Соціальна структура українського суспільства та тенденції її розвитку

Трансформація українського суспільства, що розпочалася з 90-х років, характеризується передусім формуванням найрізноманітніших форм власності: приватної, акціонерної, кооперативної, концесійної, змішаної тощо. І за кожною формою власності стоїть людина та певна соціальна спільність, які по-своєму сприй­мають соціальнуреальність, по-своєму будують та здійснюють взаємодії, самоорганізуються, самоуправляються, залишаючись у системі державного регулювання та управління.

У зв’язку з цим сучасна соціальна структура українського суспільства є дуже складною, її формування триває.

Поглиблення диференціації українського суспільства виявляється дедалі більше, можна простежити й певні тенденції.

По-перше, значно скорочується частка робітників промислових підприємств у соціальній структурі. Прогноз на початок XXI ст. показує, що 50 % робітників залишать сферу матеріального виробницт­ва та поповнять ряди працівників сфери послуг, науки та освіти.

По-друге, посилюється диференціація робітничого класу, значною стає частка представників нових соціальних спеціальностей, зростає роль їх у суспільному виробництві, поглиблюється розшарування робітників за ознаками професійності.

По-третє, зростає чисельність робітничого класу, що за змістом праці, за рівнем загальної професійності не поступається інженерно-технічній інтелігенції.

По-четверте, має місце подальше підвищення освітнього рівня та професійної кваліфікації робітників.

По-п’яте, формуються нові класи — велика, середня та дрібна буржуазія, але ця тенденція ще не виявляється у повному обсязі.

Помітні зміни відбуваються в соціальній структурі селянства. По-перше, значно зменшується чисельність зайнятих безпосередньо продуктивною працею в полі й на фермах. По-дру­ге, зростає чисельність зайнятих переробкою сільськогосподарської продукції та сировини. По-третє, збільшується чисельність зайнятих у сфері обслуговування на селі та на сезонних роботах. По-четверте, спостерігається поступове зростання авторитету й ролі кваліфікованої землеробської праці. По-п’яте, поширюється маргі­налізація суспільства, багато селян залишають землю, однак чимало й тих, хто залишає місто та повертається до землі, в село.

Процеси маргіналізації відбиваються ще в одній тенденції — формуванні середнього класу. Середній клас — це насамперед високопродуктивні й широкоінформовані, ініціативні та заповзят­ливі працівники. Саме інформаційно-інноваційний тип особи стає суб’єктом технічної модернізації та політичної демократизації. Тому представники середнього класу добре заробляють, володіють необхідним обсягом благ, задоволені працею, беруть активну участь в управлінні, сміливо дивляться у завтрашній день.

За останніми даними, в Україні середній клас ще не сформований, малочисельний, охоплює близько 20 % населення. Реально ж середній клас в Ук­раїні тільки формується, а тому й соціальна структура українського суспільства перебуває на етапі становлення, вона нестійка, недосконала, отже, й суспільство не мож­на вважати досить стабільним.

Питання для самоконтролю

1. Що таке соціальна структура суспільства?

2. Які елементи складають соціальну структуру суспільства?

3. Що таке соціальна група? Назвіть види соціальних груп.

4. Що таке соціальний інститут? Види соціальних інститутів.

5. Що таке соціальні відносини та яку роль вони грають у суспільстві?

6. Які тенденції притаманні соціальній структурі сучасного українського суспільства?

Дата добавления: 2014-11-29