Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Наближений метод розрахунку




6.2.1 Середній діаметр зовнішньої поверхні охолодження корпусу (на рів-

(6.1)

ні половини висоти ребер)

,

де - мінімально допустима відстань від нижньої частини корпусу машини до опорної площини, визначається по [2], = 5 мм.

Підставляємо отримане значення у (6.1)

мм.

6.2.2 Зовнішній діаметр вентилятора

мм;

ширина (довжина) лопатки мм;

кількість лопаток .

6.2.3 Коефіцієнт, що враховує зміну тепловіддачі за довжиною корпусу

машини залежно від його діаметра і частоти обертання

.

6.2.4 Необхідна витрата повітря

(6.2)

,

де са – питома теплоємність повітря, са= 1100Дж/(°С×м3).

Підставляємо отримане значення у (6.2)

м3/с.

6.2.5 Витрата повітря (об’ємна швидкість потоку повітря), яка може бути

забезпечена зовнішнім вентилятором

м3/с.

Необхідно, щоб задовольнялася нерівність

0,025 > 0,02 – умова виконується.

6.2.6 Натиск повітря, що розвивається зовнішнім вентилятором

Па.

 

6.3 Маса двигуна і динамічний момент інерції ротора

6.3.1 Маса ізольованого мідного дроту обмотки статора

кг.

 

6.3.2 Маса алюмінію короткозамкненого ротора

 

,

де ‑ товщина лопатки

мм;

довжина лопатки

мм;

– висота лопатки

мм;

nbl – кількість лопаток, .

Підставляємо отримані значення у (3.24)

кг.

6.3.3 Маса сталі осердь статора і ротора

кг.

6.3.4 Маса ізоляції статора

(3.25)

де – середня ширина паза статора

мм.

Підставляємо отримане значення у (3.25)

кг.

6.3.5 Маса конструкційних матеріалів двигуна

кг.

6.3.6 Маса двигуна

кг.

6.3.7 Динамічний момент інерції ротора

кг×м2.

 

7 ОПИС КОНСТРУКЦІЇ АСИНХРОННОГО ДВИГУНА

 

7.1 Конструкція двигуна

7.1.1 Асинхронний двигун складається з двох основних частин: нерухомої частини – статора і обертової частини – короткозамкненого ротора, які розділені повітряним проміжком.

Статор складається із осердя (у пази якого укладена обмотка) і корпуса. Вид асинхронного двигуна у розрізі показаний на рисунку 7.1

 
 
3


2
4
1

 

1 – корпус, 2 – статор, 3 – обмотка, 4 – ротор

Рисунок 7.1 – Двигун у розрізі

 

Для зменшення втрат на вихрові струми і гістерезис (перемагнічування) осердя статора і ротора шихтується (набирається) з окремо відштампованих листів електротехнічної сталі марки 2013 за ГОСТ 2142.0. Пакети листів пресують, а потім скріплюють скобами.

Пази осердя статора ізолюються, і в них укладається трифазна одношарова концентрична обмотка статора з круглого мідного ізольованого провідника, класу нагрівостійкості F за ГОСТ 8865.

Станина відливається з алюмінієвого сплаву марки А2 за ГОСТ 2685 разом з охолоджуючими ребрами, коробкою виводів і лапами, що служать для кріплення асинхронного двигуна до фундаменту.

Обмотане осердя статора запресовується в попередньо нагріту станину.

Ротор складається з вала, на який напресовано шихтоване осердя ротора. В пази осердя залита алюмінієва короткозамкнена обмотка.

Вал ротора виготовляється з круглої пруткової вуглецевої сталі марки 45 за ГОСТ 1050.

Осердя ротора виконується зі скосом пазів, в які заливається коротко-замкнена обмотка у виді стрижнів разом з короткозамкненим кільцем і лопатками з алюмінію марки А5 за ГОСТ 11069.

Попередньо нагріту бочку ротора напресовують на вал. Потім на вал ротора напресовують шарикопідшипники радіальні однорядні за ГОСТ 8338.

Ротор вставляється до розточки статора і закріплюється з двох сторін підшипниковими щитами, які прикручуються болтами до станини. Підшипникові щити відливаються з алюмінієвого сплаву А2.

На неробочий кінець валу кріпиться вентилятор, відлитий із алюмінію, і закривається кожухом вентилятора, який у свою чергу, прикручується гвинтами до станини.

На корпусі є заземлювальні болти, а також табличка з паспортними даними двигуна.

Коробка виводів із клемником герметично закривається кришкою. У цій коробці виводів встановлені штуцери, що служать для безпечної експлуатації асинхронного двигуна.

 

8 МЕХАНІЧНИИЙ РОЗРАХУНОК

8.1 Вихідні дані та зауваження щодо розрахунку вала

8.1.1 Вихідними даними для розрахунку вала є розміри ротора, отримані

при електромагнітному розрахунку і конструктивній проробці двигуна. В практиці проектування розміри виступаючого кінця вала двигунів загального призначення вибираються за ГОСТ 18709 і ГОСТ 20839. У свою чергу, залежно від діаметра , вибирають розміри шпонки і , а також висоту паза для неї. Розміри шпонок, а відповідно і пазів для них, які встановлені ГОСТ 8788.

 

 

Рисунок 8.1 – Кінець вала

 

При номінальному моменті MN = 7,52 Н∙м, приймаються такі попередні розміри валу(показані на рис.8.1 і рис.8.2):

= 40 мм; hnbk =3,5 мм; x1 = y1 = 7,0 мм;

dа = 18 мм; bbk =6 мм; x2 = y2 = 87,5 мм;

dc = 26 мм; hbk = 6 мм; c = 44,0 мм;

db = 20 мм; lbear = 175 мм; z1 = 20 мм;

 

8.2 Розрахунок вала на жорсткість

8.2.1 Розрахунок вала виконується за схемою, яка подана на рисунку 8.2

 

 

Рисунок 8.2 – Розрахункова схема вала асинхронного двигуна

 

8.2.2 Сила тяжіння осердя ротора з обмоткою і ділянкою вала на довжині сердечника

Н.

8.2.3 Прогин вала під дією сили на ділянці, відповідній середині пакету осердя

(8.1)

,

де − модуль пружності сталі, = Па;

− відстань проміж умовними центрами підшипників, lbear = 175 мм;

а, b – частки від середини пакета осердя ротора, a = b= 87,5мм.

Sa і Sb величини, які визначаються підсумовуванням значень останніх стовпчиків таблиці 8.1, тобто

мм-1,

Підставляємо отримані значення у (8.1)

мм.

 

Таблиця 8.1 – Розрахункові дані для визначення величини Sa і Sb

i di, мм , мм4 yi, мм , мм3 , мм3 , мм-1
      7,0     0,053
    22420,4 87,5 647214,6 646998,6 28,86

 

8.2.4 Радіальне зусилля передачі на виступаючий кінець вала двигуна

(8.2)

,

де − коефіцієнт, залежний від способу сполучення двигуна з приводним механізмом, = 1,8;

– радіус обводу на якому розташовані елементи, що передають зусилля, = 56 мм;

Підставляємо отримані значення у (8.2)

Н.

8.2.5 Прогин вала під дією сили посередині осердя

(8.3)

,

де – відстань за рис.8.2, яка відраховується від кінця полумуфти,

= 44,0 мм;

– величина, яка визначається підсумовуванням значень останнього стовпчика таблиці 8.2

мм-2.

 

Підставляємо отримані значення у (8.3)

мм.

 

Таблиця 8.2 – Розрахункові дані для визначення величини

i di, мм , мм4 , мм2 , мм2 , мм-2
          0,0088
    22420,38 7482,2 7446,2 0,332

 

8.2.6 Початковий розрахунковий ексцентриситет осердя ротора , що

виникає через нерівномірність повітряного проміжку і прогин вала під дією

сил і

(8.4)

,

де = 0,15при d < 0,5 мм.

Підставляємо отримане значення у (8.4)

мм.

8.2.7 При зсуві осердя на величину виникає початкова сила одностороннього магнітного тяжіння

Н.

8.2.8 Додатковий прогин вала від дії сили

мм.

8.2.9 Сталий прогин вала під дією сил магнітного тяжіння

(8.5)

,

де .

Підставляємо отримане значення у (8.5)

мм.

8.2.10 Сумарний прогин вала посередині ротора у найгіршому разі

мм.

Для забезпечення нормальної роботи асинхронного двигуна необхідно, щоб

– умова виконується.

8.2.11 Сила тяжіння сполучного пристрою

(8.6)

,

де – маса сполучного пристрою, визначається по [2], = 1,06 кг.

Підставляємо отримане значення у (8.6)

Н.

8.2.12 Прогин від сили тяжіння пружної муфти

мм.

8.2.13 Перша критична частота обертання двигуна з достатнім

ступенем точності може бути знайдена за формулою

об/хв.

Другим критерієм жорсткості вала є забезпечення умови ,

– умова виконується.

 

8.3 Розрахунок вала на міцність

8.3.1 Розрахунок вала проводимо на ділянці с в найбільш навантаженому перерізі Г-Г (див. рис.8.2) виступаючого кінця вала, зменшеному на висоту канавки шпонки.

У даному перерізі вала згинальний момент на ділянці c

(8.7)

,

де – коефіцієнт допустимого перенавантаження двигуна, визначається

по [2], = 2;

z 1– відстань (рис.8.2), яку відраховують від кінця полумуфти, z 1 = 20 мм.

Підставляємо отримані значення у (8.7)

Н×м.

8.3.2 Момент крутний

Н×м.

8.3.3 Момент опору при згинанні

мм3.

8.3.4 При сумісній дії згину і кручення зведена механічна напруга

Па.

 

8.4 Вихідні зауваження щодо вибору підшипників

8.4.1 У відносно малих машинах з h ≤ 160 – 200 мм обидва підшипники кулькові

радіальні однорядні з захисними шайбами за ГОСТ 7242. Радіальні підшипники можуть сприймати як радіальне, так і осьове (аксіальне) навантаження, яке не перевищує 70 % невикористаного радіального навантаження. При дотриманні цієї умови машини з шарикопідшипниками можуть працювати як з горизонтальним, так і вертикальним розташуванням вала.

 

8.5 Розрахунок підшипників кочення

8.5.1 Обираємо підшипник 180204 за ГОСТ 7242

1) внутрішній діаметр = 20 мм;

2) зовнішній діаметр = 47 мм;

3) ширина = 14 мм;

4) радіус закруглення обойми = 1,5 мм;

5) динамічна вантажопідйомність = 9800 H;

6) статична вантажопідйомність = 6200 H;

7) гранична частота обертання підшипника = 12500 об/хв.;

8.5.2 Найбільше радіальне навантаження на підшипники А і В (рис.8.2)

Н,

Н.

8.5.3 Для асинхронного двигуна з горизонтальним розташуванням вала у

багатьох випадках можна не враховувати аксіальне навантаження. Але в даному проекті, приймемо, що аксіальне навантаження викликане осьовим магнітним тяжінням осердь ротора і статора, яке виникає через їхній взаємний зсув, і складає,

Н.

(8.8)

8.5.4 Динамічне зведене навантаження для шарикопідшипника однорядного радіального

,

– коефіцієнт урахування характеру навантаження двигуна, який визначається по [2], = 1,5.

Підставляємо отримане значення у (8.8)

Н.

8.5.5 Необхідна динамічна вантажопідйомність шарикопідшипника

(8.9)

,

де – розрахунковий термін служби (довговічність) підшипника, який приймаємо = 15000 годин;

– найбільша робоча частота обертання машини, яка для асинхронного двигуна може бути прийнята рівною і не повинна перевищувати граничного значення , nmax = 1000 об/хв.

Підставляємо отримані значення у (8.9)

Н.

Знайдене розрахункове значення не повинне перевищувати значення підшипника. Отже, відповідно 6213,7 H < 9600 Н – умова виконується.

 

 

висновки

 

Відповідно до технічного завдання було спроектовано асинхронний двигун з такими вихідними даними:

1) номінальна потужність 0,75 кВт;

2) номінальна лінійна напруга 220 В;

3) синхронна частота обертання 1000 об/хв;

4) коефіцієнт потужності 0,71;

5) коефіцієнт корисної дії 0,7.

В процесі виконання завдання розроблені технічні умови на двигун, що проектується. Вибрані головні розміри двигуна. Спроектовано статор двигуна. Для осердя статора використовується електротехнічна сталь марки 2013 і провідник для обмотки статора марки ПЭТ-155. Запропоновані трапецеїдальна форма паза статора і овальна форма паза ротора, що дозволило покращити пускові характеристики двигуна і коефіцієнт заповнення паза статора.

Отримані високі значення коефіцієнта корисної дії і коефіцієнта потужнос-

ті cos φ. Робочі характеристики відповідають умовам технічного завдання.

Проведено аналіз магнітного поля асинхронного двигуна в різних режимах роботи з використанням методу кінцевих елементів.

Спроектований двигун відповідає умовам техніки безпеки і охорони навколишнього середовища.

При впровадженні спроектованого асинхронного двигуна у виробництво очікується економічний ефект 28,89 грн.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

 

Перелік джерел, на які надані посилання у тексті

1 Гольдберг О. Д., Гурин Я. С., Свириденко И. С. Проектирование электрических машин: Учеб. для втузов / под ред. О. Д. Гольдберга. 2-е изд., перераб. и доп – М.: Высш. шк., 2001. – 430c.

2 Мілих В.І. Проектування трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора: навч. посібник [для студ. електротехн. спеціальностей] / Мілих В.І. – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. – 96 с.

3 Закон України «Об охране труда» від 20.11.02.

4 Закон України «Про охорону навколишнього середовища»,– Введ.25.06.91 із змінами та доповненнями 2004р.

5 ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.– Введен 01.01.89.

6 СНиП 2.0.405-91. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование.– М: Стройиздат, 1991. – 64с.

7 ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.– Введен 01.07.91.

8 ГОСТ 12.1.038-81. ССБТ. Электробезопасность. Предельнодопустимые значения напряжений прикосновения и токов.– Введен з 01.07.83.

9 ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление.– Введен 01.07.82.

10 ДБН В 1.1.7.02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва.– Введен 01.05.02.

11 Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках – М.: Энергия, 1979. – 150с.

12 СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.– М: Стройиздат, 1991-16с.

 

 

Перелік джерел, на які нема посилань у тексті

13 Мілих В.І., Шавьолкін О.О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред. В.І.Мілих.– К.: «Каравела», 2007.– 688 с.

14 Антонов М.В.«Ремонт низковольтных электрических машин: Учеб. пособие» – М.:Высш. шк.,1988. – 160с.

15 Юхимчук В. Д. «Технология производства электрических машин»: Уч. пос./ в 2-х кн. Кн.1. – Х.: - Тимченко, 2006. – 560с.: ил., табл.. Кн.2.: - Х.:.: – Тимченко, 2006. – 560с.: ил., табл.

16 «Методические указания по экономическому обоснованию дипломных проектов для специальности 7.092201» / Сост. Кобелев В.Н. – Харьков.: НТУ «ХПИ», 2003. – 13с.

17 Охрана труда: Учеб. для студентов вузов / Князевский Б.А., Долин П.А., Марусова Т.М. и др.; Под ред. Князевского Б.А. – 2-е издание, перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 325с.

18 Методические указания по выполнению раздела дипломных проектов «Функционально-стоимостный анализ и экономическое обоснование принимаемых технических решений» для студентов специальности 0601 «Электрические машины» и 0605 «Электрические аппараты» / Сост. Гаврись А.Н. – Харьков: ХПИ, 1988. – 33с.

19 Методические указания по выполнению раздела «Охрана труда и окружающей среды» в дипломных проектах для студентов электромашиностроительного факультета / Сост. Беляева Л.И., Сапунов И.Н. – Харьков: ХПИ, 1988. – 12с.

20 СТВУЗ–ХПИ–3.01–2006 Текстовые документы в сфере учебного процесса. Общие требования к выполнению.

 

ДОДАТОК А

 

Результати розрахунку асинхронного двигуна

з короткозамкненим ротором

на ЕОМ

 

 

Исходные данные для проектирования

----------------------------------

Номинальный режим работы S1

Номинальная полезная мощность,кВт P2=.75

Количество фаз статора M1= 3

Способ соединения фаз статора З/Т

Частота сети,Гц FC= 50

Номинальное линейное напряжение,В U= 220

Синхронная частота вращения,об/мин N1= 1000

Количество пар полюсов P= 3

Степень защиты IP44

Исполнение по способу монтажа IM1001

Способ охлаждения IC0141

Климатические условия УЗ

 

 

ЧАСТЬ 1

 

Выбор главных размеров

 

Главные размеры

 

Высота оси вращения,мм H= 80

Наружный диаметр сердечника статора,мм DS= 131

Внутренний диаметр сердечника статора,мм D1= 92

Предварительное значение COS(fi) CF=.68

Предварительное значение КПД CP=.7

Коэффициент ЭДС КN=.94

Расчетная мощность,кВт PP= 1481.092

Предварительная линейная нагрузка,А/см A1= 210

Предварительная индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8

Обмоточный коэф-т KO=.9664045

Расчетная длина машины,мм L1= 94

Отношение длины к диаметру L= 1.021739

 

Сердечник статора

 

Марка стали 2013

Толщина стали,мм 0.5

Коэф-т заполнения стали 0.97

Число пазов на полюс и фазу Q1= 2

Число пазов статора Z1= 36

Сердечник ротора

Марка стали 2013

Толщина стали,мм 0.5

Коэф-т заполнения стали 0.97

Воздушный зазор,мм D=.25

Наружный диаметр ротора,мм DR= 91.5

Внутренний диаметр ротора,мм D2= 30

Расчетная длинна ротора,мм L2= 94

Число пазов ротора Z2= 28

 

Часть 2

 

Проектирование статора

 

Выбираем однослойную концентрическую всыпную

обмотку статора с диаметральным шагом

Паз статора-трапецеидальный,полузакрытый

 

 

Общие параметры обмотки статора

 

Обмоточный коэф-т KO=.9664045

Шаг обмотки по пазам Y1= 6

Магнитный поток,Вб FD= 2.328296E-03

Число проводников в пазу N= 69

Число параллельных ветвей A= 1

Число витков фазы W1= 414

Индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8076884

Предварительное значение тока фазы статора,А I1= 2.387319

Линейная нагрузка,А/см A1= 205.279

Индукция в зубце статора,Тл BZ= 1.95

Индукция в спинке статора,Тл BC= 1.6

 

 

Обмотка и паз статора

 

Зубцовое деление статора,мм T1= 8.024445

Ширина зубца статора,мм B1= 3.426514

Высота паза статора,мм HP= 11.52026

Большая ширина паза статора,мм BB= 6.607576

Меньшая ширина паза статора,мм BM= 4.876446

Ширина шлица паза статора,мм SS= 2.683282

Диаметр изолированного провода,мм DI=.675

Диаметр неизолированного провода,мм DN=.62

Поперечное сечение провода,мм^2 PS=.302

Количество элементарных проводников C= 1

Коэф-т заполнения паза KZ=.7564648

Высота спинки статора,мм HC= 7.979739

Плотность тока обмотки статора,А/мм^2 J1= 7.905029

Тепловой фактор,А^2/см*мм^2 AJ= 1622.736

Средняя длина лобовой части обмотки,мм LK= 100.5975

Средняя длина витка обмотки,мм LS= 389.1949

Длина витка лобовой части обмотки,мм VL= 36.54605

 

 

Часть 3

 

Паз ротора овальный полузакрытый,клетка литая

 

Размеры паза ротора

 

Высота паза,мм HR= 16

Меньший радиус паза ротора,мм RM=.9503773

Больший радиус паза ротора,мм RB= 2.136782

Расстояние между центрами радиусов,мм H5= 12.36284

Площадь сечения стержня,мм^2 SC= 43.74586

Высота спинки ротора,мм RS= 18.77

Зубцовое деление ротора,мм T2= 10.26107

Ширина зубца,мм ZB= 5.340044

Индукция в спинке ротора,Тл BR=.6802121

Инукция в зубце ротора,Тл ZZ= 1.6

 

Размеры короткозамыкающего кольца

 

Сечение КЗ кольца,мм^2 SK= 81.65895

Высота КЗ кольца,мм KH= 19.2

Длинна КЗ кольца,мм KL= 4.25307

Средний диаметр КЗ кольца,мм SD= 72.3

Поверочный расчет двигателя

 

ЧАСТЬ 4

 

Расчет магнитной цепи

 

Коэф-т воздушного зазора KD= 1.407789

Коэф-т насыщения магнитной цепи NK= 1.296934

Намагничивающий ток,А IM= 1.636527

Намагничивающий ток,о.е IE=.6855084

ЭДС холостого хода,В E= 206.8

Главное индуктивное сопротивление,Ом XM= 126.3652

Главное индуктивное сопротивление,о.е. XO= 1.371245

Индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8076884

Индукция в зубце статора,Тл BZ= 1.95

Индукция в спинке статора,Тл BC= 1.6

Индукция в зубце ротора,Тл ZZ= 1.6

Индукция в спинке ротора,Тл BR=.6802121

 

 

ЧАСТЬ 5

 

Параметры обмоток двигателя

 

Параметры обмотки статора

 

Активное сопротивление фазы,Ом R1= 9.360212

Активное сопротивление фазы,о.е. RO=.1015719

Коэф-т пазовой проводимости SP= 1.156381

Коэф-т лобовой проводимости SL=.5048175

Полный коэф-т проводимости обмотки PC= 5.486322

Индуктивное сопротивление фазы,Ом X1= 11.6382

Индуктивное сопротивление фазы,о.е. XS=.4245003

 

 

Параметры обмотки ротора

 

Активное сопротивление клетки стержня,Ом RC= 7.958424E-05

Сопротивление КЗ колец,Ом RK= 1.687229E-05

Коэф-т приведения сопротивлений K1= 71431.48

Активное сопротивление обмотки,Ом R2= 6.890032

Активное сопротивление обмотки,о.е. R0= 7.476683E-02

Коэф-т пазовой проводимости RP= 1.691394

Коэф-т дифференциальной проводимости RD= 3.17467

Коэф-т проводимости КЗ кольца KK=.1571632

Коэф-т проводимости скоса пазов R7= 1.447165

Полная проводимость обмотки PR= 6.470392

Индуктивное сопротивление обмотки,Ом X2= 17.1611

Индуктивное сопротивление обмотки,о.е. XR=.1862228

Ток ротора,А I2= 152.2775

 

 

Параметры преобразованной схемы замещения

 

Коэф-т рассеяния статора P1= 9.209972E-02

Коэф-т сопротивления статора KS= 9.359984E-02

Преобраз-е активное сопротивление статора,Ом SR= 12.91709

Преобраз-е активное сопротивление ротора,Ом RR= 11.43966

Преобраз-е индуктивное сопротивление ротора,Ом XX= 20.64705

 

 

ЧАСТЬ 6

 

Режим холостого хода

 

Масса стали зубцов статора,кг MZ= 1.010675

Масса спинки статора,кг MC= 2.192245

Потери в стали зубцов статора,Вт P4= 16.9096

Потери в спинке статора,Вт P5= 24.69345

Суммарные потери в сердечнике статора,

включающие добавочные потери в стали,Вт P6= 53.95704

Механические потери,Вт P7= 2.944999

Ток холостого хода,А I0= 1.597569

Коэф-т мощности при Х.Х. C0=.1465557

 

 

Номинальный режим

 

Добавочные потери при ном. нагрузке,Вт PD= 5.357143

Механическая мощность двигателя,Вт PM= 758.3021

Приведенный ток ротора,А I2= 1.399553

Скольжение,о.е. S= 8.142974E-02

Фазный ток статора,А I1= 2.305746

Плотность тока в обмотке статора,А/мм^2 J1= 7.634921

Линейная нагрузка ротора,А/см A2= 130.1705

Ток в стержне ротора,А IS= 127.1621

Ток в КЗ кольце,А IK= 192.601

Коэф-т мощности CF=.706254

Электрические потери в обмотке статора,Вт MS= 206.0198

Электрические потери в обмотке ротора,Вт MR= 67.22224

Суммарные потери в двигателе,Вт P8= 330.1441

Подводимая мощность,Вт P9= 1080.144

Коэф-т полезного действия,о.е. CP=.6943518

Полезная мощность,Вт P2= 746.2698

 

 

Рабочие характеристики

 

P2 P1 I1 КПД COS(fi) S

 

.09375 250.7751 1.601185.373841.2359077 7.874223E-03

.1875 350.0429 1.626628.5356486.3244008 1.594782E-02

.28125 454.0247 1.674622.6194597.4088549 2.454006E-02

.375 563.3975 1.746447.6656047.4865523.0337656

.46875 679.0719 1.843318.6902804.5556397 4.378052E-02

.5625 802.3206 1.96678.7010913.6152324 5.480652E-02

.65625 935.0197 2.11936.7018569.6652738 6.717643E-02

.75 1080.144 2.305746.6943518.706254 8.142974E-02

.84375 1242.97 2.535377.6788175.7388861 9.854709E-02

.9375 1434.814 2.830246.6533949.7637329.1206919

 

 

ЧАСТЬ 7

 

Пусковой ток,пусковой и максимальный моменты

 

Кратность максимального момента KM= 2.462925

Максимальное скольжение SM=.24289

Пусковой ток двигателя,А IP= 8.079161

Кратность пускового тока KI= 3.503925

Кратность пускового момента KP= 1.998582

 

ЧАСТЬ 8

 

Тепловой и вентиляционный расчет

 

Превышение темп.внутренней поверхности

активной части статора над темп. воздуха

внутри машины,град.с TP= 1.331044E-04

Перепад темп. в изоляции паза,град.с TI= 1.426794

Превыш-е темп. лобовых частей над темп.

воздуха внутри машины,град.с TL= 3.379471E-04

Перепад темп. в изол-и лобовых частей,град.с TK= 2.732098E-05

Среднее превышение темп. обм-ки над темп.

воздуха внутри машины,град.с TS=.6894639

Среднее прев-е темп. воздуха внутри машины

над темп. наружного воздуха,град.с TV= 6.908182E-04

Среднее прев-е темп. обмотки над темп.

наружного воздуха,град.с TJ=.6901547

Необходимый расход воздуха,м^3/с V= 362.7527

Расход воздуха,обеспечиваемый наружным

вентилятором,м^3/с VV=.02025

Напор воздуха,развиваемый ввентилятором,Па HH= 27.675

Должно выполняться условие VV>V

 

 

ЧАСТЬ 9

 

Масса двигателя и динамический момент ротора

 

Масса изолированных проводов обмотки статора,кг MQ= 1.335745

Масса алюминия КЗ ротора,кг MA=.4190064

Масса стали серд-ка статора и ротора,кг MC= 6.791627

Масса изоляции статора,кг MI= 5.577321E-02

Масса конструкционных материалов,кг MK= 6.588108

Масса двигателя,кг MD= 15.19026

Динамический момент,кг*м^2 JD= 4.282778E-03

 

 

Рисунок А1 – Робочі характеристики асинхронного двигуна




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 587; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.472 сек.