Основні терміни та поняття

Мета. Сформувати знання про поняття «етногенез», його етапи та особливості. Проаналізувати процес зародження українського етносу та його культури, визначити етапи етногенезу українців за основними ознаками цього процесу. Сформувати аргументовану позицію щодо хронологічних рамок виникнення українського етносу на основі вивчення основних концепцій українських та зарубіжних мислителів з цієї проблеми.

Тема 2. Українська нація та її культура: джерела та специфіка формування.

Основна

Теми доповідей

Проблемні питання для обговорення на семінарському занятті

План семінарського заняття

1. Поняття культури, предмет історії української культури.

2. Методологія дослідження, принципи аналізу, структура та функції культури.

3. Основні етапи розвитку світової та української культури.

4. Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.

· Чи можна вважати принцип поділу культури на матеріальну та духовну абсолютним? Чому?

· Яка з концепцій розвитку світової культури найадекватніше відображає світовий культурний процес? Аргументуйте свій вибір.

· Наскільки адекватною виявляється концепція історичного матеріалізму К. Маркса при дослідженні світового культурного процесу?

· Порівняйте хронологію та особливості основних етапів розвитку світової та вітчизняної культур. Про що свідчать результати порівняння?

1. Видатні дослідники української культури.

2. Українська культура у загальноєвропейському вимірі.

3. Письмові джерела з історії української культури.

4. Наукові праці з історії української культури: найзначніші доробки.

5. Українська культура між Сходом і Заходом: проблема взаємовпливу.

Література

1. Бичко А.К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.

2. Марков О.В. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Харків: ХФ УАБС, 2003. – С. 8-60.

3. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / За ред. М.М. Заковича. – К.: Знання, 2001. –С. 296-311.

4. Шейко В.М., Білоцерківський В.Я. Історія української культури: навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – С. 7-21.

Додаткова

1. Грабовсъкий С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. — К., 1995.

2. Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1991. — Т. 1.

3. Гузар І. Україна в орбіті європейської мислі. – Тороно-Львів, 1995.

4. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1992.

5. Драгоманов М.П. Мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні // Вибране. – К., 1991.

6. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К., 1993.

7. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик та ін. – К.: Вища шк., 2000.

8. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985.

9. Словник символів культури України: Навчальний посібник // За ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенко, М.К. Дмитренка. – К.: Міленіум, 2002.

10. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. / Огієнко Іван. – К.: Фірма «Довіра», 1992.

Генезис — походження, виникнення, становлення, зародження, розвиток.

Етнос (від грец. ethnos — народ, група, плем'я) — стійка, історично сформована на певній території спільність людей — плем 'я, народність, нація, — що мають спільні риси, усталені особливості культури та психічного складу, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень (самосвідомість), фіксовані у етнонімі.

Етногене́з (від грец. ethnos — плем'я, народ і …генез), процес утворення етнічної спільності, походження народів на базі різних етнічних компонентів.

Менталіте́т — (від лат. mental - розум, розумовий), те саме що Ментальність - система переконань, уявлень і поглядів індивідууму або суспільної групи, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь. Ключовими словами у визначенні менталітету є картина світу, набір духовних цінностей, не завжди усвідомлена система життєвих координат та підсвідомих стереотипів. Найчастіше слово вживається в контексті саме соціальної спільності (нація, народ, етнос).

Національний характер — сукупність психологічно-ментальних та повендінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільності.

Дата добавления: 2014-11-29