Теоретичні відомості. Контрольні запитання

Лабораторна робота № 8

Контрольні запитання

2. Які типи водного режиму виділяє Г.М. Висоцький?

3. Що таке капілярна волога?

4. Що таке водопідіймальна здатність ґрунту та від чого вона залежить?

5. Що таке ґрунтово-гідрологічні константи, їх види?

6. Що таке поверхневий стік та його регулювання?

7. Яким чином впливає ґрунтова вода на ґрунтотворчі процеси?

Тема. Вивчення температуропровідності ґрунтів.

Мета. Визначити температуропровідність різних типів ґрунтів.

Температура ґрунту має першочергове значення у життєдіяльності ґрунтової мікрофлори та фауни. Оптимальні умови для більшості ґрунтових мікроорганізмів створюються при 25-30 °С.

Основним джерелом тепла у ґрунті є променева енергія сонця - сонячна радіація. Досягаючи поверхні ґрунту, вона поглинається ґрунтом, перетворюється у теплову енергію, а деяка частина її відбивається назад в атмосферу.

Кількість сонячної радіації, яка падає на поверхню ґрунту, залежить від пори року й доби, географічного розташування, хмарності атмосфери, рельефу місцевості тощо.

Максимальна температура на поверхні ґрунту спостерігається близько 13 години, мінімальна - перед сходом сонця. Найбільші коливання температури ґрунту відбуваються на поверхні й у шарі 0-1 см; на глибині 3-5 см вони різко зменшуються; на глибині 35-100 см добові коливання температури не спостерігаються.

Максимальна середньодобова температура ґрунту спостерігається у липні – серпні, мінімальна – у січні-лютому.

Температура ґрунту залежить від його гранулометричного складу, вологості та кольору. Навесні глинисті ґрунти, оскільки вологіші, мають більшу теплоємність і втрачають багато тепла на випаровування, нагріваються менше, ніж піщані ґрунти. Восени піщані ґрунти, як менш теплопровідні, охолоджуються швидше, ніж глинисті. Отже, легкі за гранулометричним складом, сухі й добре дреновані ґрунти навесні та влітку будуть теплішими, а восени холоднішими, ніж глинисті. Різниця температур піщаного і глинистого ґрунту на глибині 20 см у теплий період року в різних ґрунтово-кліматичних зонах може досягати 1-5 °С.

До теплових властивостей ґрунту належать теплопоглинальна здатність, теплоємність, теплопровідність та температуропроводність.

Теплопоглинальна здатність – це поглинання ґрунтом променевої енергії сонця.

Переважно вона характеризується величиною альбедо – кількістю короткохвильової сонячної радіації, яка відбита поверхнею ґрунту і виражена у відсотках до загальної величини сонячної радіації, що досягає поверхні ґрунту.

Альбедо є важливою тепловою характеристикою, яка залежить від кольору ґрунту, його структурного стану, вологості та вирівненості поверхні, особливостей рослин, кольору їх листя і стебел тощо.

Теплоємність ґрунту – це його властивість поглинати тепло. Розрізняють питому та об'ємну теплоємність ґрунту. Питома теплоємність – кількість тепла у джоулях, яка витрачається на нагрівання 1 г ґрунту на 1°С. Об'ємна теплоємність – кількість тепла у джоулях, яка витрачається на нагрівання 1см³ сухого ґрунту на 1°С.

Теплоємність ґрунту залежить від його мінералогічного і гранулометричного складу, вологості, а також від вмісту в ньому органічної речовини.

Температуропроводність визначають зміною температури в 1 см³ ґрунту внаслідок надходження тепла за одну секунду крізь поперечний переріз в 1 см³ при градієнті температури в 1 ° на глибину 1 см.

Дата добавления: 2014-11-29