Хід роботи. Експериментальна частина

Експериментальна частина

Теоретичні відомості

Лабораторна робота №7

Контрольні запитання

1. Яке значення має пористість ґрунту, які види ґрунтових пор?

2. Що таке водний баланс?

3. Від чого залежить водопровідність ґрунту?

4. Що таке водоввідача та від чого вона залежить?

5. Який зв’язок між механічним складом та водними властивостями ґрунту?

6. Що таке водоутримуюча здатність ґрунту та від чого вона залежить?

7. Що утримує вологу у ґрунті, спричинює її пересування і доступність рослинам?

Тема. Визначення водопідіймальної здатності різних типів ґрунтів методом трубок.

Мета. Визначати водопідіймальну здатність різних типів ґрунтів.

Водопідіймальна здатність характеризує здатність вологи підніматися ґрунтовими капілярами. Через гідрофільність мінеральних ґрунтів їх капіляри добре змочуються водою, в них утворюються увігнуті меніски, які спричиняють поверхневий натяг, що ініціює підйом вологи. Чим тоншими є капіляри, тим вище піднімається волога. Якщо в піщаних ґрунтах максимальна висота капілярного підйому не перевищує 0,5‑0,7 м, то в суглинистих вона є на порядок більшою (до 3‑6 м), а в глинистих – знову зменшується (особливо помітно при їх солонцюватості) Швидкість капілярного підйому також залежить від діаметра капілярів та вологості ґрунту. Ущільнення ґрунту призводить до збільшення капілярного підняття вологи, а його розпушування припиняє капілярне підняття. Саме через це в практиці сільського господарства, якщо необхідно підтягти вологу до поверхні ґрунту (наприклад, при сівбі насіння, яке потребує для свого проростання великої кількості вологи) проводять коткування ґрунту, а коли необхідно затримати воду в ґрунті, “закрити” її, проводять розпушування (боронування). Рух води по ґрунтових капілярах має дуже велике значення. З одною боку, воно багато в чому впливає на хід різних ґрунтотворних процесів, а з другого – в значній мірі впливає на ріст та розвиток рослин. Капілярне підняття вологи робить доступною для рослин воду глибинних горизонтів.

Прилади та матеріали: установка для визначення водопідіймальної здатності ґрунтів, зразки різних типів ґрунту, фарфорові чашки чи склянки.

1. Скласти три установки для демонстраційного визначення водопідйомної здатності ґрунту (або ж обладнати один штатив кількома трубками). Для цього взяти скляну трубку діаметром в 2-З см і висотою 50-75 см (краще, якщо можливо, взяти трубку висотою не менше 75 см). Зав’язати її з нижнього кінця кількома шарами марлі або закрити фільтрувальним папером. Закріпити трубку вертикально на штативі, помістивши її нижній кінець в фарфорову чашку або ванночку.

2. Заповнити трубки ґрунтом, засипавши його через верхній кінець. У трубку першої установки помістити повітряно-сухий ґрунт важкого механічного складу, попередньо просіяний крізь сито з діаметром отворів 0,25 мм. У другу трубку помістити піщаний ґрунт, а в третю – спочатку засипати деяку кількість того самого ґрунту (до висоти 10-15 см), який засипали в першу трубку, а на нього насипати грудочкуватого ґрунту, щоб він лежав у трубці пухким шаром з великими порами.

3. Налити в фарфорові чашки води.

4. Почати спостереження запідняттям води по ґрунту, роблячи через
кожні 5 хв. відлік висоти. При зменшенні швидкості підняття, відліки
проводити через 10, 30, 60 хв. й рідше. Спостереження за підняттям води
можна вести до 2-3 тижнів, хоч, звичайно, найбільш показовими є перші
години.

5. Переконатися, що в розпиленому ґрунті важкого механічного складу підняття води йде повільно, але на значну висоту (трубка 1), в ґрунті
легкого механічного складу підняття відбувається швидше, але на меншу
висоту (трубка 2). У третій трубці вода добре піднімається по розпиленому
ґрунті, але після досягнення пухкого шару з великими некапілярними
порами її підняття фактично припиняється. Це явище широко викори-стовується в сільському господарстві для закриття вологи в ґрунті розпушу-ванням його поверхні.

Рис. 7.1 – Прилад для визначення водопідіймальної здатності

6. Скласти графік підняття води в дослідних ґрунтах. Для цього на
осі ординат відкласти висоту підняття води в трубці (шкалу зазначити, залежно від довжини взятих грубок), а на осі абсцис – час (рис. 7.2).

Висота підняття води

h, см

Час t, хв.

Рис. 7.2 – Висота підняття води в залежності від часу t.

Висновки:

Дата добавления: 2014-11-29