Обслуговування робочих місць

Винятково важливим напрямком діяльності по організації робочих місць і в цілому по організації праці є організація їхнього обслуговування. Будь-яка робота з наукової організації праці, по кожному з її напрямків виявиться малоефективною, якщо виконавець постійно відволікається від своєї основної роботи для виконання допоміжних, підсобних функцій, або простоює в очікуванні їхнього виконання.

Від ефективності організації системи обслуговування робочих місць залежить продуктивність праці, ритмічність виробництва, якість робіт і продукції.

Система обслуговування - це найбільш активна складова частина виробничого процесу по регламентованому забезпеченню робочих місць усім необхідним, націлена на забезпечення його безперебійного й ефективного функціонування.

Об'єктами обслуговування є всі елементи робочого місця:

1) засоби праці;

2) предмети праці;

3) суб'єкти праці (працівники).

Тому усі функції обслуговування групуються в наступним напрямках.

1. Функції обслуговування засобів праці:

- інструментальна (забезпечення інструментом, заточення і ремонт інструменту);

- налагоджувальна (налагодження і переналагодження устаткування);

- енергетична (забезпечення робочих місць усіма видами енергії);

- підтримки в робочому стані устаткування (профілактичне обслуговування устаткування, його ремонт);

- ремонтно-будівельна (поточний ремонт виробничих приміщень і оргоснащення).

2. Функції по обслуговуванню предметів праці:

- складська (прийом, облік, збереження, комплектування і видача матеріалів, деталей, інструменту);

- транспортна (вантажно-розвантажувальні роботи по доставці до робочих місць предметів і засобів праці і вивозу з робочих місць готової продукції);

- контрольна (контроль якості сировини, матеріалів, продукції).

3. Функції по обслуговуванню працівників:

- інформаційне обслуговування;

- виробничий інструктаж;

- розподіл робіт;

- видача виробничих завдань;

- санітарно-гігієнічне обслуговування;

- господарсько-побутове обслуговування;

- громадське харчування;

- медичне обслуговування;

- культурне та психологічне обслуговування;

- охорона праці.

Системи обслуговування можуть бути різними в залежності від:

• конкретних умов виробництва;

• організаційно-технічних факторів.

Система обслуговування має відповідати типу виробництва і характеру праці на робочих місцях. Але до усіх систем пред'являються загальні вимоги, дотримання яких сприяє оптимальному вирішенню завдань по обслуговуванню робочих місць. Система обслуговування повинна бути:

• комплексною - містити в собі усі функції обслуговування і забезпечувати їхню погодженість і ув'язування;

• раціональною - оптимально поєднувати централізовані і децентралізовані види обслуговування;

• гнучкою, оперативною - забезпечувати можливість оперативного, швидкого втручання при виникненні відхилень від нормального ходу процесів обслуговування;

• прогресивною - враховувати сучасні можливості техніки і технології, можливості стандартизації й уніфікації;

• плановою - бути частиною внутрішньовиробничого планування, організовуватися на основі розрахунків обслуговування для кожного робочого місця, узгоджуватися із системою оперативного планування, змінних завдань;

• попереджувальною - не допускати зупинки виробництва через несвоєчасне виконання робіт з обслуговування робочого місця.

• своєчасною - забезпечувати чітке дотримання встановленого регламенту обслуговування; усі роботи повинні робитися вчасно, у встановлений термін, від цього залежить чіткість роботи робочого місця;

• надійною - гарантувати обслуговування робочого місця вчасно, у потрібному обсязі, необхідної якості; надійність обслуговування - це ознака високої його організації, що досягається системою дублювання, підстрахування на випадок непередбачених порушень у виконанні функцій обслуговування;

• економічною - заснованою на розрахунках різних варіантів здійснення обслуговування і вибору того з них, що при дотриманні усіх вище перерахованих принципів зажадає найменших витрат праці і матеріальних засобів. Принцип економічності забезпечується використанням найбільш прогресивних технологій обслуговування і встановленням величини трудових і матеріальних витрат на основі науково обґрунтованих нормативів для розрахунку таких витрат.

У залежності від ступеня централізації на підприємствах застосовують три види обслуговування робочих місць:

Þ централізоване;

Þ децентралізоване;

Þ змішане.

Централізоване обслуговування передбачає зосередження функцій обслуговування в руках одного центра в межах цеху, виробництва, або відділу підприємства. Це створює умови для централізованого планування усіх функцій обслуговування й органічного ув'язування його з плануванням основного виробництва, для підвищення якості обслуговування, скорочення термінів обслуговування, підвищення рівня механізації праці по обслуговуванню, його економічності й ефективності.

При децентралізованому обслуговуванні функції обслуговування виконуються або самими основними працівниками, або допоміжним персоналом, що знаходиться в тих підрозділах, що він обслуговує. Перевагою цього виду обслуговування є більш висока оперативність вирішення задач обслуговування робочих місць. Основними недоліками є: низький рівень механізації праці, нераціональне використання праці допоміжних робітників (і основних, якщо вони виконують ці функції).

При змішаному (комбінованому) обслуговуванні частина функцій обслуговування виконується централізовано, а частина — децентралізована.

За формою виконання функцій обслуговування робочих місць форми обслуговування можуть бути:

Þ стандартним;

Þ планово-попереджувальним;

Þ черговим.

Застосування тієї або іншої форми обслуговування багато в чому обумовлено типом виробництва.

В одиничному і дрібносерійному виробництві переважає чергове обслуговування (ЧО), яке здійснюється в міру необхідності по викликах з робочих місць і по змінно-добових завданнях. Для нього характерна відсутність заздалегідь складених графіків і регламентів. Ця система проста з погляду її організації, але відрізняється малою економічністю обслуговування, можливістю виникнення простоїв основних робітників.

В умовах серійного виробництва широке поширення одержало планово - попереджувальне обслуговування (ППО) робочих місць, при якому всі роботи з функцій обслуговування робочих місць здійснюються на основі планів-графіків, ув'язаних з виробничими планами, завданнями. Ця робота здійснюється допоміжним персоналом при майже повному звільненні основних робітників від функцій обслуговування своїх робочих місць. При цій системі здійснюється планове й активно-попереджувальне обслуговування:

• забезпечується такий стан, при якому необхідні матеріали обов'язково надходять на робоче місце у відповідний момент часу;

• огляд і ремонт устаткування здійснюють у заздалегідь визначений термін;

• переналагодження устаткування, підготовка і виготовлення спеціального технологічного оснащення здійснюються вчасно, з урахуванням запуску в обробку нових партій деталей і т.п.

Упровадження цієї системи вимагає значної підготовчої роботи, значних трудових і матеріальних витрат. Однак ці витрати суттєво перекриваються одержуваним ефектом за рахунок стабільної і продуктивної праці основного персоналу й устаткування, тому що система ППО характеризується ритмічністю роботи допоміжних служб, мінімальною можливістю простоїв, більш високою якістю обслуговування.

Стандартне обслуговування — найбільш довершена форма планово - попереджувального обслуговування — характерна для поточно-масового виробництва, при стійкому виробничому процесі і постійному закріпленні операцій за робочими місцями. Сутність його полягає в обслуговуванні по заздалегідь розроблених стандартних розкладах і стандарт-планам. Такими видами обслуговування є: стандартний ремонт устаткування, примусова заміна ріжучого і міряльного інструмента і пристосувань, налагодження і підналагодження устаткування, регулярне поповнення робочих місць предметами праці і т.д. При цій формі обслуговування основні робітники цілком звільняються від виконання допоміжних функцій, що дозволяє більш раціонально використовувати їхній робочий час. Стандартне обслуговування запобігає будь-яким простоям робітників або устаткування через незабезпеченість робочих місць будь-якими видами послуг. Це найбільш економічна форма обслуговування, що вимагає, однак чіткої ритмічності основного виробництва.

Щоб організувати обслуговування робочого місця відповідно до перерахованих вище вимог, необхідно вирішити наступні чотири взаємозалежних групи питань:

1) встановити, які функції обслуговування потребує дане робоче місце, його працівник і вся система робочих місць;

2) по кожній функції обслуговування визначити фізичну норму обслуговування, обґрунтувати її обсяг у зміну (місяць, рік);

3) визначити регламент обслуговування, його графік із зазначенням часу, послідовності і періодичності обслуговування;

4) персоніфікувати обслуговування, тобто закріпити функції обслуговування за певними виконавцями або підрозділами.

Фізична норма обслуговування може бути представлена різними показниками. Для сировини, матеріалів, напівфабрикатів це може бути обсяг їхньої разової доставки або величина їхнього незнижуваного запасу на робочому місці. Для ремонтних робіт може бути зазначений вид ремонту: дрібний, середній, капітальний і його тривалість. Для енергообслуговування вказуються його параметри (напруга і сила струму, тиск і температура пари і гарячої води й ін.). Для міжремонтного обслуговування устаткування, господарського обслуговування робочого місця указуються види робіт і їхня тривалість і т.д.

Регламент обслуговування для кожного виду обслуговування також може мати свій вид. В одному випадку це може бути вказівка на періодичність обслуговування (наприклад, «раз у зміну», «щогодини», «два рази на місяць» і т.д.), в іншому випадку може бути зазначений конкретний час обслуговування. Можуть бути вказівки типу: «по виклику» або «постійно», «безупинно».

Добре організоване обслуговування передбачає: працівники, робоче місце яких обслуговують, знають, хто їх обслуговує, у якому обсязі і коли. А працівники, що обслуговують, знають, кого вони обслуговують, у якому обсязі й у який час. Усе це повинно бути зафіксовано в організаційних документах.

Проектування організації обслуговування робочих місць здійснюють в наступній послідовності:

• встановлюється склад і обсяг робіт з обслуговування загалом для підрозділу;

• виділяються роботи з обслуговування, які доцільно передати основним працівникам;

• виходячи зі складу й обсягу робіт розраховуються норми витрат праці допоміжних працівників для обслуговування робочих місць (норми чисельності, норми обслуговування, норми часу обслуговування);

• склад і обсяг робіт з обслуговування розподіляються між допоміжними працівниками з урахуванням функціонального поділу праці між ними і норм витрат праці;

• установлюються види і форми обслуговування і розробляються умови їхнього застосування;

• розраховуються фізичні норми обслуговування;

• розробляються регламенти обслуговування (графіки, розклади, маршрути руху);

• проектується організація стаціонарних і пересувних робочих місць допоміжних працівників.

На основі аналізу зведень про витрати часу по видах робіт розробляють схеми функціонального поділу праці, де указують виконавця, вид і умови роботи, що виконується. На наступному етапі проектуються заходи, спрямовані на удосконалювання системи обслуговування робочих місць з врахуванням науково обґрунтованого зв'язку процесів обслуговування з основним виробничим циклом. У результаті може бути сформована оптимальна система обслуговування, що забезпечує безперервність усього виробничого процесу.

Цей метод підвищення рівня обслуговування робочих місць найбільш ефективний в умовах серійного і масового виробництв. Удосконалення організації обслуговування робочих місць дозволяє значно підвищити продуктивність праці, поліпшити якість продукції, упорядкувати роботу цехових служб і допоміжних робітників.

Ефективність організації обслуговування підвищують на основі застосування ЕОМ, що використовують в плануванні ремонтів, черговості виконання мастильних робіт, при складанні графіків і маршрутів обслуговування, розрахунках трудомісткості, управлінні складами і т.д.

Дата добавления: 2014-11-29