КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Наближений метод розрахунку
6.2.1 Середній діаметр зовнішньої поверхні охолодження корпусу (на рів-
ні половини висоти ребер) , де - мінімально допустима відстань від нижньої частини корпусу машини до опорної площини, визначається по [2], = 5 мм. Підставляємо отримане значення у (6.1) мм. 6.2.2 Зовнішній діаметр вентилятора мм; ширина (довжина) лопатки мм; кількість лопаток . 6.2.3 Коефіцієнт, що враховує зміну тепловіддачі за довжиною корпусу машини залежно від його діаметра і частоти обертання . 6.2.4 Необхідна витрата повітря
, де са – питома теплоємність повітря, са= 1100Дж/(°С×м3). Підставляємо отримане значення у (6.2) м3/с. 6.2.5 Витрата повітря (об’ємна швидкість потоку повітря), яка може бути забезпечена зовнішнім вентилятором м3/с. Необхідно, щоб задовольнялася нерівність 0,025 > 0,02 – умова виконується. 6.2.6 Натиск повітря, що розвивається зовнішнім вентилятором Па.
6.3 Маса двигуна і динамічний момент інерції ротора 6.3.1 Маса ізольованого мідного дроту обмотки статора кг.
6.3.2 Маса алюмінію короткозамкненого ротора , де ‑ товщина лопатки мм; – довжина лопатки мм; – висота лопатки мм; nbl – кількість лопаток, . Підставляємо отримані значення у (3.24) кг. 6.3.3 Маса сталі осердь статора і ротора кг. 6.3.4 Маса ізоляції статора
де – середня ширина паза статора мм. Підставляємо отримане значення у (3.25) кг. 6.3.5 Маса конструкційних матеріалів двигуна кг. 6.3.6 Маса двигуна кг. 6.3.7 Динамічний момент інерції ротора кг×м2.
7 ОПИС КОНСТРУКЦІЇ АСИНХРОННОГО ДВИГУНА
7.1 Конструкція двигуна 7.1.1 Асинхронний двигун складається з двох основних частин: нерухомої частини – статора і обертової частини – короткозамкненого ротора, які розділені повітряним проміжком. Статор складається із осердя (у пази якого укладена обмотка) і корпуса. Вид асинхронного двигуна у розрізі показаний на рисунку 7.1
1 – корпус, 2 – статор, 3 – обмотка, 4 – ротор Рисунок 7.1 – Двигун у розрізі
Для зменшення втрат на вихрові струми і гістерезис (перемагнічування) осердя статора і ротора шихтується (набирається) з окремо відштампованих листів електротехнічної сталі марки 2013 за ГОСТ 2142.0. Пакети листів пресують, а потім скріплюють скобами. Пази осердя статора ізолюються, і в них укладається трифазна одношарова концентрична обмотка статора з круглого мідного ізольованого провідника, класу нагрівостійкості F за ГОСТ 8865. Станина відливається з алюмінієвого сплаву марки А2 за ГОСТ 2685 разом з охолоджуючими ребрами, коробкою виводів і лапами, що служать для кріплення асинхронного двигуна до фундаменту. Обмотане осердя статора запресовується в попередньо нагріту станину. Ротор складається з вала, на який напресовано шихтоване осердя ротора. В пази осердя залита алюмінієва короткозамкнена обмотка. Вал ротора виготовляється з круглої пруткової вуглецевої сталі марки 45 за ГОСТ 1050. Осердя ротора виконується зі скосом пазів, в які заливається коротко-замкнена обмотка у виді стрижнів разом з короткозамкненим кільцем і лопатками з алюмінію марки А5 за ГОСТ 11069. Попередньо нагріту бочку ротора напресовують на вал. Потім на вал ротора напресовують шарикопідшипники радіальні однорядні за ГОСТ 8338. Ротор вставляється до розточки статора і закріплюється з двох сторін підшипниковими щитами, які прикручуються болтами до станини. Підшипникові щити відливаються з алюмінієвого сплаву А2. На неробочий кінець валу кріпиться вентилятор, відлитий із алюмінію, і закривається кожухом вентилятора, який у свою чергу, прикручується гвинтами до станини. На корпусі є заземлювальні болти, а також табличка з паспортними даними двигуна. Коробка виводів із клемником герметично закривається кришкою. У цій коробці виводів встановлені штуцери, що служать для безпечної експлуатації асинхронного двигуна.
8 МЕХАНІЧНИИЙ РОЗРАХУНОК 8.1 Вихідні дані та зауваження щодо розрахунку вала 8.1.1 Вихідними даними для розрахунку вала є розміри ротора, отримані при електромагнітному розрахунку і конструктивній проробці двигуна. В практиці проектування розміри виступаючого кінця вала двигунів загального призначення вибираються за ГОСТ 18709 і ГОСТ 20839. У свою чергу, залежно від діаметра , вибирають розміри шпонки і , а також висоту паза для неї. Розміри шпонок, а відповідно і пазів для них, які встановлені ГОСТ 8788.
Рисунок 8.1 – Кінець вала
При номінальному моменті MN = 7,52 Н∙м, приймаються такі попередні розміри валу(показані на рис.8.1 і рис.8.2): lо = 40 мм; hnbk =3,5 мм; x1 = y1 = 7,0 мм; dа = 18 мм; bbk =6 мм; x2 = y2 = 87,5 мм; dc = 26 мм; hbk = 6 мм; c = 44,0 мм; db = 20 мм; lbear = 175 мм; z1 = 20 мм;
8.2 Розрахунок вала на жорсткість 8.2.1 Розрахунок вала виконується за схемою, яка подана на рисунку 8.2
Рисунок 8.2 – Розрахункова схема вала асинхронного двигуна
8.2.2 Сила тяжіння осердя ротора з обмоткою і ділянкою вала на довжині сердечника Н. 8.2.3 Прогин вала під дією сили на ділянці, відповідній середині пакету осердя
, де − модуль пружності сталі, = Па; − відстань проміж умовними центрами підшипників, lbear = 175 мм; а, b – частки від середини пакета осердя ротора, a = b= 87,5мм. Sa і Sb – величини, які визначаються підсумовуванням значень останніх стовпчиків таблиці 8.1, тобто мм-1, Підставляємо отримані значення у (8.1) мм.
Таблиця 8.1 – Розрахункові дані для визначення величини Sa і Sb
8.2.4 Радіальне зусилля передачі на виступаючий кінець вала двигуна
, де − коефіцієнт, залежний від способу сполучення двигуна з приводним механізмом, = 1,8; – радіус обводу на якому розташовані елементи, що передають зусилля, = 56 мм; Підставляємо отримані значення у (8.2) Н. 8.2.5 Прогин вала під дією сили посередині осердя
, де – відстань за рис.8.2, яка відраховується від кінця полумуфти, = 44,0 мм; – величина, яка визначається підсумовуванням значень останнього стовпчика таблиці 8.2 мм-2.
Підставляємо отримані значення у (8.3)
мм.
Таблиця 8.2 – Розрахункові дані для визначення величини
8.2.6 Початковий розрахунковий ексцентриситет осердя ротора , що виникає через нерівномірність повітряного проміжку і прогин вала під дією сил і
, де = 0,15при d < 0,5 мм. Підставляємо отримане значення у (8.4) мм. 8.2.7 При зсуві осердя на величину виникає початкова сила одностороннього магнітного тяжіння Н. 8.2.8 Додатковий прогин вала від дії сили мм. 8.2.9 Сталий прогин вала під дією сил магнітного тяжіння
, де . Підставляємо отримане значення у (8.5) мм. 8.2.10 Сумарний прогин вала посередині ротора у найгіршому разі мм. Для забезпечення нормальної роботи асинхронного двигуна необхідно, щоб – умова виконується. 8.2.11 Сила тяжіння сполучного пристрою
, де – маса сполучного пристрою, визначається по [2], = 1,06 кг. Підставляємо отримане значення у (8.6) Н. 8.2.12 Прогин від сили тяжіння пружної муфти мм. 8.2.13 Перша критична частота обертання двигуна з достатнім ступенем точності може бути знайдена за формулою об/хв. Другим критерієм жорсткості вала є забезпечення умови , – умова виконується.
8.3 Розрахунок вала на міцність 8.3.1 Розрахунок вала проводимо на ділянці с в найбільш навантаженому перерізі Г-Г (див. рис.8.2) виступаючого кінця вала, зменшеному на висоту канавки шпонки. У даному перерізі вала згинальний момент на ділянці c
, де – коефіцієнт допустимого перенавантаження двигуна, визначається по [2], = 2; z 1– відстань (рис.8.2), яку відраховують від кінця полумуфти, z 1 = 20 мм. Підставляємо отримані значення у (8.7) Н×м. 8.3.2 Момент крутний Н×м. 8.3.3 Момент опору при згинанні мм3. 8.3.4 При сумісній дії згину і кручення зведена механічна напруга Па.
8.4 Вихідні зауваження щодо вибору підшипників 8.4.1 У відносно малих машинах з h ≤ 160 – 200 мм обидва підшипники кулькові радіальні однорядні з захисними шайбами за ГОСТ 7242. Радіальні підшипники можуть сприймати як радіальне, так і осьове (аксіальне) навантаження, яке не перевищує 70 % невикористаного радіального навантаження. При дотриманні цієї умови машини з шарикопідшипниками можуть працювати як з горизонтальним, так і вертикальним розташуванням вала.
8.5 Розрахунок підшипників кочення 8.5.1 Обираємо підшипник 180204 за ГОСТ 7242 1) внутрішній діаметр = 20 мм; 2) зовнішній діаметр = 47 мм; 3) ширина = 14 мм; 4) радіус закруглення обойми = 1,5 мм; 5) динамічна вантажопідйомність = 9800 H; 6) статична вантажопідйомність = 6200 H; 7) гранична частота обертання підшипника = 12500 об/хв.; 8.5.2 Найбільше радіальне навантаження на підшипники А і В (рис.8.2) Н, Н. 8.5.3 Для асинхронного двигуна з горизонтальним розташуванням вала у багатьох випадках можна не враховувати аксіальне навантаження. Але в даному проекті, приймемо, що аксіальне навантаження викликане осьовим магнітним тяжінням осердь ротора і статора, яке виникає через їхній взаємний зсув, і складає, Н.
8.5.4 Динамічне зведене навантаження для шарикопідшипника однорядного радіального , – коефіцієнт урахування характеру навантаження двигуна, який визначається по [2], = 1,5. Підставляємо отримане значення у (8.8) Н. 8.5.5 Необхідна динамічна вантажопідйомність шарикопідшипника
, де – розрахунковий термін служби (довговічність) підшипника, який приймаємо = 15000 годин; – найбільша робоча частота обертання машини, яка для асинхронного двигуна може бути прийнята рівною і не повинна перевищувати граничного значення , nmax = 1000 об/хв. Підставляємо отримані значення у (8.9) Н. Знайдене розрахункове значення не повинне перевищувати значення підшипника. Отже, відповідно 6213,7 H < 9600 Н – умова виконується.
висновки
Відповідно до технічного завдання було спроектовано асинхронний двигун з такими вихідними даними: 1) номінальна потужність 0,75 кВт; 2) номінальна лінійна напруга 220 В; 3) синхронна частота обертання 1000 об/хв; 4) коефіцієнт потужності 0,71; 5) коефіцієнт корисної дії 0,7. В процесі виконання завдання розроблені технічні умови на двигун, що проектується. Вибрані головні розміри двигуна. Спроектовано статор двигуна. Для осердя статора використовується електротехнічна сталь марки 2013 і провідник для обмотки статора марки ПЭТ-155. Запропоновані трапецеїдальна форма паза статора і овальна форма паза ротора, що дозволило покращити пускові характеристики двигуна і коефіцієнт заповнення паза статора. Отримані високі значення коефіцієнта корисної дії і коефіцієнта потужнос- ті cos φ. Робочі характеристики відповідають умовам технічного завдання. Проведено аналіз магнітного поля асинхронного двигуна в різних режимах роботи з використанням методу кінцевих елементів. Спроектований двигун відповідає умовам техніки безпеки і охорони навколишнього середовища. При впровадженні спроектованого асинхронного двигуна у виробництво очікується економічний ефект 28,89 грн.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
Перелік джерел, на які надані посилання у тексті 1 Гольдберг О. Д., Гурин Я. С., Свириденко И. С. Проектирование электрических машин: Учеб. для втузов / под ред. О. Д. Гольдберга. 2-е изд., перераб. и доп – М.: Высш. шк., 2001. – 430c. 2 Мілих В.І. Проектування трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора: навч. посібник [для студ. електротехн. спеціальностей] / Мілих В.І. – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. – 96 с. 3 Закон України «Об охране труда» від 20.11.02. 4 Закон України «Про охорону навколишнього середовища»,– Введ.25.06.91 із змінами та доповненнями 2004р. 5 ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.– Введен 01.01.89. 6 СНиП 2.0.405-91. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование.– М: Стройиздат, 1991. – 64с. 7 ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.– Введен 01.07.91. 8 ГОСТ 12.1.038-81. ССБТ. Электробезопасность. Предельнодопустимые значения напряжений прикосновения и токов.– Введен з 01.07.83. 9 ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление.– Введен 01.07.82. 10 ДБН В 1.1.7.02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва.– Введен 01.05.02. 11 Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках – М.: Энергия, 1979. – 150с. 12 СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.– М: Стройиздат, 1991-16с.
Перелік джерел, на які нема посилань у тексті 13 Мілих В.І., Шавьолкін О.О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред. В.І.Мілих.– К.: «Каравела», 2007.– 688 с. 14 Антонов М.В.«Ремонт низковольтных электрических машин: Учеб. пособие» – М.:Высш. шк.,1988. – 160с. 15 Юхимчук В. Д. «Технология производства электрических машин»: Уч. пос./ в 2-х кн. Кн.1. – Х.: - Тимченко, 2006. – 560с.: ил., табл.. Кн.2.: - Х.:.: – Тимченко, 2006. – 560с.: ил., табл. 16 «Методические указания по экономическому обоснованию дипломных проектов для специальности 7.092201» / Сост. Кобелев В.Н. – Харьков.: НТУ «ХПИ», 2003. – 13с. 17 Охрана труда: Учеб. для студентов вузов / Князевский Б.А., Долин П.А., Марусова Т.М. и др.; Под ред. Князевского Б.А. – 2-е издание, перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 325с. 18 Методические указания по выполнению раздела дипломных проектов «Функционально-стоимостный анализ и экономическое обоснование принимаемых технических решений» для студентов специальности 0601 «Электрические машины» и 0605 «Электрические аппараты» / Сост. Гаврись А.Н. – Харьков: ХПИ, 1988. – 33с. 19 Методические указания по выполнению раздела «Охрана труда и окружающей среды» в дипломных проектах для студентов электромашиностроительного факультета / Сост. Беляева Л.И., Сапунов И.Н. – Харьков: ХПИ, 1988. – 12с. 20 СТВУЗ–ХПИ–3.01–2006 Текстовые документы в сфере учебного процесса. Общие требования к выполнению.
ДОДАТОК А
Результати розрахунку асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором на ЕОМ
Исходные данные для проектирования ---------------------------------- Номинальный режим работы S1 Номинальная полезная мощность,кВт P2=.75 Количество фаз статора M1= 3 Способ соединения фаз статора З/Т Частота сети,Гц FC= 50 Номинальное линейное напряжение,В U= 220 Синхронная частота вращения,об/мин N1= 1000 Количество пар полюсов P= 3 Степень защиты IP44 Исполнение по способу монтажа IM1001 Способ охлаждения IC0141 Климатические условия УЗ
ЧАСТЬ 1
Выбор главных размеров
Главные размеры
Высота оси вращения,мм H= 80 Наружный диаметр сердечника статора,мм DS= 131 Внутренний диаметр сердечника статора,мм D1= 92 Предварительное значение COS(fi) CF=.68 Предварительное значение КПД CP=.7 Коэффициент ЭДС КN=.94 Расчетная мощность,кВт PP= 1481.092 Предварительная линейная нагрузка,А/см A1= 210 Предварительная индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8 Обмоточный коэф-т KO=.9664045 Расчетная длина машины,мм L1= 94 Отношение длины к диаметру L= 1.021739
Сердечник статора
Марка стали 2013 Толщина стали,мм 0.5 Коэф-т заполнения стали 0.97 Число пазов на полюс и фазу Q1= 2 Число пазов статора Z1= 36 Сердечник ротора Марка стали 2013 Толщина стали,мм 0.5 Коэф-т заполнения стали 0.97 Воздушный зазор,мм D=.25 Наружный диаметр ротора,мм DR= 91.5 Внутренний диаметр ротора,мм D2= 30 Расчетная длинна ротора,мм L2= 94 Число пазов ротора Z2= 28
Часть 2
Проектирование статора
Выбираем однослойную концентрическую всыпную обмотку статора с диаметральным шагом Паз статора-трапецеидальный,полузакрытый
Общие параметры обмотки статора
Обмоточный коэф-т KO=.9664045 Шаг обмотки по пазам Y1= 6 Магнитный поток,Вб FD= 2.328296E-03 Число проводников в пазу N= 69 Число параллельных ветвей A= 1 Число витков фазы W1= 414 Индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8076884 Предварительное значение тока фазы статора,А I1= 2.387319 Линейная нагрузка,А/см A1= 205.279 Индукция в зубце статора,Тл BZ= 1.95 Индукция в спинке статора,Тл BC= 1.6
Обмотка и паз статора
Зубцовое деление статора,мм T1= 8.024445 Ширина зубца статора,мм B1= 3.426514 Высота паза статора,мм HP= 11.52026 Большая ширина паза статора,мм BB= 6.607576 Меньшая ширина паза статора,мм BM= 4.876446 Ширина шлица паза статора,мм SS= 2.683282 Диаметр изолированного провода,мм DI=.675 Диаметр неизолированного провода,мм DN=.62 Поперечное сечение провода,мм^2 PS=.302 Количество элементарных проводников C= 1 Коэф-т заполнения паза KZ=.7564648 Высота спинки статора,мм HC= 7.979739 Плотность тока обмотки статора,А/мм^2 J1= 7.905029 Тепловой фактор,А^2/см*мм^2 AJ= 1622.736 Средняя длина лобовой части обмотки,мм LK= 100.5975 Средняя длина витка обмотки,мм LS= 389.1949 Длина витка лобовой части обмотки,мм VL= 36.54605
Часть 3
Паз ротора овальный полузакрытый,клетка литая
Размеры паза ротора
Высота паза,мм HR= 16 Меньший радиус паза ротора,мм RM=.9503773 Больший радиус паза ротора,мм RB= 2.136782 Расстояние между центрами радиусов,мм H5= 12.36284 Площадь сечения стержня,мм^2 SC= 43.74586 Высота спинки ротора,мм RS= 18.77 Зубцовое деление ротора,мм T2= 10.26107 Ширина зубца,мм ZB= 5.340044 Индукция в спинке ротора,Тл BR=.6802121 Инукция в зубце ротора,Тл ZZ= 1.6
Размеры короткозамыкающего кольца
Сечение КЗ кольца,мм^2 SK= 81.65895 Высота КЗ кольца,мм KH= 19.2 Длинна КЗ кольца,мм KL= 4.25307 Средний диаметр КЗ кольца,мм SD= 72.3 Поверочный расчет двигателя
ЧАСТЬ 4
Расчет магнитной цепи
Коэф-т воздушного зазора KD= 1.407789 Коэф-т насыщения магнитной цепи NK= 1.296934 Намагничивающий ток,А IM= 1.636527 Намагничивающий ток,о.е IE=.6855084 ЭДС холостого хода,В E= 206.8 Главное индуктивное сопротивление,Ом XM= 126.3652 Главное индуктивное сопротивление,о.е. XO= 1.371245 Индукция в воздушном зазоре,Тл BD=.8076884 Индукция в зубце статора,Тл BZ= 1.95 Индукция в спинке статора,Тл BC= 1.6 Индукция в зубце ротора,Тл ZZ= 1.6 Индукция в спинке ротора,Тл BR=.6802121
ЧАСТЬ 5
Параметры обмоток двигателя
Параметры обмотки статора
Активное сопротивление фазы,Ом R1= 9.360212 Активное сопротивление фазы,о.е. RO=.1015719 Коэф-т пазовой проводимости SP= 1.156381 Коэф-т лобовой проводимости SL=.5048175 Полный коэф-т проводимости обмотки PC= 5.486322 Индуктивное сопротивление фазы,Ом X1= 11.6382 Индуктивное сопротивление фазы,о.е. XS=.4245003
Параметры обмотки ротора
Активное сопротивление клетки стержня,Ом RC= 7.958424E-05 Сопротивление КЗ колец,Ом RK= 1.687229E-05 Коэф-т приведения сопротивлений K1= 71431.48 Активное сопротивление обмотки,Ом R2= 6.890032 Активное сопротивление обмотки,о.е. R0= 7.476683E-02 Коэф-т пазовой проводимости RP= 1.691394 Коэф-т дифференциальной проводимости RD= 3.17467 Коэф-т проводимости КЗ кольца KK=.1571632 Коэф-т проводимости скоса пазов R7= 1.447165 Полная проводимость обмотки PR= 6.470392 Индуктивное сопротивление обмотки,Ом X2= 17.1611 Индуктивное сопротивление обмотки,о.е. XR=.1862228 Ток ротора,А I2= 152.2775
Параметры преобразованной схемы замещения
Коэф-т рассеяния статора P1= 9.209972E-02 Коэф-т сопротивления статора KS= 9.359984E-02 Преобраз-е активное сопротивление статора,Ом SR= 12.91709 Преобраз-е активное сопротивление ротора,Ом RR= 11.43966 Преобраз-е индуктивное сопротивление ротора,Ом XX= 20.64705
ЧАСТЬ 6
Режим холостого хода
Масса стали зубцов статора,кг MZ= 1.010675 Масса спинки статора,кг MC= 2.192245 Потери в стали зубцов статора,Вт P4= 16.9096 Потери в спинке статора,Вт P5= 24.69345 Суммарные потери в сердечнике статора, включающие добавочные потери в стали,Вт P6= 53.95704 Механические потери,Вт P7= 2.944999 Ток холостого хода,А I0= 1.597569 Коэф-т мощности при Х.Х. C0=.1465557
Номинальный режим
Добавочные потери при ном. нагрузке,Вт PD= 5.357143 Механическая мощность двигателя,Вт PM= 758.3021 Приведенный ток ротора,А I2= 1.399553 Скольжение,о.е. S= 8.142974E-02 Фазный ток статора,А I1= 2.305746 Плотность тока в обмотке статора,А/мм^2 J1= 7.634921 Линейная нагрузка ротора,А/см A2= 130.1705 Ток в стержне ротора,А IS= 127.1621 Ток в КЗ кольце,А IK= 192.601 Коэф-т мощности CF=.706254 Электрические потери в обмотке статора,Вт MS= 206.0198 Электрические потери в обмотке ротора,Вт MR= 67.22224 Суммарные потери в двигателе,Вт P8= 330.1441 Подводимая мощность,Вт P9= 1080.144 Коэф-т полезного действия,о.е. CP=.6943518 Полезная мощность,Вт P2= 746.2698
Рабочие характеристики
P2 P1 I1 КПД COS(fi) S
.09375 250.7751 1.601185.373841.2359077 7.874223E-03 .1875 350.0429 1.626628.5356486.3244008 1.594782E-02 .28125 454.0247 1.674622.6194597.4088549 2.454006E-02 .375 563.3975 1.746447.6656047.4865523.0337656 .46875 679.0719 1.843318.6902804.5556397 4.378052E-02 .5625 802.3206 1.96678.7010913.6152324 5.480652E-02 .65625 935.0197 2.11936.7018569.6652738 6.717643E-02 .75 1080.144 2.305746.6943518.706254 8.142974E-02 .84375 1242.97 2.535377.6788175.7388861 9.854709E-02 .9375 1434.814 2.830246.6533949.7637329.1206919
ЧАСТЬ 7
Пусковой ток,пусковой и максимальный моменты
Кратность максимального момента KM= 2.462925 Максимальное скольжение SM=.24289 Пусковой ток двигателя,А IP= 8.079161 Кратность пускового тока KI= 3.503925 Кратность пускового момента KP= 1.998582
ЧАСТЬ 8
Тепловой и вентиляционный расчет
Превышение темп.внутренней поверхности активной части статора над темп. воздуха внутри машины,град.с TP= 1.331044E-04 Перепад темп. в изоляции паза,град.с TI= 1.426794 Превыш-е темп. лобовых частей над темп. воздуха внутри машины,град.с TL= 3.379471E-04 Перепад темп. в изол-и лобовых частей,град.с TK= 2.732098E-05 Среднее превышение темп. обм-ки над темп. воздуха внутри машины,град.с TS=.6894639 Среднее прев-е темп. воздуха внутри машины над темп. наружного воздуха,град.с TV= 6.908182E-04 Среднее прев-е темп. обмотки над темп. наружного воздуха,град.с TJ=.6901547 Необходимый расход воздуха,м^3/с V= 362.7527 Расход воздуха,обеспечиваемый наружным вентилятором,м^3/с VV=.02025 Напор воздуха,развиваемый ввентилятором,Па HH= 27.675 Должно выполняться условие VV>V
ЧАСТЬ 9
Масса двигателя и динамический момент ротора
Масса изолированных проводов обмотки статора,кг MQ= 1.335745 Масса алюминия КЗ ротора,кг MA=.4190064 Масса стали серд-ка статора и ротора,кг MC= 6.791627 Масса изоляции статора,кг MI= 5.577321E-02 Масса конструкционных материалов,кг MK= 6.588108 Масса двигателя,кг MD= 15.19026 Динамический момент,кг*м^2 JD= 4.282778E-03
Рисунок А1 – Робочі характеристики асинхронного двигуна
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 613; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |