Функція грошей як засіб порівняння вартості

В даний час у сучасних економістів немає єдиної думки з приводу сутності цієї функції і її назви. Найбільш часто використовуються наступні назви цієї функції: міравартості, масштаб цін, рахункові гроші.

Ця функція в процесі розвитку грошових відносин перетерпіла ряд змін. Специфіку її прояву можна визначити різною вартістю грошей до демонетизації золота і після.

Перший період – до демонетизації золота - при використанні золотих монет і вільного розміну паперових грошей на золото – гроші виконували функцію міри вартості, тому що вони мали власну вартість і були загальним еквівалентом (рис. 1.8).

Рис. 1.8 Особливості функції міри вартості

Функція міри вартості реалізується на основі масштабу цін.

Другий період дії першої функції грошей - після демонетизації золота. У цей період у обіг випускаються гроші з папера, нерозмінні на золото.

У зв'язку з припиненням розміну грошей на золото утратив своє значення офіційний масштаб цін.

Сучасний масштаб цін – це національна грошова одиниця і її розподіл на більш дрібні кратні частини.

У сучасних монетарних теоріях гроші у функції міри вартості трактуються як «одиниця рахунка» або рахункові гроші (рис. 1.9).

Рис. 1.9 Особливості „рахункових грошей”

Багато вітчизняних економістів називають цю функцію – функцією порівняння вартості.

Слід зазначити, що особливого розходження між характеристикою особливостей функції рахункових грошей і функції порівняння вартості немає.

Кредитні гроші (грошові квитки) – основна форма сучасних грошей, - не будучи більш знаком золота, виступають як знак мінової вартості, засобом порівняння різних вартостей.

Для порівняння вартостей кожна держава установлює свій власний масштаб цін, тобто свою одиницю рахунка (гривню, долар, фунт). Виражаючи ціни в грошах, люди без особливих зусиль у будь-який час і в будь-якому місці можуть зіставляти і порівнювати вартості різних товарів.

Дата добавления: 2014-11-29