.

Одержимо вираз для функції робочого ослаблення L, пов’язаної з коефіцієнтом відбиття Г від входу 1 - 1 співвідношенням

Рис.1.63
. (1.50)

Для цього виразимо коефіцієнт відбиття через вхідну провідність резонатора

 

(1.51)

де

(1.52)

Тут y 2 = jb + 1 - відносна провідність навантаження в перерізі 2- 2;

q = 2p l / - електрична довжина резонатора.

Підставивши праву частину виразу (1.52) в співвідношення (1.51), а (1.51) – у (1.50), після перетворень одержимо вираз

L = 1+ [ b cosq(1 - 0,5 b tgq)]2. (1.50.а)

Ослаблення, внесене резонатором на частоті f = f 0(для = 0), дорівнює нулю, тобто L = l, у таких випадках:

· b = 0; неоднорідності немає, отже немає й резонатора;

· cosq(1 - 0,5 b tgq) = 0.

З останньої рівності маємо:

 

Звідси випливає, що , де р= 0,1,2.

Остаточно для резонансної довжини резонатора l одержимо такий вираз:

(1.53)

причому для

Істотно, що, на відміну від хвилевідних резонаторів із суцільними торцевими стінками, прохідні резонатори мають довжину l, відмінну від 0,5 p , через вплив реактивностей неоднорідностей.

За допомогою виразу (1.53) оцінимо, як на мінімальну довжину резонатора впливають реактивні провідності, що обмежують його.

1. Нехай b 0 ® ¥, що відповідає слабкому зв’язку резонатора із зовнішніми лініями. У цьому випадку j ® 0, і довжина l» 0,5 р 0, що узгоджується з виразом (1.36).

2. Якщо резонатор обмежений індуктивними діафрагмами чи штирями (b 0 < 0 та j0 <


0), то його довжина менша, ніж у попередньому випадку, тобто l < р 0/2, де р = 1, 2, 3,....

3. Якщо реактивні провідності мають ємнісний характер (b 0 > 0), то l > р 0/2для р = 1, 2, 3,... . У цьому випадку для визначення довжини l можна брати й р = 0; тоді з виразу (1.53) одержимо l = 0,5 0j0/p. Однак ця довжина може виявитися занадто малою й непридатною для реалізації. Тому частіше вибирають р ³ 1.

4. Якщо b 0 = 0, що буває в разі використання резонансних діафрагм, то j0 = p/2, і довжина резонатора дорівнює непарній кількості чвертей довжин хвиль у хвилеводі: l= (2 р + 1) /4, де p = 0, 1, 2,... .

Зовнішню добротність прохідного резонатора для b>> 1 визначають за допомогою виразу

Звідси випливає, що добротність тим вища, чим більше півхвиль поля вміщується вздовж резонатора, бо при цьому в ньому збільшується запас електромагнітної енергії. Збільшення провідності b 0 неднорідностей зумовлює зменшення зв’язку із зовнішніми колами, що також підвищує добротність.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.