Грошові розрахунки в діяльності підприємств

Р.А. Слав'юк

Тема 3. Грошові кошти та організація розрахунків підприємств

Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.

Аналіз руху грошових засобів показує, як формувалися потоки грошових засобів у минулому, але можливість погасити заборго­ваність залежить від майбутніх потоків грошових засобів, тому не­обхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових по­токів і визначити обсяг необхідного фінансування у наступному році.

Негативний рух грошових потоків означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення, по­зитивний — що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Класифікацію надхо­джень і вибуття грошових засобів наведено на рисунку 1.

Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів от­римує саме з внутрішніх джерел. їх частка становить 60-70% у за­гальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові надходжен­ня згідно з чинною практикою обліку та звітності включають:

- виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;

- виручку від іншої реалізації;

- доходи від позареалізаційних операцій.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг залежить від ос­новної діяльності підприємства, тому на неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень. Від величини виручки за­лежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових пла­тежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в остаточному підсумку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства. Виручка від ре­алізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і покупцями. 12

Фінанси підприємств

Рис. 1. Дескриптивна фінансова модель підприємства

З переходом на ринкові основи господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємств. Пошук фінансових джерел роз­витку підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій з цінними паперами та інші питання

Р.А. Слав'юк

фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансо­вих служб підприємства.

Підприємства, крім основної, отримують доходи від таких ви­дів діяльності:

- придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- вкладення тимчасово вільних коштів на депозит;

- валютні операції;

- пайові внески, часткова участь у діяльності інших підпри­
ємств;

- надання позик;

- лізингові операції.

Доходи від таких видів діяльності мають значну питому вагу у грошових потоках підприємства і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Доходи від фінансо­вих інвестицій справляють прямий, безпосередній вплив на форму­вання балансового прибутку. Основним завданням фінансової служби підприємства є раціональне використання вільних фінансо­вих ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток.

Отже, грошові надходження підприємства відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у ви­робництво вкладення, формуючи доходи і фонди грошових коштів, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, вдосконалення та розширення виробництва.

Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств.

У грошовому обороті підприємств можна виділити такі напрями:

• розрахунки, пов'язані з процесом виробництва;

• розрахунки за результатами діяльності;

• внутрішньогосподарські розрахунки.

Основними для підприємства є надходження грошових коштів від продажу продукції (робіт, послуг), що зараховані на поточні ра­хунки і оприбутковані в касі підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нема­теріальній формі.

Своєчасність надходжень коштів від продажу продукції — важ­ливий момент у господарській діяльності підприємства. По-перше,

Фінанси підприємств

грошові надходження є основним регулярним джерелом коштів підприємства. По-друге, процес кругообороту коштів підприєм­ства закінчується продажем продукції, що означає відновлення ви­трачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення наступного кругообороту*

Від грошових надходжень залежать фінансова стійкість підпри­ємства, стан обігових коштів, розмір прибутку, своєчасність розра­хунків з державними цільовими фондами, кредитними установами.

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукціїї: касовий метод, відповідно до якого надхо­дження від продажу визначають за коштами, які· надійшли на раху­нок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані робо­ти, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей; метод нарахування, відповідно до якого надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.

При виконанні господарських операцій, пов'язаних з продажем продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей, нема­теріальних активів, зобов'язання підприємства щодо розпоряджен­ня отриманими надходженнями в грошовій та іншій формах вини­кають з моменту:

- зарахування коштів від покупця на банківський рахунок
підприємства;

- оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства або
інкасації готівкових коштів у банківській установі, що об­
слуговує підприємство;

- оформлення податкової накладної, що засвідчує факт на­
дання покупцю товарів при розрахунках кредитними або
дебетовими картками та чеками.

При здійсненні товарообмінних (бартерних операцій) зо­бов'язання підприємства виникають з моменту:

- оформлення документа, що засвідчує факт виконання
робіт, послуг;

- оприбуткування товарів;

- оформлення документа, що засвідчує факт отримання за­
мовником робіт, послуг.

* Зятковський І.В. Фінанси підприємства в розрахунках. — Тернопіль: Товариство «Поліграфіст», 1998. — С. 60.

Р.А. Слав'юк

Виконання операцій при ввезенні товарів (робіт, послуг) фіксується з моменту:

оформлення ввізної декларації;

- списання коштів з поточних рахунків замовника в оплату
робіт (послуг);

- оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт
(послуг) нерезидентом.

Рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів взаємопов'язаний. Однак у сукупному грошовому обороті перева­жають безготівкові розрахунки, оскільки вони мають ряд переваг над готівковими. Ці переваги проявляються передусім у приско­ренні розрахунків, в економії витрат, пов'язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням. Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акуму­люється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.

Безготівкові розрахунки не обмежуються лише банківськими операціями. В грошовому обороті можуть мати місце взаємні роз­рахунки. Такі розрахунки, як правило, здійснюються поза банками.

Основою організації безготівкових розрахунків у господарсь­кому обороті України є Інструкція «Про безготівкові розрахунки в національній валюті» затверджена постановою Правління Національного банку №135 від 29. 03. 2001 року, а готівкових — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19. 02. 2001 року, а також Інструкція про ор­ганізацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Позичкові рахунки відкриваються юридичним і фізичним осо­бам у банку. Такі рахунки призначаються для обліку кредиту, який здійснюється шляхом оплати розрахункових документів і перера­хування на поточний рахунок отримувача кредиту відповідно до умов кредитування.

Депозитні рахунки відкриваються на основі депозитного дого­вору між власниками рахунка і установою банку на термін, засте­режений в договорі. Кошти на депозитний рахунок перерахову­ються з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на нього.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають у банк такі документи:

Дата добавления: 2014-11-29