Товар і його властивості. Величина вартості товару і фактори, що на неї впливають

Просте та розвинене (підприємницьке) товарне виробництво, їх спільні риси та відмінності.

Слід зазначити, що товарне виробництво сумісне з будь-якою формою власності. Розрізняють просте і розвинене (підприємницьке) товарне виробництво.

Просте товарне виробництво ґрунтується на одноосібній приватній власності і особистій праці виробника.

Розвинене (підприємницьке) товарне виробництво ґрунтується на різних формах власності та найманій праці робітників. У країнах з розвинутою ринковою економікою більшість продукції створюється саме таким чином.

Додамо, що продукт праці в простому товарному виробництві належить товаровиробникові, а у розвиненому – власнику засобів виробництва. Крім того, просте товарне виробництво є дрібним і розпорошеним, у ньому відсутній одиничний поділ праці, а кінцевою метою є задоволення особистих потреб товаровиробника. В свою чергу, підприємницьке товарне виробництво передбачає спільну працю багатьох найманих робітників, розвинутий одиничний поділ праці. Основною метою такого способу виробництва є одержання прибутку підприємцем. Просте товарне виробництво має обмежений характер (тобто одна частина продукту йде на споживання, інша – на ринок), а підприємницьке – загальний.

Між простим і розвиненим (підприємницьким) товарним виробництвом існує ряд відмінностей, зокрема:

- простому товарному виробництву властиве пряме поєднання виробника із засобами виробництва, а розвиненому, навпаки, властиве відокремлення виробника від засобів виробництва, перетворення маси виробників у найманих працівників, які позбавлені засобів виробництва, відчужені від власності на них;

- просте товарне виробництво основане на особистій праці, а розвинене товарне виробництво – на найманій, відчуженій праці;

- в умовах простого товарного господарства селяни і ремісники виробляють товар одноосібно, а при розвиненому товарному виробництві на кожному підприємстві колективно працюють десятки, сотні чи тисячі найманих робітників;

- просте товарне господарство породжує розвинене товарне господарство, але останнє, навпаки, намагається знищити просте товарне господарство.

Незважаючи на ці відмінності, просте і розвинене товарне виробництво мають одну і ту саму економічну основу – приватну власність на всі ресурси і продукти.

Спільна риса простого і розвиненого товарного виробництва – існування ринку та грошей.

Безпосереднім результатом функціонування товарного виробництва є товар – продукт, призначений для продажу, що має властивість задовольняти певні потреби тих, хто його купує.

Товар має дві властивості:

- споживна вартість (здатність задовольняти певну потребу людини);

- мінова вартість (придатність для обміну на інший товар).

За способом споживання або використання споживні вартості поділяються на три основні види: предмети споживання, засоби виробництва і послуги.

Предмети споживання – це речі, які задовольняють потреби людей безпосередньо, як життєві, матеріальні та духовні блага (продукти харчування, взуття, одяг і т. д.).

Засоби виробництва – це речі, які задовольняють потреби людей опосередковано, шляхом використання їх для виготовлення необхідних предметів споживання або послуг (виробничі будівлі, споруди, машини, обладнання, сировина, матеріали та ін.).

Послуги – це своєрідна споживна властивість, яка:

- не має речової форми;

- являє собою корисний ефект діяльності живої праці;

- не придатна для накопичення і не може бути включена до складу речового національного багатства країни, оскільки споживається в момент її виробництва (надання).

Споживна вартість має дві сторони. По-перше, це вся сукупність властивостей товару, по-друге, це відношення властивостей товару до потреб людини.

Споживна вартість товару має суспільний характер, тобто вона повинна задовольняти потреби не того, хто її виробляє, а того, хто її буде купувати. А це означає, що продукт, ставши товаром, повинен мати і другу властивість – спроможність обмінюватися на інші товари, тобто мінову вартість.

Якщо різні товари обмінюють у певних пропорціях, це означає, що між ними є щось спільне, що робить їх співмірними. Цим загальним для них є те, що вони – продукти людської праці і саме праця формує вартість товару. Вартість робить товари порівняльними, оскільки відображає кількість праці, затраченої на виготовлення товару. Мінова вартість є зовнішнім проявом вартості, який здійснюється через обмін одного товару на інший.

Дата добавления: 2014-11-29